Ухвала

від 17.12.2024 по справі 160/33982/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

Київ

справа №160/33982/23

адміністративне провадження №К/990/47201/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №160/33982/23 за позовом Приватного підприємства «Кристал» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.10.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 09.05.2024, проте, апеляційну скаргу подано лише 17.10.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку апеляційного оскарження, проте у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Також суд звернув увагу, що повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 17.10.2024, тобто більше ніж через п`ять місяців після отримання копії оскаржуваного рішення і більше ніж через три місяці з дня отримання копії про повернення першої апеляційної скарги, і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив. Водночас повторна апеляційна скарга подана з таким же недоліком, що й попередня апеляційна скарга, зокрема судовий збір так і не було сплачено.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про продовження строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк та про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване наявністю поважних причин пропуску строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення. Наголошував, що відсутність можливості сплати судовий збір у зв`язку з особливостями бюджетного фінансування з Державного бюджету України є обставиною, яка є об`єктивно непереборною, та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У цій справі мають місце такі обставини: вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, однак, ухвалою від 10.06.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору, а ухвалою від 26.06.2024 первинну апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку із не усуненням виявленого недоліку, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 17.10.2024. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №160/33982/23 за позовом Приватного підприємства «Кристал» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко