Вирок

від 18.12.2024 по справі 944/6900/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/6900/24

Провадження №1-кп/944/1459/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2024м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувшив судовомузасіданні вм.Яворовів спрощеномупровадженні безтехнічної фіксаціїта безвиклику учасниківкримінальне провадження,відомості щодоякого внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за №12024142350000512 від 11.12.2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Мангуш Першотравневого району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2024 року до Яворівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

Органом досудовогорозслідування встановленота неоспорюється учасникамисудового провадження,що в кінці жовтня 2024 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 23.07.2024 № 3891-ІХ, продовжено з 05 год. 30 хв. 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документу під час перетину державного кордону України, перебуваючи за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись прямим умислом спрямованим на підроблення офіційних документів висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, довідки за висновком ЛКК та виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, використовуючи реквізити «Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради код 03003683», за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів, умисно підробив офіційні документи, а саме: висновок №17/04/24/1 від 17.04.2024, внісши до нього завідомо недостовірні відомості щодо наявності у ОСОБА_4 порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, печатки із надписами «Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради код 03003683», «лікар ОСОБА_5 », «лікар ОСОБА_6 », та штамп «Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради», довідка за висновком ЛКК №17/04/24/1, внісши до неї завідомо недостовірні відомості, про те що ОСОБА_4 за станом здоров`я не здатна до самообслуговування потребує постійного стороннього догляду, внісши недостовірні відомості про діагноз захворювання, печатки із надписами «Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради код 03003683», «лікар ОСОБА_5 », «лікар ОСОБА_6 », та штамп «Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради», виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №627/281 від 14.03.2024, внісши недостовірні відомості про діагноз захворювання, печатки із надписами «Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №17» Харківської міської ради код 03003683», «лікар ОСОБА_7 », «лікар ОСОБА_5 », «лікар ОСОБА_6 », проставивши підписи посадових осіб, тим самим підробив офіційні документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язку, з метою його використання, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України.

В подальшому, 11 грудня 2024 року приблизно о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що висновок №17/04/24/1 від 17.04.2024, про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, довідка за висновком ЛКК №17/04/24/1, виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №627/281 від 14.03.2024 є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості, з метою подальшого перетину державного кордону України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Грушів», що розташований в с. Грушів, Яворівського району Львівської області, використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред`явлення та надання інспектору Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 яка складена в присутності його захисника ОСОБА_9 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358 КК України, а саме у підробленні документа, який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та за ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.358 КК України, а саме підроблення документа який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_9 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у підробленні документа який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та використанні завідомо підробленого документа доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст.358 КК України.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння в розкриттю даних кримінальних правопорушень, а обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками, вчинені умисно, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінеті не числиться, раніше не судимого.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного.

Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимогст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.314,373,374,474,475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч.1ст.358 КК України- штраф у розмірі у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

- за ч.4ст.358 КК Україништраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривні.

Згідно з ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 , остаточне покарання штраф у розмірі у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.

Речові докази висновок №17/04/24/1 від 17.04.2024, про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, довідка за висновком ЛКК №17/04/24/1, виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №627/281 від 14.03.2024, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження №12024142350000512.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1