Вирок від 16.12.2024 по справі 699/1494/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/1494/23

провадження № 1-кп/691/224/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (участь в режимі відеоконференції), обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, кримінальне провадження № 12023255380000014 відомості внесені до ЄРДР 20.01.2023 року, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимий вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 16.04.2014 за ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років, 03.01.2019 року звільнений з Райківської ВК Житомирської області № 73 по відбуття строку покрання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Маньківка, Черкаська область, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, маючої на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 04.01.2023, близько 18:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, дістав з кишені своєї куртки предмет схожий на пістолет та здійснив 3 постріли в бік потерпілого, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна, які відповідно до висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" № 05-11-01/75 від 01.05.2023 не спричиняють короткочасного розладу здоров`я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, 08.04.2023 року, близько о 19.08 годині, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власні мобільні телефони, які саме в ході досудового розслідування не встановлено, із використанням SIM-картки з номером НОМЕР_1 , ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_2 , що перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій представився працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввів таким чином в оману останню, та повідомив ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній та емітована в АТ КБ "Приватбанк" з номером НОМЕР_3 , невідомі особи не санкціоновано намагаються зняти грошові кошти шляхом поповнення мобільного рахунку, тож для збереження власних грошових коштів ОСОБА_8 необхідно здійснити переказ грошових коштів між своїми банківськими картками, після чого перевести грошові кошти на новостворений рахунок, який назве працівник банку. Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 передав розмову з ОСОБА_8 ОСОБА_6 , яка повідомила інформацію про несанкціоноване зняття грошових коштів з її банківського рахунку та необхідні дії, які треба вчинити, для збереження грошових коштів. Після цього, ОСОБА_8 , будучи введена ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в оману та виконуючи вказівки ОСОБА_6 , в ході продовжуваної телефонної розмови перерахувала грошові кошти двома транзакціями з власної банківської картки банку "Монобанк" НОМЕР_4 в сумі 1990 грн. та 840 грн. на банківську картку ОСОБА_6 НОМЕР_5 , та перерахувала грошові кошти двома транзакціями з власної банківської картки AT "ПриватБанк" НОМЕР_3 в сумі 1000 грн. та 1000 грн. на банківську картку ОСОБА_6 НОМЕР_5 . Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно довели свій злочинний умисел до кінця, отримав вказані грошові кошти ОСОБА_8 на рахунок ОСОБА_6 , якими розпорядилися в подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 4830 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (в редакції до внесення змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).

Крім того, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, 29.07.2023 року, близько о 18:48 годині, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власні мобільні телефони, ОСОБА_5 із використанням SIM-картки з абонентським номером НОМЕР_6 , здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_7 , що перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій представився працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввівши таким чином в оману останню, та повідомив ОСОБА_9 неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній та емітована в АТ КБ "Приватбанк" з номером НОМЕР_8 , невідомі особи не санкціоновано намагаються зняти грошові кошти шляхом їх переказу на інший банківський рахунок тож з метою збереження власних грошових коштів ОСОБА_9 необхідно провести операції, які скаже оператор банку. Після цього ОСОБА_5 передав розмову з ОСОБА_9 ОСОБА_6 , яка повідомила інформацію про несанкціоноване зняття грошових коштів з її банківського рахунку та необхідні дії, які треба вчинити, для блокування переказу, а саме поповнити рахунок власного абонентського номера НОМЕР_7 . Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_6 , використовуючи невстановлену у ході досудового розслідування електронно-обчислювальну техніку, від імені ОСОБА_9 , з використанням електронної платіжної системи "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім"), зайшовши у розділ "Поповнення банківської картки мобільними грошима ПрАТ "ВФ Україна", ввела номер власної банківської картки ПАТ "Банк ВОСТОК" з номером НОМЕР_9 , номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 , суму переказу, після чого підтвердила авторизацію та проведення двох транзакцій шляхом введення спеціальних таємних кодів з текстових повідомлень, що надійшли внаслідок вчинення ОСОБА_6 протиправних дій відносно потерпілої ОСОБА_9 на її абонентський номер, яка в свою чергу будучи введена в оману повідомила їх ОСОБА_6 під час телефонної розмови. За результатами проведення операцій за допомогою ЕОМ ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через електронну платіжну систему "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім") здійснено списання грошових коштів шляхом проведення двох транзакцій з рахунку абонентського номеру належного ОСОБА_9 на рахунок банківської карти ПАТ "Банк ВОСТОК" з номером НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_6 на загальну суму 4000 гривень. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно довели свій злочинний умисел до кінця, отримав вказані грошові кошти ОСОБА_9 , якими розпорядилися в подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 4000 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (в редакції до внесення змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).

