Постанова

від 17.12.2024 по справі 440/15099/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Удовіченко С.О.

17 грудня 2024 р. Справа № 440/15099/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В с т а н о в и в:

09.10.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовного нього.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 відносно нього порушено дисциплінарну справу, проте, таке рішення прийнято відповідачем за результатами оцінки обставин, які, у свою чергу, не підтверджені належними доказами, оскільки, відповідач фактично не перевірив факти, які були зазначені скаржником, не було допитано осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що нібито має ознаки дисциплінарного проступку.

Також позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні не вказано за фактом якого складу дисциплінарного проступку порушено дисциплінарну справу. Зазначив, що скаржник ОСОБА_2 скаржиться на начебто його участь не в його справах, а в інших справах, які його взагалі не стосуються, а стосуються інших осіб, які до дисциплінарної палати з будь-якими скаргами не зверталися і до участі у розгляді скарги ОСОБА_2 не долучалися. Оскаржуючи таким чином його дії в інших справах, які до ОСОБА_2 не мають аж ніякого відношення, ОСОБА_2 припустився до зловживанням права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі до використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, оскільки зачіпаються не тільки його інтереси, як адвоката, але й інтереси його клієнтів по кожній з зазначених ОСОБА_2 справ. При цьому, результати розгляду скарги ОСОБА_2 безпосередньо впливають на права та інтереси осіб - учасників зазначених ним в скарзі справ, а також на результати розгляду цих справ у поза процесуальний спосіб. Ще одною ознакою такого зловживання є те, що ОСОБА_2 було подано одночасно, 11.11.2021, 13.11.2021 і 14.11.2021 три однотипні скарги, суть яких виражається в оскаржувані його участі в інших справах, які до ОСОБА_2 відношення не мають і його прав та інтересів не стосуються. В той час як ці обставини можливо було викласти в одній скарзі.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області зазначила, що за своєю юридичною природою прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи свідчить про початок певної процедури, яка має на меті розгляд дисциплінарної справи на засадах змагальності, з початком якої, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) адвокату надається право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, надавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. За результатом розгляду дисциплінарної справи може бути прийнято рішення, як про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в разі встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-VI так і про закриття дисциплінарної справи у разі відсутності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Саме на завершальній стадії дисциплінарного провадження приймається рішення про наявність або відсутність саме складу дисциплінарного проступку в діях адвоката. Отже саме з цих підстав у рішенні про порушення дисциплінарної справи не зазначено про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 саме складу дисциплінарного проступку, а зазначено про наявність в його діях ознак складу дисциплінарного проступку.

Також відповідач зазначає, що підставою до порушення дисциплінарної справи послугувало те, що 11.02.2021 за рішенням КДКА Донецької області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на 2 (два) місяця з 11.02.2021 по 11.04.2021. Відповідні відомості про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності внесені до ЄРАУ. Не зважаючи на це, ігноруючи законне рішення органів адвокатського самоврядування адвокат Довженко В.І. продовжував здійснювати адвокатську діяльність: 02.03.2021 надіслав на електронну пошту Волноваського районного суду Донецької області клопотання про розгляд справи № 221/1728/17 за його відсутності; 11.03.2021 до Приморського районного суду м. Маріуполь подав клопотання про розгляд справи № 266/104/21 за його відсутності; 17.03.2021 звернувся до Волноваського районного суду Донецької області у справі № 221/4662/18 з заявою про перегляд заочного рішення; 24.03.2021 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполь з заявою про відкладення розгляду справи № 265/195/20 у зв`язку з хворобою; 26.03.2021 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполь з заявою про відкладення розгляду справи № 265/195/20 у зв`язку з хворобою. За пунктом 9 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.09.2014 року № 120 (далі Положення № 120) право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Крім того, відповідач зазначив, що у відповідності до рішення Ради адвокатів України № 144 від 16-17 листопада 2022 року встановлено плату за внесення кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день подання заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Плата здійснюється особою, яка подає заяву (скаргу) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, шляхом її перерахування двома платежами: 90% на рахунок КДКА Полтавської області, 10% на рахунок Національної асоціації адвокатів України. За пунктом 5 рішення Ради адвокатів України звільняються від плати за внесення КДКА відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень наступні категорії осіб: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; громадяни, віднесені до І та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; учасники бойових дій. До дисциплінарного провадження скаржником ОСОБА_2 долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , яке безтермінове і дійсне на території України, яким засвідчено, що він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Таким чином ОСОБА_2 не має вносити плату за внесення кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень сплачувати, через наявність у нього статусу учасника бойових дій.

