Рішення

від 16.12.2024 по справі 444/4671/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/4671/24

Провадження № 2/444/1634/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подачі заяви в нотконтору для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подачі заяви в нотконтору для прийняття спадщини. Просить суд визначити їй 3-х місячний додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав зазначених у позові.

Вважає, що її право підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначив, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 в будинку, який зареєстровано на її ім`я, що стверджено копією витягу про реєстрацію права власності виданим Червоноградським МБТІ а.с.9).

Із копії заповіту посвідченого 21.08.2012 року в Жовківській державній нотаріальній конторі (а.с.7) вбачається, що все належне своє майно ОСОБА_2 , заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Про те, що позивачка доводиться померлій ОСОБА_2 дочкою стверджено свідоцтвом про народження виданим райбюро ЗАГС м.Ахтирка Сумської області. Дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 " нею змінено в зв`язку з одруженням що підтверджено копією свідоцтва про шлюб виданим відділом реєстрації актів цивільного стану м. Охтирка (а.с.11-12).

Із заяви поданої ОСОБА_1 , до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В, про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , вбачається, що така подана 5.11.2024 року і цього ж дня їй роз`яснено, що нею пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини так вона значиться зареєстрована в іншому населеному пункту.

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що проживала разом з матір`ю на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , доглядала її, вела з нею спільне господарство, працює з 2020 року території району вчителем в с. В`язова, про що підтверджено довідкою директора В`язівскої школи, а тому вважала, що прийняла спадщину (а.с.15).

Відповідно до ст.1216 ЦК України ,спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша ст. 217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1268,1270 ЦУК України спадкоємець за законом чи має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі№ 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями строк для прийняття спадщини нею встановлюється у три місяці.

Закон встановлює строк для прийняття спадщини шість місяців з часу відкриття спадщини . У разі неподання заяви протягом цього строку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, окрім випадку, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Однак, вказаний строк не єприсічним і сам факт його пропуску не свідчить про втрату особою права на спадкування.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність реєстрації згідно ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановленя ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються належними і допустимими доказами, які подані позивачем та оцінені судом. В даному випадку саме довідкою директора В`язівської загальноосвітньої школи.

Судом встановлено, що позивачка на день смерті матері проживала разом з нею в АДРЕСА_1 в будинку, належному матері ОСОБА_2 , доглядала матір у зв`язку з її віком та станом здоров`я та у зв`язку з військовими подіями в України в т.ч. на території м. Ірпінь не могла там проживати. Також те, що позивач працевлаштована в населеному пункті на території Жовківської громади і не відмовлялася від спадкування, після смерті матері.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.. ст. 12,13,23,76,268,258,264-265,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 трьох місячний додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16 грудня 2024 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.