Крім того, ОСОБА_5 діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання, в невстановлений досудовим розслідуванням місце, дату, час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав наркотичну речовину, яку в подальшому переніс до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту. В подальшому, слідчим слідчого відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.08.2023 (справа №699/1012/23) 04 вересня 2023 року в період часу з 07 години 56 хвилин до 10 години 47 хвилин під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено два паперових згортки з частинами подрібненої рослини зеленого кольору, які упаковано до пакету НПУ ГСУ № 7038591. В ході проведення судової експертизи, висновком експерта № СЕ - 19/124 - 23/10497 - НЗПРАП від 21.09.2023 було встановлено, що в ході проведення обшуку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вилучені подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5.47 г. та 3.18 г. відповідно. Отже, загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, становить 8.65 г., які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, 08.04.2023 року, близько о 19.15 годині, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власні мобільні телефони, які саме в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 із використанням SIM-картки з номером НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_2 , що перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій представився працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввів таким чином в оману останню, та повідомив ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній та емітована в АТ КБ "Приватбанк" з номером НОМЕР_3 , невідомі особи не санкціоновано намагаються зняти грошові кошти шляхом поповнення мобільного рахунку, тож для збереження власних грошових коштів ОСОБА_8 необхідно здійснити переказ грошових коштів між своїми банківськими картками, після чого перевести грошові кошти на новостворений рахунок, який назве працівник банку. Після чого ОСОБА_5 передав розмову з ОСОБА_8 ОСОБА_6 , яка продовжуючи злочинний умисел ОСОБА_5 на введення потерпілої в оману, повідомила останній інформацію про несанкціоноване зняття грошових коштів з її банківського рахунку та необхідні дії, які треба вчинити, для збереження грошових коштів. Після цього, ОСОБА_8 , будучи введена ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в оману та виконуючи вказівки ОСОБА_6 , в ході продовжуваної телефонної розмови перерахувала грошові кошти двома транзакціями з власної банківської картки банку "Монобанк" НОМЕР_4 в сумі 1990 грн. та 840 грн. на банківську картку ОСОБА_6 НОМЕР_5 , та перерахувала грошові кошти двома транзакціями з власної банківської картки AT "ПриватБанк" НОМЕР_3 в сумі 1000 грн. та 1000 грн. на банківську картку ОСОБА_6 НОМЕР_5 . Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спільно довели свій злочинний умисел до кінця, отримавши вказані грошові кошти ОСОБА_8 на рахунок ОСОБА_6 , якими розпорядилися в подальшому на власний розсуд, там самим спричинивши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 4830 грн..

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (в редакції до внесення змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).

