Рішення

від 05.12.2024 по справі 398/75/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/75/24

провадження №: 2/398/1188/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" грудня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ТОВ «Фінфорс» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначає, що 30.08.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний Кредитний договір № 1574592-А. Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1406-1 від 14.06.2021 року. ТОВ «СС ЛОУН» свої зобов`язання перед відповідачем виконало належним чином, шляхом зарахування кредитних коштів на суму 20 000,00 грн на платіжну картку позичальника, маска картки № НОМЕР_1 . Встановлено строк користування кредитними коштами з 30.08.2021 року по 28.09.2021 року. У встановлений термін відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. У зв`язку з чим, кредитний договір було автопролонговано, строк користування кредитом було продовжено на 20 (двадцять) календарних днів. У встановлений строк нової дати повернення кредиту (18.10.2021 року) відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за Кредитним договором, в зв`язку з чим, у неї виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 20 000, 00 грн - тіло кредиту та 23900,00 грн - нараховані проценти. 10.11.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено Договір факторингу № 40071779-128, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за Кредитним договором № 1574592-А від 30.08.2021 року на загальну суму 43 900,00 грн. Про відступлення права грошової вимоги ТОВ «ФІНФОРС» за кредитним договором, ТОВ «СС ЛОУН» повідомило відповідача шляхом направлення 10.11.2021 року на її електронну адресу електронного листа. Станом на день звернення із цією позовною заявою заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не виконана і складає 43 900,00 грн, з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту та 23900,00 грн - нараховані проценти. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, витребувано докази.

18.09.2024року відпредставника відповідачанадійшов відзивна позовнузаяву,відповідно доякого вінпросив узадоволені позовувідмовити вповному обсязі.В обґрунтуваннявідзиву зазначено,що10.06.2024року ТОВ«ФІНФОРС» звернулосьчерез месенджердо відповідачаз пропозицієюпро закриттяборгу заКредитним договором№ 1574592-А«...виключно затіло,зі списаннямвсіх відсотків...»,що підтверджуєтьсяскриншотами.21.06.2024рокуТОВ «ФІНФОРС» надіслало Гарантійнийлист №ГС 16928від 21.06.2024року ,в якомубуло запропонованопогасити боргза кредитнимдоговором унаступні строки: 1.«...5000,00 грн. (п ять тисяч гривень 00 копійок) до 22.06.2024; 2. 5000,00 грн. (п ять тисяч гривень 00 копійок) до 22.07.2024; 3.5000,00 грн. (п ять тисяч гривень 00 копійок) до 22.08.2024; 4.5000,00 грн. (п ять тисяч гривень 00 копійок) до 22.09.2024...». На виконання умов Гарантійного листа відповідач сплатила перший платіж 22.06.2024 року в сумі 5 000 грн. Далі вона зв`язалась з представниками ТОВ «ФІНФОРС» для того, щоб підтвердити, що платіж за сплату заборгованості за кредитним договором вони отримали вчасно, на що отримала 24.06.2024 року відповідь від спеціаліста ТОВ «ФІНФОРС», в якому підтвердили факт отримання даних коштів та вказали, що наступний платіж вони очікують до 22.07.2024 року, що підтверджується скриншотами. Крім того, позивачем не доведено факт виникнення права вимоги за вказаним договором до відповідача.(а.с. 48-52).

10.10.2024 року від представника позивача надійшли письмові пояснення на відзив, згідно яких остання не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві з огляду на наступне. Зазначає, що відповідач у відзиві прямо вказує на факт здійснення часткової сплати заборгованості за кредитним договором № 1574592-А від 30.08.2021 року укладеним між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «СС ЛОУН». Тобто, відповідач фактично визнає факт укладення вищевказаного кредитного договору та наявність факту відповідних правовідносин між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником якого стало ТОВ «ФІНФОРС» на підставі договору факторингу № 40071779-128 від 10.11.2021 року. Вказує, що відповідачеві дійсно помилково направлялося смс повідомлення з пропозицією виконати зобов`язання за кредитним договором на акційних умовах, оскільки у ТОВ «ФІНФОРС» відбувся технічний збій у інформаційно - телекомунікаційній системі обліку клієнтів. В подальшому, відповідач була повідомлена дзвінком співробітника ТОВ «ФІНФОРС» про наявний технічний збій у роботі системи ТОВ «ФІНФОРС» та про те що ТОВ «ФІНФОРС» зменшить суму боргу за кредитним договором шляхом направлення відповідного клопотання до суду, а помилково виданий гарантійний лист анульований. Додатково вказує, що платіж від відповідача від 22.06.2024 р. у розмірі 5 000,00 зарахований у рахунок часткового погашення боргу відповідно до умов кредитного договору, а інші платежі за умовами гарантійного листа на рахунок ТОВ «ФІНФОРС» не надходили. Укладений між сторонами договір є електронним договором, який підписаний позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію». Перед підписанням кредитного договору позичальник ознайомлювався з правилами надання коштів у кредит та паспортом кредиту, який містить всі істотні умови договору. Щодо незгоди відповідача з укладеним договором факторингу № 40071779-128 від 10.11.2021 року, представник позивача вказує, що 10.11.2021 року відповідач була повідомлена про укладення договору факторингу шляхом направлення листа ТОВ «СС ЛОУН» на електронну адресу , яка була вказана самим відповідачем при реєстрації особистого кабінету та укладення самого кредитного договору( зворотня сторона а.с.70-76).

