Ухвала

від 18.12.2024 по справі 199/10409/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10409/24

(2-н/199/560/24)

УХВАЛА

18 грудня 2024 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., розглянувши матеріали заяви приватного підприємства «Добропільська ремонтно-експлуатаційна служба «Південний» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, боржник ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява приватного підприємства «Добропільська ремонтно-експлуатаційна служба «Південний» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , в розмірі 15847,12 грн.

Згідно з ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до частини першоїстатті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 19ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, суди загальної юрисдикції мають розглядати справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом ч. 16 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

З долучених до матеріалів заяви доказів встановлено, що 04.09.2020 року укладено договір № 18 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 . В додатку № 1 до вищевказаного договору під № 17 вказано ФОП ОСОБА_1 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Згідно відомостей з картки особового рахунку ПІБ зазначено магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Власником приміщення є ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу магазину від 09.06.2010 року. Таким чином приходжу до переконання про те, що боржником в даному випадку виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який станом на 18.12.2024 року перебуває у зареєстрованому стані, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно доп.4ч.1ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбаченічастиною першоюстатті 186 цього Кодексу (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та предметно підсудна господарському суду.

За таких обставин вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 3-6частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Керуючись ст.ст. 165,186 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства «Добропільська ремонтно-експлуатаційна служба «Південний» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, боржник ОСОБА_1 відмовити.

Роз`яснити заявнику його право на звернення до господарського суду Донецької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Кошля

18.12.2024