Рішення

від 11.12.2024 по справі 332/1647/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1647/24

Провадження №: 2/332/1457/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Запорізький титано-магнієвий комбінат» (місцезнаходження: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд.18) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 звернувсядо судуз позовомдо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Запорізькийтитано-магнієвийкомбінат» простягнення грошовихкоштів невиплаченихпри звільненніта середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку.В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що у період з 01.06.2021 року по 28.11.2023 року позивач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат » , працював на посаді «покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів». 28.11.2023 він був звільнений з займаної посади , на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін). В день звільнення відповідач не провів розрахунок з позивачем в повному обсязі , чим порушив вимоги трудового законодавства . У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 37132,96 грн. , середній заробіток за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення судом та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представником позивача- адвокатом Шевченко К.О. надано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують , не заперечують проти заочного розгляду справи .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки за адресою його місцезнаходження .

На підставінаявних усправі доказів, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що з 01.06.2021 року по 28.11.2023 року позивач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», працював на посаді «покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів» що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 27-28) .

28.11.2023 він був звільнений з займаної посади , на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін)(а.с. 18).

Відповідно до листа Державної служи з питань праці Південно-Східного міжрегіонального управління від 20.12.2023 заборгованість із заробітної плати підприємства перед позивачем за період з вересня 2022 по листопад 2023 року, становить 37132,96 грн. (а.с. 14-15).

На момент звернення до суду з даним позовом, відповідачем не виплачена заборгованість із заробітної плати, що є порушенням ст. 117 КЗпП України. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство , установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до довідки відповідача від 20.12.2023 року середньомісячна заробітна плата зв два календарні місяці роботи склала 5098,16 грн. , середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 121,38 грн.

Отже, у день звільнення відповідач не провів розрахунок з позивачем в повному обсязі, чим порушив вимоги трудового законодавства.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 94 КЗпП та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договор відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмо повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, і зберігається у працівника.

Згідноз ч.1ст.116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплачене пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок . Про суми, нараховані та, виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов`язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов`язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013у щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку № 100).

За змістом пункту 8 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Уразі колисередня місячназаробітна платавизначена законодавствомяк розрахунковавеличина длянарахування виплаті допомоги,вона обчислюєтьсяшляхом множеннясередньоденної заробітноїплати,розрахованої згідноз абзацомпершим цьогопункту,на середньомісячнечисло робочихднів урозрахунковому періоді.Середньомісячне числоробочих дніврозраховується діленнямна 2сумарного числаробочих днівза останнідва календарнімісяці згідноз графікомробо підприємства,установи,організації,встановленим здотриманням вимогзаконодавстві Відповіднодо пункту20Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №13в 24.12.1999«Про практикузастосування судамизаконодавства прооплату правустановивши прирозгляді справипро стягненнязаробітної платиу зв`язкуіз затримкою розрахункупри звільненні,що працівниковіне буливиплачені належнійому відпідприємства,установи,організації сумив деньзвільнення,коли жвін уцей деньне бувна роботі-наступного дняпісля пред`явленняним роботодавцевівимог пророзрахунок , судна підставістатті 117КЗпП України,стягує накористь працівникасередній заробіток завесь періодзатримки розрахунку,а прине проведеннійого дорозгляду справи -по деньпостановления рішення,якщо роботодавецьне доведевідсутності уцьому своєївини.Сама пособі відсутністькоштів уроботодавця невиключає його відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (ч. 1). У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч. 2).

Факт існування даної заборгованості відповідачем не заперечується, як і не заперечується безпосередньо сума заборгованості.

Таким чином, наданими належними письмовими доказами встановлений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати, що складає 37132,96 грн. та підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вважає , що стягненню з відповідача за період з 23.11.2023 по 20.03.2024 підлягає сума в розмірі 10438,68 грн., виходячи з наступного розрахунку: 121,38 грн. ( середньодений заробіток ) * 86 (кількість робочих днів за виключенням вихідих днів) = 10438,68 грн.

Щодо витрат напрофесійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та експертизу.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає, що в цій частині вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн., оскільки вони підтверджені належними доказами (а.с.9-12, 16,19).

Крім того, на підставіст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченомуЗаконом України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Запорізький титано магнієвийкомбінат» (ЄДПРОУ38983006,який знаходитьсяза адресою:м.Запоріжжя,вул.Теплична 18) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 37132,96 грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Запорізький титано магнієвийкомбінат» (ЄДПРОУ38983006,який знаходитьсяза адресою:м.Запоріжжя,вул.Теплична 18) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,який зареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 )середній заробіток за час затримки розрахунку з 29.11.2023 по 20.03.2024 року в розмірі 10438,68 грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Запорізький титано магнієвийкомбінат» (ЄДПРОУ38983006,який знаходитьсяза адресою:м.Запоріжжя,вул.Теплична 18) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано магнієвий комбінат» (ЄДПРОУ 38983006, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18 ) на користь держави судовий збір 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 13.12.2024 року.

Суддя Р.В.Сінєльнік