Рішення

від 11.12.2024 по справі 936/1239/24

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/1239/24

Провадження №2/936/266/2024

11.12.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Дзямко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на 1/3 житлового будинку та господарських споруд в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 до суду надійшов вищезазначений позов, мотивований тим, що рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області у цивільній справі №300/330/16-ц від 30.09.2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02.02.2017 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Воловецька державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на 1/3 частини житлового будинку- задоволено частково; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВСК №491525, видане Воловецькою державною нотаріальною конторою 13.12.2005 року ОСОБА_3 щодо успадкування ним житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, у батька позивача ОСОБА_3 у власності залишилась 1/3 частина житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Не погоджуючись із визначеними судом частками, ОСОБА_3 за життя не оформив право власності на належну йому частку майна та не здійснив державну реєстрацію права власності у встановленому законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Звернувшись до Воловецької державної нотаріальної контори з метою оформити спадщину після його смерті, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, отримав усне роз`яснення, що видача Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька є неможливою,оскільки серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів відсутній правовстановлюючий документ на 1/3частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 належну спадкодавцю ОСОБА_3 . Через відсутність документу, що посвідчує право власності на спадкове майно, ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадщину, яку фактично прийняв та від якої не має намір відмовлятись.

На підставі наведеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області Галабурда І.І. не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує за умов встановлення судом законних на те підстав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області у цивільній справі №300/330/16-ц від 30.09.2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02.02.2017 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Воловецька державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на 1/3 частини житлового будинку- задоволено частково; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВСК №491525, видане Воловецькою державною нотаріальною конторою 13.12.2005 року ОСОБА_3 щодо успадкування ним житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, у ОСОБА_3 у володінні залишилась 1/3 частина житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, за життя ОСОБА_3 не оформив право власності на належну йому частку майна та не здійснив державну реєстрацію права власності у встановленому законом порядку.

В той же час, позивач ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_3 зареєстрував (Витяг з Державного реєстру речових прав №388708042 від 29.07.2024 року) та продовжує проживати у вказаному будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2024, виданого повторно.

Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України, після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, частку в житловому будинку АДРЕСА_3 .

У відповідності до довідки виконкому Воловецької селищної ради №176 від 27.06.2024, останнє місце реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_4 , де він один проживав фактично і на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка №177 від 27.06.2024.)

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 підтверджено копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 виданого 27.06.1970 року. З наведеного випливає, що позивач є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ч.2 цієї норми у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

У відповідності до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (стаття 1269 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Це зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно з нормами ч.5 ст. 1268 цього Кодексу, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

З урахуванням наведеного та того, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на частку спадкового житлового будинку, судом встановлено, що існують обставини, які є підставою для визнання за позивачем права власності на зазначену частину спадкового житлового будинку в судовому порядку, оскільки іншого способу захисту своїх спадкових прав та права власності у нього немає.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на 1/3 житлового будинку та господарських споруд в порядку спадкування за законом- задоволити

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області, місцезнаходження: Закарпатська область, Мукачівський район, селище Воловець, вул.Героїв України, 7, код ЄДПОУ 04350240.

Повне рішення буде складено 17.12.2024 року.

Суддя Софілканич О.А.