Рішення

від 06.12.2024 по справі 308/13543/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13543/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання Молдован Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом, , у якому зазначив що постановою інспектора відділення поліції №2 (смт. Воловець) Мукачівського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції Гошпер Олександром Федоровичем серії ЕНА №2789801 від 09.08.2024 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст 212 КУпАП, за те, що 09.08.2024 р. о 11:12:22 годині в с. Гукливий, дорога Н.Ворота-Міжгір`я 22 км., керуючи транспортним засобом Renault Trafic номерний знак НОМЕР_1 керував автомобілем в якого нанесено на лобове скло тонування чорного кольору, чим порушив вимоги п.п. 31.4.7 ПДР України. Не погоджуючись з вказаною постановою, як незаконною та безпідставною, позивач просить суд скасувати постанову відповідача, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60.

Позивач посилаючись на те, що винесена капітаном поліції Гошпер Олександром Федоровичем постанова серії ЕНА №2789801 від 09.09.2024 року не підтверджується жодними доказами, оскільки ступінь тонування стекол автомобіля повинна визначатись спеціальним сертифікованим засобом вимірювальної техніки, що відповідачем зроблено не було, а тому наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача до суду направив відзив на позовну заяву, у яких заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що лобове скло на автомобілі позивача було затоноване тонувальною плівкою чорного кольору, яке пропускає менше ніж 70% світла, що не відповідає вимогам ГОСТу 32565-2013.

Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи, а саме копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2789801 від 09.08.2024 року, складеної інспектором відділення поліції №2 (смт. Воловець) Мукачівського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції Гошпер Олександром Федоровичем, вбачається, що 09.08.2024 р. о 11:12:22 годині в с. Гукливий, дорога Н.Ворота-Міжгір`я 22 км., керуючи транспортним засобом Renault Trafic номерний знак НОМЕР_1 керував автомобілем в якого нанесено на лобове скло тонування чорного кольору, чим порушив вимоги п.п. 31.4.7 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.( а.с.15).

Копію постанови позивач отримав того ж дня, про що свідчить його підпис, та не погодившись з нею звернувся до суду з цим позовом.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП відбулося через порушення, на думку відповідача, п. 31.4.7. ПДР України, оскільки позивач керував транспортним засобом, на лобове скло якого нанесене покриття, що обмежує оглядовість з місця водія і погіршує його прозорість.

Пунктом 31 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Приписами п. 31.4 розділу 31 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

Відповідно до п. 31.4.7. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, інші елементи конструкції: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість; г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла; ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі; ж) відсутні ремені безпеки та підголівники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира; ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів, до яких, зокрема, п.п. 31.4.7.«в» ПДР України віднесено встановлені на скло додаткові предмети або нанесені покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

До вказаного пункту Правил є примітка про те, що на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.

Звідси виходить, що саме ГОСТ 5727-88, а не ГОСТ 32565-2013 як зазначив відповідач у відзиві на позов, регламентує ступінь затемнення стекол автомобіля, відповідно до якого світлопропускання стекол, що забезпечують видимість для водія має бути не менше ніж: 75% - для вітрових стекол; 70% - для стекол, які не є вітровими, що входять до поля огляду водія, яке визначає передню оглядовість. Світлопропускання інших стекол, які не є вітровими, не нормується.

Отже, наявність нанесеного покриття на лобовому склі, що обмежує оглядовість з місця водія і погіршує його прозорість, віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 року № 630.

Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).

Згідно п. 6.8.6 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно з законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.

До вказаного пункту ДСТУ є примітки про те, що у верхній частині вітрового скла дозволено встановлювати смугу прозорої кольорової плівки, ширина якої не перевищує мінімальної відстані між верхніми межами вітрового скла і зони його очищування склоочисниками. Примітка За наявності зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ категорії М1 дозволено встановлювати на задньому склі жалюзі або штори.

Відповідно до п. 6.8.7 ДСТУ 3649:2010 світлопропускання вітрового скла має бути не менше ніж 75 %, а всіх інших стекол не менше ніж 70 %. Примітка 1: світлопропускання стекол, що не входять до зони оглядання з місця водія вперед та за умови встановлення зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ, може бути менше ніж 70 %. Примітка 2: дозволено не контролювати світлопропускання стекол КТЗ за наявності їхнього маркування згідно з ДСТУ UN/ECE R 43-00 та відсутності додаткового покриву, що зменшує світлопропускання.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в судове засідання направив відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що лобове скло на автомобілі позивача було затоноване тонувальною плівкою чорного кольору, яке пропускає менше ніж 70% світла, що не відповідає вимогам ГОСТу 32565-2013, проте не надав жодних доказів того, що посадовою особою поліції було проведено вимірювання світлопропускної здатності скла автомобіля позивача із застосуванням спеціальних вимірювальних засобів та встановлено що ступінь його затемнення не відповідає визначеним стандартам.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.

Звачаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5-9, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2789801 від 09.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Закарпатській області, (код ЄДРПОУ 40108913) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 1073,60 грн. (тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач:

Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження юридичної особи вул. Ференца Ракоці, буд. № 13 м. Ужгород, індекс 88000, ЄДРПОУ40108913.

Суддя Бедьо В.І.