Рішення

від 11.12.2024 по справі 646/4560/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/4560/24

Провадження № 2/638/4708/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Коломієць І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом до КП "ХМБТІ" ХМР, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяця.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_2 . Після його смерті позивач залишилась єдиним спадкоємцем майна брата, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що 02 серпня 2022 року вона була госпіталізована в ТОВ ЦОЗ Стелла Медіка де і пробула на лікуванні до 14 вересня 2022 року. З 15 вересня 2022 року по 28 жовтня 2022 року лікувала дисциркуляторну енцефалопатію. Після виписки тривалий час вона була під наглядом лікарів та продовжувала лікування. Зазначає, що під час лікування вона майже не вставала з ліжка, тому не могла звернутися до нотаріальної контори для відкриття спадщини після померлого брата.

21 грудня 2023 року позивачем було подано заяву до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з приводу видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2024 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2024 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

19 липня 2024 року до суду від представника "ХМБТІ" ХМР надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сестрою та братом, що підтверджується копіями свідочтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори № 3779 від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її брата ОСОБА_2 . Підставою для такої відмови, стало те, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України, за змістом частин 1,2 якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1216 - 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та припинились внаслідок його смерті, крім прав та обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Із змісту ст. ст. 1223,1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 5)

Спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Cудам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини (п. 3 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Таким чином, аналіз норм права що регламентують порядок оформлення права на спадщину, що відкрилась після 1 січня 2004 року передбачає звернення спадкоємця як за законом так і за заповітом до нотаріуса і видачі ним відповідного свідоцтва.

Відповідно до абз. 2-3 п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляді не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.. 48 ЦПК України - сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. З аналізу даної норми слідує, що відповідач це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав. Тому саме позивач визначає до кого пред`явити позов. Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у такому позові відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

З аналізу положень ч.1 ст.51 ЦПК України слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

Згідно із ч. 4 статті 51 ЦПК України, про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала, за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Предявляючи даний позов, ОСОБА_1 в якості відповідача зазначила КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради.

В процесі розгляду справи, в порядку ст. 51 ЦПК України, не здійснювалася заміна відповідача чи залучення до справи співвідповідача.

У підготовчому судовому засіданні, яке проведено за відсутності сторін, встановлено, що клопотань про заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, забезпечення позову, зустрічне забезпечення, інших заяв та клопотань також не надходило.

Заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача, згідно ст. 51 ЦПК України, можлива лише за клопотанням позивача.

Разом з тим, як роз`яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинний з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що судом при розгляді справи встановлено, що КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради є неналежним відповідачем, позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, що є безумовною підставою для відмови в його задоволенні, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного позивачем в судовому засіданні не заявлялись, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-5, 11-13,76-81, 83, 89, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради (ЄДРПОУ 03355057, адреса: м. Харків, майдан Павлівський 4).

Третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора (адреса: м. Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 6-й під`їзд, 4 пов.).

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2024 року.

Суддя Л.М. Рибальченко