10.10.2024 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. на користь ТОВ «Фінфорс». Остаточно просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» суму боргу за кредитним договором № 1574592- А від 30.08.2021 року в розмірі 38900,00 грн., з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту та 18900,00 грн - нараховані проценти (а.с.69-70).

04.12.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до яких він просив у задоволені позову відмовити повністю (а.с. 88-92).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в письмових поясненнях на відзив просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник відповідача в запереченнях (на відповідь на відзив) просив розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника, у задоволенні позовної заяви ТОВ «ФІНФОРС» просив відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, 30.08.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН», було укладено електронний Кредитний договір № 1574592-А. Встановлено строк користування кредитними коштами з 30.08.2021 року по 28.09.2021 року (а.с. 47- 56).

Підписаний відповідачкою генерованим особистим ключем Кредитний договір та Паспорт споживчого кредитування містить дані про строк кредитування, порядок його продовження, відсоткову ставку.

Укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

30.08.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем було укладено угоду до кредитного договору (автопролонгація), якою договір було автопролонгований, в зв`язку з чим, строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 18.10.2021 року включно (зворотня сторона а.с.56 57).

Розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідачка порушила графік погашення кредиту, заборгованість вчасно не погашала. У зв`язку з порушенням відповідачкою грошових зобов`язань у неї станом на 10.11.2021 року утворилась заборгованість в сумі 43900,00 гривень (тіло кредиту 20 000,00 гривень, відсотки 23900,00 гривень) (а.с. 58).

Також судом встановлено, що 10.11.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено Договір факторингу № 40071779-128, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступив ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за Кредитним договором № 1574592-А від 30.08.2021 року на загальну суму 43900,00 грн. (а.с. 59-65).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Фінфорс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «СС ЛОУН» втратило такі права.

Про відступлення ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за Кредитним договором № 1574592-А від 30.08.2021 року, ТОВ «СС ЛОУН» повідомило відповідача шляхом направлення 10.11.2021року на її електронну адресу електронного листа (а.с.66).

Згідно довідки ТОВ «ФІНФОРС» від 01.12.2023 року № 01/12-Ф станом на 01.12.2023 року заборгованість відповідача по кредитному договору від 30.08.2021 року № 1574592-А перед ТОВ «ФІНФОРС» не виконана і складає: 43900,00 грн, з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту та 23 900,00 грн - нараховані проценти (а.с.67).

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації (а.с.116-117) вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 29.08.2021 року по 01.09.2021 року значиться: НОМЕР_3 . Номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 значиться: НОМЕР_4 .

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Спірний кредитний договір укладений в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему ТОВ «СС ЛОУН».

З огляду на викладене, на підставі ст. 626, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, положень Закону України "Про електронну комерцію", суд дійшов висновку, що між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем в електронному вигляді укладений кредитний договір, та на підставі ст. 512, 514 ЦК України права вимоги за кредитним договором перейшли до позивача ТОВ «ФІНФОРС».

Відповідно до розрахунку заборгованості, нарахування процентів проведено відповідно до Угоди до кредитного договору № 1574592-А (автопролонгація) від 30.08.2021 року, де ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 узгодили, що в період автопролонгації з 29.09.2021 по 18.10.2021, позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою у розмірі 2,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, загальна вартість кредиту становить 43900,00 грн (зворот а.с. 56-57).

У звязку з тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитом не виконала, у останньої виникла заборгованість в сумі 43900,00 грн., згідно наданої позивачем до матеріалів справи довідки про стан заборгованості. З вимог позивача вбачається, що ТОВ «Фінфорс» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ «Фінфорс» права вимоги за договором споживчого кредитування.

Суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмету позову, логічно пов`язані з обставинами щодо наявності права вимоги до відповідача та підстав для стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором.

В ході судового розгляду справи представник позивача зменшив розмір позовних вимог. У зв`язку із сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. на користь ТОВ «Фінфорс», просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» суму боргу за кредитним договором № 1574592- А від 30.08.2021 року в розмірі 38900,00 грн., з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту та 18900,00 грн - нараховані проценти (а.с.69-70).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині повному обсязі.

Крім того, відповідно дост. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ,інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ордеру серії АН № 1243422 вбачається, що інтереси ТОВ «ФІНФОРС» представляє адвокат Гурський Герман Юрійович (а.с. 68).

До позову надано копію Додатку до договору про надання правової допомоги від 20.02.2023 (а.с. 69), в якому зазначено детальний опис робіт, виконаних адвокатом, розрахунок гонорару за договором про надання правничої допомоги загальна вартість наданих послуг склала 7000 грн. Згідно платіжної інструкції № 3821 від 30.11.2023, позивачем сплачено кошти в сумі 7000 грн. та перераховані на ім`я АБ «Герман Гурський та партнери" (а.с. 71).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у даній справі, є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки їх розмір документально підтверджений.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн. (а.с. 12), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставівикладеного,керуючись ст.15, 207, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 610, 611, 634, 1048-1050, 1054 ЦК, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресамісця проживання,зареєстрована увстановленому закономпорядку: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 )на користьТовариство зобмеженою відповідальністю«Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2) заборгованість за Кредитним договором № 1574592- А від 30.08.2021 року в розмірі 38900,00 грн., з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту та 18900,00 грн - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресамісця проживання,зареєстрована увстановленому закономпорядку: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 )на користьТовариство зобмеженою відповідальністю«Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень 00 коп.

Рішення судуможе бутиоскаржено шляхомподачі апеляційноїскарги доКропивницького апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 грудня 2024 року.

Суддя Л.І. Стручкова