Рішення

від 17.12.2024 по справі 451/1480/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1480/24

Провадження № 2/451/496/24

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

17 грудня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретар судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1480/24 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції учасників процесу

22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Лопатинської селищної ради, про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки, площею 2,1572 га, яка належала їй відповідно до Державного акту, серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 постійно по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована на АДРЕСА_1 , разом з нею на день смерті проживали і були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онук, від імені померлої заповіт не посвідчувався і не реєструвався, що підтверджується довідкою №315 від 05.09.2024, виданою старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_3 . Батько прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після її смерті, однак не встиг оформити належним чином право власності на спадкове майно, у зв`язку із смертю. Після смерті батька позивач прийняв спадщину, та з метою оформити свої права на спадкове майно він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус йому відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки державний акт, виданий після смерті спадкодавця, що не може бути підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.1-4).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суд своєю ухвалою від 31 жовтня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання. Крім того, суд постановив витребувати у приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Юрченко О.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №110/2022 (у Спадковому реєстрі №69869915), заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.64-65).

Ухвалою підготовчого засідання від 26 листопада 2024 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.72).

9 грудня 2024 року до суду поступила належним чином засвідчена копія спадкової справи №110/2022 (у Спадковому реєстрі №69869915), заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.74).

Представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.69).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити без участі Лопатинської селищної ради, просив ухвалити рішення, що відповідатиме вимогам чинного законодавства України (а.с.70).

Третя особа ОСОБА_2 , подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо позовних вимог не заперечує (а.с.109).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Установлені судом фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 11.06.2020, актовий запис №16 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки, площею 2,1572 га, яка включає земельні ділянки площею 2.0460 га з кадастровим номером 4623981900:06:000:0816 (а.с.12-21) та площею 0.1111 га з кадастровим номером 4623981900:04:000:0128 (а.с.23-32). Земельна ділянка належала спадкодавцю відповідно до Державного акту, серії І-ЛВ №071932, виданого 02.04.2001 на підставі рішення XIII сесії III демократичного скликання Куликівської сільської ради народних депутатів від 29.03.2001 (а.с.10-11).

Те, що земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_1 підтверджують також такі докази: Інформація з Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю (пай) на території Куликівської с.ради, надана 12.09.2024 відділом №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (а.с.40); копія Ухвали №1 Куликівської сільської ради народних депутатів ІІ сесії ХХІІ скликання від 12 жовтня 1994 року (а.с.41); копія Рішення Куликівської сільської ради народних депутатів ХІV сесії двадцять першого скликання від 30 грудня 1993 року (а.с.45); копія списків громадян, з яких видно, що в переліку осіб зазначено особу « ОСОБА_1 », якій був виданий державний акт на право власності на землю (а.с.42-44).

Відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9948261952024 та НВ-9948261902024 від 13.09.2024, встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 40 265,35 грн (39670,67 грн+594,68 грн, (а.с.33-34).

ОСОБА_1 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована на АДРЕСА_1 , разом з нею на день смерті проживали і були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онук. Від імені померлої заповіт не посвідчувався і не реєструвався. Зазначене підтверджує довідка №315 від 05.09.2024, видана старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради (а.с.35).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим старостою №3 виконавчого комітету Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області 13.10.2022, актовий запис №139 (а.с.39).

ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після її смерті, однак не встиг оформити належним чином право власності на спадкове майно, у зв`язку із смертю.

Відповідно до довідки №619 від 02.11.2022, виданої старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 до дня смерті був зареєстрований і проживав на АДРЕСА_1 . На день смерті, разом з ним проживали і були зареєстровані: ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_1 (син (а.с.79).

Як видно із заповіту, посвідченого 7 вересня 2022 року Цюрось Григорієм Івановичем - старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, зареєстровано в реєстрі №31, ОСОБА_3 усе своє майно заповів ОСОБА_1 , 1987 року народження (а.с.80, 80-зворот).

Після смерті свого батька позивач прийняв спадщину, та з метою оформити свої права на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с.80). Однак нотаріус йому відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки державний акт виданий після смерті спадкодавця, що не може бути підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину. Зазначене підтверджується постановою Радехівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.09.2024 №412/02-31 (а.с.36).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70499533 від 02.11.2022, встановлено, що спадкова справа, номер у нотаріуса 110/2022, відкрита після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Юрченко О.В. (а.с.22, 75-104).

Із матеріалів зазначеної вище спадкової справи видно, що спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийняв позивач ОСОБА_1 , подавши 02.11.2022 приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини (а.с.76). Дружина спадкодавця ОСОБА_2 2 листопада 2022 року подала заяву про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 (а.с.81-зворот), проте заявою від 27.12.2022 зазначену вище заяву відкликала (а.с.89).

Родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджують такі документи: Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_4 від 17.01.1987 (а.с.37), та Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_5 від 29.08.1996 (а.с.38).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Позиція суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів та висновки суду

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, суд застосовує норми Цивільного кодексу України (ЦК України) та Цивільного кодексу Української РСР (ЦК УРСР).

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст. 529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року (набрання чинності ЦК України), застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином, на спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 поширюються норми ЦК УРСР, оскільки спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року.

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17.

Зважаючи на встановлені обставини у справі ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майно.

На спадкові правовідносини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , поширюються норми ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У розумінні ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті батька на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час її відкриття постійно проживав разом із ним, та звернувся в органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк. Докази про інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину або претендують на неї, в матеріалах справи відсутні.

Як зазначив ВС КЦС у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, є звернення сторони до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст. 81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, суд дійшов висновку, що позовні вимоги сторони позивача про визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такі потрібно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 80 - 82, 89, 141, 211, 229, 247, 258 - 259, 263 - 265, 354 ЦПК України; на підставі ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; ст. 524, 525, 526, 529, 549, 554 ЦК УРСР; ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Установити факт фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , шляхом спільного проживання із спадкодавцем.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 2.1572 га, яка складається з земельних ділянок, площею 2.0460 га з кадастровим номером 4623981900:06:000:0816, та площею 0.1111 га з кадастровим номером 4623981900:04:000:0128, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Лопатинська селищна рада, ЄДРПОУ: 04369819, адреса місцезнаходження: 80261, Львівська область, Червоноградський район, селище Лопатин, вулиця Центральна, 15А.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 : РНОКПП НОМЕР_7 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяО. Семенишин

Рішення суду виготовлено у нарадчій кімнаті 17 грудня 2024 року.