Крім того, ОСОБА_6 21.05.2023 року, близько о 14.49 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон, із SIM-карткою абонентський номер НОМЕР_6 здійснила телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_10 , що перебуває у користуванні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та представилася останній працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввівши її таким чином в оману, та повідомила ОСОБА_11 неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній та емітована в AT KБ "Приватбанк", невідомі особи не санкціоновано намагаються зняти грошові кошти. Далі ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел на введенні потерпілої в оману повідомила останній, що для відміни замовлення та повернення грошових коштів ОСОБА_11 необхідно зняти грошові кошти з власної банківської картки та використовуючи банківський термінал зарахувати їх на банківську картку вказану ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_11 , будучи введена ОСОБА_6 в оману та виконуючи вказівки ОСОБА_6 , не усвідомлюючи дійсного значення своїх дій, в ході продовжуваної телефонної розмови зарахувала грошові кошті через банківський термінал, який знаходиться в магазині АТБ за адресою вул. Г. Упа, 64 м. Сокаль, Червоноградського району Львівської області двома транзакціями в сумі 1000 грн. та 5000 грн. на банківську картку НОМЕР_11 , власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після чого зробила переказ грошових коштів на два номера мобільного телефону, які вказала ОСОБА_6 , а саме на номер НОМЕР_6 зарахувала грошові кошти двома транзакціями в сумі 3500 грн. і 1500 грн., на номер НОМЕР_1 зарахувала грошові кошти двома транзакціями в сумі 3500 грн. та 500 грн. Так, ОСОБА_6 довела свій злочинний умисел до кінця отримавши вказані грошові кошти ОСОБА_11 на підконтрольні їй номера мобільних телефонів та банківський рахунок, якими розпорядилася в подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 15000 грн..

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, 29.07.2023 року, близько о 18:48 годині, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власні мобільні телефони, із використанням SIM-картки з абонентським номером НОМЕР_6 , ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_7 , що перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій представився працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввівши таким чином в оману останню, та повідомив ОСОБА_9 неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній та емітована в АТ КБ "Приватбанк" з номером НОМЕР_8 , невідомі особи не санкціоновано намагаються зняти грошові кошти шляхом їх переказу на інший банківський рахунок тож з метою збереження власних грошових коштів ОСОБА_9 необхідно провести операції, які скаже оператор банку. Після цього ОСОБА_5 передав розмову з ОСОБА_9 ОСОБА_6 , яка продовжуючи злочинний умисел ОСОБА_5 на введення потерпілої в оману, повідомила останній інформацію про несанкціоноване зняття грошових коштів з її банківського рахунку та необхідні дії, які треба вчинити, для блокування переказу, а саме поповнити рахунок власного абонентського номера НОМЕР_7 . Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_6 , використовуючи невстановлену у ході досудового розслідування електронно-обчислювальну техніку, від імені ОСОБА_9 , з використанням електронної платіжної системи "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім"), зайшовши у розділ "Поповнення банківської картки мобільними грошима ПрАТ "ВФ Україна", ввела номер власної банківської картки ПАТ "Банк ВОСТОК" з номером НОМЕР_9 , номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 , суму переказу, після чого підтвердила авторизацію та проведення двох транзакцій шляхом введення спеціальних таємних кодів з текстових повідомлень, що надійшли внаслідок вчинення ОСОБА_6 протиправних дій відносно потерпілої ОСОБА_9 на її абонентський номер, яка в свою чергу будучи введена в оману повідомила їх ОСОБА_6 під час телефонної розмови. За результатами проведення операцій за допомогою ЕОМ ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через електронну платіжну систему "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім") здійснено списання грошових коштів шляхом проведення двох транзакцій з рахунку абонентського номеру належного ОСОБА_9 на рахунок банківської карти ПАТ "Банк ВОСТОК" з номером НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_6 на загальну суму 4000 гривень. Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спільно довели свій злочинний умисел до кінця, отримавши вказані грошові кошти ОСОБА_9 , якими розпорядилися в подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 4000 грн..

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (в редакції до внесення змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, згідно із письмовими заяви просили проводити судове засідання (розгляд справи) без їх участі. Цивільний позов мають намір заявити в цивільному процесі, після розгляду кримінального провадження та прийняття остаточного ріщення. При визначенні виді і міри покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покладаються на позицію прокурора та розсуд суду.