Також відповідач зазначив, що рішення про порушення дисциплінарної справи, разом з довідкою члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області направлено адвокату Довженку В.І. в строк визначений Законом № 5076-VI. Зазначені документи він отримав, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 05.09.2023. Рішення КДКА Полтавської області від 24.08.2023 про порушення дисциплінарної справи не порушує інтересів адвоката Довженка В.І., а навпаки надає йому можливість довести законність своїх дій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Також суд зазначив, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.

У відзиві апеляційну скаргу, відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що адвокат Довженко В.І. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1640, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.03.2004 № 18 (а.с. 39).

24.07.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшов лист Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вх. № 79/7-23, згідно якого скеровано всі копії матеріалів, скарг та додатків до них відносно адвоката ОСОБА_1 для прийняття рішення, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 88-253).

25.07.2023 за вих.№ 197/4-23 КДКА Полтавської області на адресу адвоката Довженка В.І. ( АДРЕСА_1 ) направлено скаргу ОСОБА_2 від 11.11.2021 на 7-ми аркушах з додатками на 161 аркуші, скаргу ОСОБА_2 від 13.11.2021 на 6-ти аркушах з додатками на 117 аркушах та скаргу ОСОБА_2 стосовно адвоката Дорошенка В.І. від 14.11.2021 року на 5- ти аркушах з додатками на 133 аркушах (а.с. 254).

15.08.2023 вищезазначене поштове відправлення повернуто до КДКА Полтавської області (а.с. 255).

25.07.2023 року в.о. голови КДКА Полтавської області ОСОБА_3 доручив члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманову В.І. відповідно до вимог п. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI провести, у встановлені законом строки, перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Довженка В.І. (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1640, видане Донецькою обласної КДКА 12.03.2004) у зв`язку з порушенням вимог Закону № 5076-VI (а.с. 256).

14.08.2023, у відповідності до вимог п. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI, за дорученням в.о. голови КДКА Полтавської області, членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохмановим В.І. складено довідку про результати перевірки за скаргою ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , у якій пропонував прийняти рішення про порушення дисциплінарної скарги.

Член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_4 дійшов до висновків, що 11.02.2021 на підставі рішення КДКА Донецької області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на два місяці. Під час дії дисциплінарного стягнення адвокат ОСОБА_1 продовжував здійснювати адвокатську діяльність: звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, про перегляд заочного рішення суду, що в силу ст. 19 Закону № 5076-VI є видом адвокатської діяльності. Зазначені обставини вказують на наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3, 6 ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-VI, а саме порушення Правил адвокатської етики та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. (а.с. 260).

24.08.2023, розглянувши скаргу ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі в.о. голови комісії Гонжака І.В., дисциплінарної палати: секретаря Рохманова В.І., членів палати: Антипенко А.І., Карнарука А.В., Клименка О.Ю. прийняла рішення, яким вирішила:

- порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Довженка В.І. (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1640, видане Донецькою обласної КДКА 12.03.2004);

- розгляд дисциплінарної справи призначити на 12.09.2023 о 12 год у приміщенні Ради адвокатів Полтавської області по вул. Котляревського, 6, офіс 2 у м. Полтава:

- копію рішення надіслати адвокату Довженку В.І. та ініціатору звернення на адресу, зазначену у зверненні. (а.с. 261-264).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до якого адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Приписами статті 34 Закону № 5076-VI, визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. У свою чергу, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Приписами статті 37 Закону № 5076-VI, передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому ст. 38 Закону № 5076-VI.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону № 5076-VI, визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до статті 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі Положення № 120), під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що відповідач фактично не перевірив факти, які були зазначені скаржником, не було допитано осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, - є необґрунтованими виходячи з того, що витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, є правом члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а не обов`язком.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недоведеність ОСОБА_2 факту порушення саме його прав та інтересів, оскільки право на звернення із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12.07.2018 по справі №822/759/17, від 12.07.2018 по справі № 826/13442/15, від 10.06.2021 по справі № 826/15590/15.

Колегія суддів також враховує позиції, зазначені у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 20.06.2019 у справі № 641/463/16-а, від 05.07.2019 у справі 815/2954/17, від 05.07.2019 у справі 820/3167/18, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15, та вказує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03.1980).

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18 і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вказує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.08.2023 є правомірним, прийнятим із дотриманням процедури, встановленої Законом № 5076-VI та Положення № 120 і в межах наданих повноважень.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 316 КАС України).

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О СТ А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк