Ухвала

від 17.12.2024 по справі 299/4841/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/4841/23

У Х В А Л А

17.12.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, по цивільній справі № 299/4841/23,

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із поданням, в якому стягувач Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, по цивільній справі № 299/4841/23 за позовною заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. перебуває виконавче провадження № 76259937 з примусового виконання виконавчого листа № 299/4841/23, що виданий 15.03.2024 р. Виноградівський районний суд Закарпатської області про стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ: 14352406) заборгованісті за кредитним договором № 26258057828701 від 28.11.2017 в сумі 774 847,22 грн. (сімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 22 копійки). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судовий збір у розмірі 11 622,72 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 72 копійки).

09.10.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження .

09.10.2024 року приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а також на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках в банківських установах.

Згідно відповідей банків у боржника відсутні кошти на відкритих рахунках.

Згідно відповіді ДПС України та ПФ України боржник не є працевлаштованим та не отримує доходу.

Згідно відповіді МВС України за боржником зареєстроване рухоме майно, а саме марка: ПРАГМАТЕК, модель: V0-2512, категорія: ПРИЧІП, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_1 , дане майно оголошено у розшук, проте станом на 28.11.2024 року заходи щодо розшуку майна, залишаються безрезультатними.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2024 року встановлено, що боржнику на праві власності належать:

- житловий будинок, загальною площею 178,3 кв.м, житловою площею 92,0 кв.м, РНМ 1444886646236, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці площею 0,0419 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0763, РНОНМ 744999646236, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельна ділянка площею 0,006 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1157, РНОНМ 2095517946236;

- земельна ділянка площею 0,009 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1156, РНОНМ 2095498246236;

- земельна ділянка площею 0,0119 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1155, РНОНМ 2095444146236.

Право власності на житловий будинок, належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку незавершеного будівництва № 4459, що виданий 27.12.2017 року приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. і декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія номер: ЛВ 141191971760, видана 16.07.2019 року Департаментам державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та зареєстроване 27.12.2017 року приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С., номер відомостей про речове право: 24197046.

Право власності на земельну ділянку площею 0,0419 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0763, належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4458, що виданий 27.12.2017 року приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. та зареєстроване 27.12.2017 року приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С., номер відомостей про речове право: 24196524.

Право власності на земельну ділянку площею 0,0119 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1155, належить боржнику на підставі заяви, серія номер: 753, видана 02.06.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Глинчак-Кучерепою О.О. та зареєстроване 02.06.2020 року Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, номер відомостей про речове право: 36791027.

25.10.2024 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою здійснити перевірку майнового стану боржника, проте здійснити перевірку не вдалося, оскільки будинок зачинено. Боржнику залишено вимогу, з`явитися в офіс приватного виконавця 30.10.2024 року та подати декларацію про доходи та майновий стан.

Під час проведення виконавчих дій здійснювалася відеофіксація, запис долучаю до матеріалів подання.

Боржником вимогу приватного виконавця не виконано, в офіс не з`явився, декларацію не подано, жодної інформації щодо виконання рішення суду не надано.

01.11.2024 року приватним виконавцем скеровано вимогу із зобов`язанням 07.11.2024 року надати доступ приватному виконавцю до будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Скерування даної вимоги приватного виконавця підтверджується списком поштових відправлень № 693 від 11.10.2024 року.

У відповідності до відповіді Оброшинської сільської ради від 01.11.2024 року № 1026/24, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

07.11.2024 року приватним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 , двері будинку відчинила особа, яка представилася ОСОБА_5 та повідомила, що проживає у даному будинку разом із своїм чоловіком на підставі договору оренди, неповнолітні діти та інші особи з ними не проживають у доступі до житла відмовила.

Виконавець вказує, що згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00047868353 від 07.11.2024 року встановлено, що 01.06.2012 року боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 28.11.2024 року боржник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований 01.06.2012 року.

З посиланням на викладене, оскільки житловий будинок та земельні ділянки є спільним майном подружжя, приватний виконавець просить суд визначити частку боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у майні, яким він володіє на праві спільної сумісної власності (майно, набуте у шлюбі як спільна сумісна власність подружжя), а саме: житловий будинок, загальною площею 178,3 кв.м, житловою площею 92,0 кв.м, РНМ 1444886646236, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці площею 0,0419 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0763, РНОНМ 744999646236, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка площею 0,006 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1157, РНОНМ 2095517946236; земельна ділянка площею 0,009 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1156, РНОНМ 2095498246236; земельна ділянка площею 0,0119 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:1155, РНОНМ 2095444146236.

Приватний виконавець, стягувач боржник та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Вивчивши матеріали подання та додані до нього документи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. перебуває виконавче провадження № 76259937 з примусового виконання виконавчого листа № 299/4841/23, що виданий 15.03.2024 р. Виноградівський районний суд Закарпатської області про стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ: 14352406) заборгованісті за кредитним договором № 26258057828701 від 28.11.2017 в сумі 774 847,22 грн. (сімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 22 копійки). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судовий збір у розмірі 11 622,72 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 72 копійки).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підставою звернення приватного виконавця до суду з даним поданням стало те, що на переконання приватного виконавця є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуте під час перебування боржника у шлюбі. Оскільки частка боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою - своєю дружиною - ОСОБА_2 , не визначена, являється неможливим звернути стягнення на таке майно боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Разом з цим, згідно із практикою Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) вказано, що:

«65. Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

66. За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першоїстатті 368ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

75. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду про те, що поняття «спір про право», наявність якого є підставою для залишення заяви без розгляду, а не закриття провадження у справі, передбачено в окремому провадженні. Натомістьрозділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК Українине регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Отже, уЦПК Українинаявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини шостоїстатті 294ЦПК України, відповідно до якої якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядкурозділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадовихосіб) » ЦПК Українисуд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз`яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Такий висновок узгоджується з висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) про залишення позову без розгляду.

96. Оскільки зазначені висновки прийняті Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду як можливість виконавця звернутися до суду в порядку позовного провадження з різними по суті процесуальними документами, Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним роз`яснити свою позицію шляхом уточнення своїх висновків. Зазначене уточнення полягає в такому. В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядкурозділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору - див. пункт 73 цієї постанови), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені - див. пункти 74 - 75 цієї постанови).

104. Отже, у цій справі наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, в якій вирішено інший спір між боржником і стягувачем, тобто не в порядкурозділуVI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

106. Велика Палата Верховного Суду роз`яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20), щодо відступу від висновків якої вирішується питання, колегія суддів зазначила, що під час розгляду подання державного чи приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не можуть застосовуватися норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють позовне провадження. Отже, розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 335 Господарського процесуального кодексу України (аналогія статті 443 ЦПК України) не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що стаття 335 Господарського процесуального кодексу України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. У цьому разі відповідно до статті 338 Господарського процесуального кодексу України подання державного чи приватного виконавця розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від суб`єктного складу боржника та інших співвласників майна. Натомість за наявності спору про право стаття 335 Господарського процесуального кодексу України не підлягає застосуванню. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження. Пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Оскільки в цій справі вбачається спір про право боржника з дружиною, яка вважає себе одноосібною власницею спірного майна, то судові рішення в частині визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, слід скасувати, а провадження в цій справі за поданням приватного виконавця в цій частині - закрити.

Натомість мотиви відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20), зводяться до того, що єдиною допустимою законом формою звернення виконавця до суду за вирішенням питання про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є звернення з поданням.

Однак, ВП ВС дійшла висновку, що розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Отже, норми статті 443 ЦПК України підлягають застосуванню виключно за відсутності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

Обов`язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу.

Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числіза позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину).

Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п`ятоїстатті 56 ЦПК України).

Оскільки виконавець може звертатися з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від волі боржника чи навіть всупереч такій волі, та враховуючи, що процесуальний кодекс не містить вичерпного регулювання участі виконавця у позовному провадженні, підлягають застосуванню правила частин третьої, четвертої статті 57 ЦПК України: зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою виконавця; якщо боржник не підтримує заявлених позовних вимог, то це не є підставою для залишення подання без розгляду; відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє виконавця права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.

Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першоїстатті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).

Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).

При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20) зазначила, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний; водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.

Оскільки зазначені висновки сприйняті Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду як можливість виконавця звернутися до суду в порядку позовного провадження з різними по суті процесуальними документами, Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним роз`яснити свою позицію шляхом уточнення своїх висновків. Зазначене уточнення полягає в такому. В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені).

Приватний виконавець звернувся до суду із поданням про вирішення питання про визначення частки майна боржника в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок, якими володіє боржник спільно з своєю дружиною, а тому з урахуванням наведеного, а також позиції Великої Палати Верховного суду, щодо випадків, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, а саме, тоді коли відповідно до частини першоїстатті 368 ЦК Українимайно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності), в даній справі наявний спір про право, адже вирішується питання про виділення частки майна, яке є спільним сумісним майном подружжя, суд приходить до висновку, що у даній справі наявний спір про право, який повинен вирішуватися в позовному провадженні, а не в межах справи в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Таким чином з урахуванням висновків Верховного Суду, у вказаній справі наявний спір про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні, а не в порядкурозділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 585/1695/20 (провадження № 61-21244св21).

Враховуючи викладене, суд вважає, що подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами слід залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. ст.257-261,353-354,443 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, по цивільній справі № 299/4841/23 за позовною заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Т. Ю. Левко