В ході судового розгляду, в судовому засіданні 30.08.2024 обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявили та подали клопотання про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнали повністю, визнають всі обставини, які наведені в обвинувальному акті, щиро розкаяються у вчиненому.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєні кримінальних правопорушень, за якими обвинувачується, за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 190 КК України, визнав повністю, в скоєному розкаявся, та дав детальні пояснення щодо подій, які мали місце і за якими пред`явлено обвинувачення, що повністю узгоджуються з обставинами скоєння кримінальних правопорушень, наведеними у обвинувальному акті. Його показання є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності позиції обвинуваченого. Та, пояснив, що 04.01.2023 року близько 18:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, дістав з кишені своєї куртки предмет схожий на пістолет та здійснив 3 постріли в бік потерпілого, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна (ч. 1 ст. 125 КК України), 08.04.2023 року та 29.07.2023 року за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власні мобільні телефони та через електронну платіжну систему "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім"), заволоділи, як з`ясувалося в ході досудового розслідування, грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 4830 грн, ОСОБА_9 - 4000 грн, шляхом шахрайських дій (ч. 3 ст. 190 КК України), а також придбав наркотичну речовину, яку в подальшому переніс до місця свого проживання, де незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту та яка була виявлена під час проведення обшуку та вилучена, два паперових згортки з частинами подрібненої рослини (ч. 1 ст. 309 КК України). Вважає правову кваліфікацію своїх дій правильною.

Допитана судом обвинувачена ОСОБА_5 винною себе у скоєні кримінальних правопорушень, за якими обвинувачується, за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, визнала повністю, в скоєному розкаялася, та дала детальні пояснення щодо подій, які мали місце і за якими пред`явлено обвинувачення, що повністю узгоджуються з обставинами скоєння кримінальних правопорушень, наведеними у обвинувальному акті. ЇЇ показання є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності позиції обвинуваченої. Та, пояснила, що 08.04.2023 року та 29.07.2023 року, перебуваючи за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з чоловіком ОСОБА_5 , розподіливши заздалегідь між собою ролі, який використовуючи власні мобільні телефони телефонував на невідомі їм номери та представлявся працівником банку і повідомляв про несанкціоноване намагання зняти грошові кошти, та необхідність проведення дій з метою збереження коштів на рахунках, в тому числі через електронну платіжну систему "EasyPay" (TOB ФК "Контрактовий дім"), заволоділи, як з`ясувалося в ході досудового розслідування, грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 4830 грн, ОСОБА_9 - 4000 грн, шляхом шахрайських дій. А 21.05.2023 року, використовуючи власний мобільний телефон, здійснила телефонний дзвінок на невідомий номер, як в подальшому з`ясувалося ОСОБА_11 , та представившись працівником служби безпеки АТ "КБ "ПриватБанк", ввівши її таким чином в оману, повідомила неправдиву інформацію про те, що з банківської платіжної картки, яка належить останній, невідомі особи несанкціоновано намагаються зняти грошові кошти, для їх збереження потрібно вчинити ряд дій, які остання здійснила, ОСОБА_11 зробила переказ грошових коштів на номери мобільного телефону, різними транзакціями в сумі 1000 грн, 5000 грн, 3500 грн, 1500 грн, 3500 грн та 500 грн, на загальну суму 15000 грн. Вважає правову кваліфікацію своїх дій правильною.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинувачених щодо розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні, при обговоренні питання щодо визначення обсягу доказів, які слід дослідити судом, та порядок їх дослідження, враховуючи повне визнання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї вини, добровільності їх позицій, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачені розуміють суть обвинувачення та не оспорюють фактичні обставини справи, вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням доказів, що характеризують їх особи.

Згідно з приписами статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю визнали свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, їх свідчення відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в межах пред`явленого обвинувачення, з урахуванням обвинувального акту, який 22 грудня 2023 року затверджений прокурором Корсунь-Шевченківського районного відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та того, що ухвалою суду, провадження закрито з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, по епізодах шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , згідно із Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", який набрав чинності 09.08.2024. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, та підстав для цього не встановлено. Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні не здобуто.

