Рішення

від 16.12.2024 по справі 372/6118/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/6118/24

Провадження № 2-2526/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського водопровідно-каналізаційного підприємства про зняття арешту,-

В СТ АН ОВ ИВ:

В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зняти арешт з майна, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1325457 згідно постанови Державної виконавчої служби № б/н від 11.12.2002 року, власником якого є позивач. В обґрунтування позову вказав, що під час приватизації квартири АДРЕСА_1 стало відомо, що наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: обтяження арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - № 1325457. Звернувшись до Обухівського ВДВС із заявою про скасування арешту на майно, позивач отримав відмову у зв`язку з тим, що виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Для вирішення питання про звільнення майна з під арешту позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом

Ухвалою судді від 18.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, подав заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове не з`явився, подав заяву в якій зазначив про відсутність будь-яких претензій до позивача, позов визнав.

Згідно ч.1,4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані суду докази, суд вважає за можливе ухвали у справі рішення про визнання позову в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що згідно ордеру № 8500, виданого на підставі рішення виконкому Обухівської районної ради від 26.07.1983 року № 190, ОСОБА_1 має право на зайняття двох кімнат загальною площею 25,6 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 .

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2002 року (справа № 1183 дв3) при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-118, виданого 15.01.2022 року Обухівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 1119 грн. 41 коп. на користь Українського водопровідно-каналізаційного підприємства за № 1325457 Обухівською районною державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження арешт, на усе нерухоме майно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

20.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського відділу державної виконавчої служби у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: : АДРЕСА_3 .

Листом №9885від 21.02.2023року Обухівськимвідділом державноївиконавчої службив Обухівськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) ОСОБА_1 ,було повідомлено,що вОбухівському відділідержавної виконавчоїслужби вОбухівському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)станом на21.02.2023року відомостіпро накладенняарешту намайно ОСОБА_1 ,за адресою: АДРЕСА_3 , відсутні, так як відповідно до п.9.9 порядку роботи з документами в органах Державної виконавчої служби від 25.12.2008 року № 2274/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються, а тому надати інформацію про накладення арешту не має можливості у зв`яжу з знищенням архівних справ, та запропоновано для вирішення питання про звільнення майна з-під арешту звернутись до суду.

Арешт на майно ОСОБА_1 було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-118, виданого 15.01.2002 року Обухівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 1119 грн. 41 коп. на користь Українського водопровідно-каналізаційного підприємства.

Разом з цим, Українське водопровідно-каналізаційного підприємство надало суду довідку про відсутність боргу по сплаті комунальних послуг.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для подальшого обтяження майна позивача на даний час немає.

Постановою Верховного суду від 22.12.2021 року у справі № 645/6694/15-ц надано правову позицію згідно якої наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення позивача до суду, за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується її право власності, внаслідок чого остання позбавлена змоги реалізувати свої права та в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовнівимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Арешт, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.09.2004 року за № 1325457, відносно майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Проць