Рішення

від 17.12.2024 по справі 363/6309/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.12.2024 Справа № 363/6309/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Баличева М.Б.,

при секретарі Василенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із даною заявою, в якій просила: встановити факт смерті її матері громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Автономній Республіці Крим, м. Джанкой, у віці 73 роки. На час смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимогиобґрунтовується тим,що ІНФОРМАЦІЯ_3 померлаїї мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,яка булазареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,(місцесмерті:Автономна РеспублікаКрим,м.Джанкой).12.11.2024року воназвернулася доВишгородського районноговідділу державноїреєстрації актівцивільного станущодо реєстраціїсмерті ОСОБА_2 .Проте Вишгородськийрайонний відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану відмовивв реєстраціїсмерті ОСОБА_2 з причинивідсутні підставидля державноїреєстрації смертітавидачі свідоцтва про смерть українського зразку відповідно до законодавства України. Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно їй для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2024 року відкрито провадження по справі.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явилася, 16.12.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник Вишгородськоговідділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилася, 13.12.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, що передбачено п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

За змістом ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 2ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 , зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про народження від 25.12.1982 р. серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Джанкой, Республіка Крим, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 4).

Згідно медицинського свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2024 року причиною смерті ОСОБА_2 є набряк легені, долева пневмонія, хвороба легенів обструктивна з загостренням, атеросклеолтичний кардіосклероз, тромбоз мезентериальная артерия (а.с. 5-6).

До матеріалів справи також додана відмова у проведенні державної реєстрації смерті вих. № 2481/30.18-66 від 12.11.2024 року (а.с. 13).

Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, а тому встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи; згідно з положеннями частинами 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст.17ЗаконуУкраїни«Про державнуреєстраціюактівцивільного стану»від01липня2010року та п. 1 ч.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»у п.13 вказано, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Згідно з п. 1 ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторіїУкраїни» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Закон закріплює за державою обов`язок вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно зі ст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторіїУкраїни» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно з ст.9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторіїУкраїни» будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або посадовими особами, є недійсним і таким, що не створює правових наслідків.

Окрім цього, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або посадові особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів. Зокрема, належними відповідно до вимог ч. 1 ст. 77ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території міста Джанкой АРК Крим, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст.263ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надані в якості доказів свідоцтво про смерть, медичне свідоцтво про смерть, яке видано на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, хоча і не є документами встановленої форми про смерть, водночас вважаються доказами, які достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Джанкой АРК Крим Україна, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, оскільки судом не встановлено іншого.

Відповідно до ст.317ЦПКУкраїни заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.317ЦПКУкраїни ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, назначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених допустимими та належними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,12,76-81,247,258-259,263-265,268,317 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Автономній Республіці Крим, м.Джанкой, у віці 73 роки. На час смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст.317ЦПК України рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області 23.02.1999 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2 )

Заінтересована особа:Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) ( код ЄДРПОУ: 22201070, адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А)

Суддя: М.Б. Баличева