В судових дебатах, захисник ОСОБА_4 не заперечивши щодо спрощеного судового розгляду вказаного кримінального провадження, при визнанні обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, в судових дебатах зазначив, що згідно правової позиції викладеної в постанові ВС/ККС у справі № 371/834/17 від 02 квітня 2019 року, проведення судом першої інстанції так званого "скороченого" судового розгляду на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не виключає обов`язку суду надати правильну кваліфікацію дій обвинуваченого. Ця норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов`язує суд встановити всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг і порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин. Більше того здійснення судом так званого "скороченого" судового розгляду не виключає та не є перешкодою в ухваленні виправдувального вироку. Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті та які не оспорюються обвинуваченими, сформульоване обвинувачення є не коректним, а дії обвинувачених кваліфіковані неправильно. Згідно обвинувального акту, шахрайські дії, які мали місце 15.03.2023 року (потерпіла ОСОБА_14 ), 08.04.2023 року (потерпіла ОСОБА_8 ), 19.07.2023 року (потерпіла ОСОБА_15 ), 29.07.2023 року (потерпіла ОСОБА_9 ) та не оспорюються обвинуваченими, здійснені з використанням телефонного зв`язку. Проте обвинуваченням застосовується кваліфікуюча ознака - використання електронно-обчислювальної техніки, при цьому в обвинувальному акті сказано, що така електронно-обчислювальна техніка в ході досудового розслідування не встановлена. Жоден із епізодів обвинувачення не розкриває суті незаконних операцій, як вказано вище, а тому кваліфікуючу ознаку "вчинення шахрайства шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки" в обвинувальному акті не описано. Звертає увагу суду, що згідно Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України, щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (Закон № 3886-ІХ від 19.07.2024), який набрав чинності 08.08.2024 року внесено зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з яким викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на 2024 рік становить 3028 гривень. За таких обставин, навіть при правильній юридичній кваліфікації, шахрайських дії: по епізодам обвинувачення: 08.04.2023 року (потерпіла ОСОБА_8 на загальну суму 4830 грн) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають виправданню; 29.07.2023 року (потерпіла ОСОБА_9 на суму 4000 грн), які органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, - до внесення змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023 року не може бути покладено в основу обвинувального вироку за вищенаведених міркувань. Формально в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018, як шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Щодо обвинувачення ОСОБА_5 в частині вчинення ним кримінальний проступків, передбачених ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 309 КК України, от останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, а тому у випадку визнання судом його винуватим, заслуговує на мінімальне покарання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та "Коробов проти України", заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи представлені суду докази, в їх сукупності, та ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в скоєнні ними кримінальних правопорушень, доведеною в судовому засіданні повністю, та приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, мали місце.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у нанесені умисного легкого тілесного ушкодження, у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (у редакції Закону № 2997-ІХ від 28.04.2023).

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки вона вчинила дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (у редакції Закону № 2997-ІХ від 28.04.2023).

Суд, обираючи покарання обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 враховує, положення частин 2, 3 статті 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а також вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесені до кримінальних проступків (ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309 КК України) та тяжкого злочину (ч. 3 ст. 190 КК України), особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, призначити останньому покарання за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 190 КК України в межах санкцій по кожній статті обвинувачення.

Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_5 вину у скоєному визнав, його характеристику, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, не працевлаштований, у колі спілкування обвинуваченого присутні особи з антисоціальною поведінкою, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, а також висловлену думку прокурора в судових дебатах щодо міри покарання та висновок Черкаського РС № 2 філії ДУ "Центр пробації" в Черкаській області, дійшов до думки, що достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_5 (для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України), слід призначити покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, із застосуванням ст. 70 КК України щодо остаточної міри покарання та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд у відповідності до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесені до середньої тяжкості злочину (ч. 2 ст. 190 КК України) та тяжкого злочину (ч. 3 ст. 190 КК України), особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_6 вину у скоєному визнала, її характеристику, дані про особу обвинуваченої, яка посередньо характеризується за місцем проживання, не працевлаштована так, як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, має трьох неповнолітніх дітей, агресивної поведінки відносно оточуючих не проявляє, інформація, яка б підтверджувала вживання обвинуваченою алкоголю, наркотичних засобів, психоактивних речовин та аналогів відсутня, у колі спілкування обвинуваченої присутні особи з антисоціальною поведінкою, раніше не притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, теперішнє кримінальне правопорушення скоєно у співучасті з чоловіком ОСОБА_5 , на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а також висловлену думку прокурора в судових дебатах щодо міри покарання та висновок Черкаського РС № 2 філії ДУ "Центр пробації" в Черкаській області, дійшов до думки, що достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченій ОСОБА_17 (для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України), слід призначити покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, із застосуванням ст. 70 КК України щодо остаточної міри покарання та звільнити її від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, з покладанням на обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Європейський суд у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Витрати на залучення експертів, а саме за проведення експертиз: № СЕ-19/124-23/10497-НЗПРАП від 21.09.2023 у сумі 1195,00 грн, № СЕ-19/124-23/10487-БЛ від 22.09.2023 у сумі 717,00 грн, № СЕ-19/124-23/11201-Д від 28.09.2023 у сумі 1912,00 грн (загальна сума витрат 3824 грн 00 коп), суд стягує з засудженого ОСОБА_5 в дохід держави на підставі ст. 124 КПК України.

Витрати на залучення експертів за проведення експертизи № СЕ-19/124-23/10486-ХЗ від 14.09.2023 у сумі 956,00 грн (залізний розкладний предмет зовні схожий на холодну збру), який не ввійшов в зміст пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не встановлено. Відповідних клопотань не надійшло.

Керуючись ст. ст. 50, 65, 70, 75, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, ст. ст. 2, 8, 100, 124, 349 ч. 3, 369, 373, 374, 392, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання за:

- частиною 1 статті 125 КК України у виді штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок);

- частиною 1 статті 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- частиною 3 статті 190 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з штрафом в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язавши у відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Згідно приписів ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Визнати ОСОБА_6 винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання за:

- частиною 2 статті 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- частиною 3 статті 190 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язавши у відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3824,00 грн (три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Витрати на залучення експертів за проведення експертизи № СЕ-19/124-23/10486-ХЗ від 14.09.2023 у сумі 956,00 грн (залізний розкладний предмет зовні схожий на холодну збру), який не ввійшов в зміст пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , віднести на рахунок держави.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:

- диск DVD з відеозаписами з камер спостереження, що знаходяться в магазині "Еко-маркет", який знаходиться за адресою м. Корсунь-Шевченківський, вул. Я. Мудрого, 373 від 04.01.2023, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 8.65г, що поміщено до с/п експертної установи 5688856, об`єкти дослідження: сліди пальців рук, дактилокарта на ім`я ОСОБА_5 , дактилокарта на ім`я ОСОБА_6 , попереднє упакування, що поміщено до с/п експертної установи 5743343; паперові записи (згортки) з написами даних осіб та їх номерів, попереднє упакування, які поміщено до паперового конверту з нанесенням відповідних написів, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, знищити;

- три сім-карти (лайфселл, водафон, київстар) та картку пам`яті на 2 гб, попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакету PSP1479076; мобільний телефон марки "МАХСОМ", який знаходиться в чохлі з під ліхтарика зеленого кольору, попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакету PSP 1479081; дві банківські картки: 1. "Спортбанк" № НОМЕР_13 , 2. AT "Ощадбанк" № НОМЕР_14 , попереднє упакування, які поміщено до паперового конверту з нанесенням відповідних написів; мобільний телефон марки "Теcno", попереднє упакування, який поміщено до сейф-пакету PSP 1479080; мобільний телефон марки "SIGMA" з сім-картою НОМЕР_15 , попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакету PSP 1479082; банківські картки: 1. Альфа-банк - № НОМЕР_11 , 2. АТБ - маркет № НОМЕР_16 , 3. Ощадбанк - № НОМЕР_17 , попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакету PSP 1479079; тримач для сім-карти марки "Водафон" з номером НОМЕР_18 , попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакету PSP 1479077; банківська картка АТ "Приват Банк" № НОМЕР_19 , попереднє упакування, які поміщено до сейф-пакет PSP 1479078, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, повернути власнику за належністю;

- вісім патронів та одна гільза, що поміщено до паперового конверту та опечатано биркою експертної установи, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання зброї відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1