Рішення

від 10.12.2024 по справі 526/4026/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/4026/24

Провадження № 2-о/526/119/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

адвоката Козленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу № 526/4026/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Гадяцька міська рада,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Гадяцька міська рада.

Заяву мотивує тим, що він перебував в офіційному шлюбі з ОСОБА_2 з 16.07.2010 року по 26.11.2019 року і від шлюбних стосунків мають спільних неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2019 року, яке набрало законної сили 26.11.2019 року, їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишила постійне їх місце проживання в квартирі в м. Харків та переїхала проживати до своїх батьків, при цьому діти залишились проживати з ним. Після початку військових дій із-за вторгнення військ рф на територію України 24.02.2022 року, район розташування квартири опинився в безпосередній близькості від воєнних зіткнень, що змусило його з дітьми виїхати на тимчасове місце проживання до м. Миргород. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.11.2022 року було визначено місце проживання неповнолітніх дітей з ним. На даний час він з дітьми, як внутрішньо переміщені особи проживають та зареєстровані з 16.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення юридичного факту самостійного утримання та виховання ним, як батьком неповнолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обумовлено виключно інтересами дітей і необхідністю захисту їх життя та здоров`я та можливості ефективно та самостійно, без втручання їх матері ОСОБА_2 вирішувати всі питання щодо зміни місця їх проживання, навчання та при інших обставинах. У зв`язку з цим просив суд встановити факт перебування неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на його самостійному вихованні та утриманні, як їх батька з 13 грудня 2022 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Козленко О.М. в судовому засіданні заяву підтримав, суду пояснив, що в житті заявника склалися непрості сімейні обставини, він перестав проживати з дружиною, а згодом розлучився і згідно рішення суд діти залишились на його утриманні. Мати не бере участі у житті дітей, тому вони знаходяться на його повному утриманні з 2022 року та він самостійно здійснює їх виховання.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, направила заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, не заперечувала щодо задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .

Представник Гадяцької міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника та повідомив, що не заперечує проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Козленко О.М., дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2019 року, яке набрало законної сили 26.11.2019 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

ОСОБА_1 та неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до ч.3, ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.11.2022 року, яке набрало законної сили 13.12.2022, було визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .

Згідно довідок виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 16.10.2024 року за №1606-7002144117, за № 1606-7002144151 та за № 1606-7002144145 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи і фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з акта обстеження умов проживання від 10.12.2024 Служби у справах дітей Гадяцької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син. Стосунки у сім`ї дружні, сімейні, базові потреби дітей задоволені. Батьком створені всі умови для повноцінного розвитку та безпечного проживання синів.

Згідно довідки Харківського районного відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 07.10.2024 року за № 424, у вказаному відділі ДВС відсутні виконавчі провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів в інтересах дітей.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються в тому числі справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З акта обстеження умов проживання від 10.12.2024 Служби у справах дітей Гадяцької міської ради слідує, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на його утриманні.

З довідки Харківського районного відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області від 07.10.2024 року за № 424 вбачається, що ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей він не отримує.

Крім того, зазначене не заперечувалось та визнано матір`ю дітей, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання неповнолітніх дітей та їх перебування на повному утриманні батька.

Таким чином, з вказаних доказів слідує, що дитина проживає разом із батьком, який піклується про дитину, бере участь у її вихованні та утриманні, забезпечує дитині достатній рівень освіти незалежно від стосунків сторін, в той час коли мати самоусунулася від виховання й утримання дитини, тобто фактично дитина перебуває на самостійному вихованні та утриманні батька.

Відповідно до статті 1 СК України питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку, здійснюється Сімейним кодексом України

Відповідно до частини першої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені статтями 150-151 СК України.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. При цьому, батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються в тому числі справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому, наведений ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Слід зазначити, що в чинному законодавстві використовується термін «батьки», під яким розуміють «батько і мати». В той же час, в законодавстві відсутнє визначення поняття «одинока матір», «одинокий батько», що спричиняє складність користування даним статусом та часто має наслідком порушення належних особі прав, бо з тих нормативних регулювань, що містяться в законах, підзаконних актах, судовій практиці, випливають суперечності.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 року № 91 одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Поняття «одинокий батько» також було предметом судового вивчення. Так, Верховний Суд, переглядаючи касаційну скаргу у справі № 822/2446/17, у своїй постанові від 13.06.2018 року висловив таку позицію: «Так як правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері». Тобто для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько» необхідні 2 факти: 1) неперебування у шлюбі, 2) виховання й утримання дитини самими матір`ю чи батьком, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірваний, мати дітей проживає окремо від них, участі у їх вихованні та утриманні не приймає. Зазначене не заперечувалось та визнано матір`ю дитини та органом опіки та піклування, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання неповнолітньої дитини та її перебування на повному утриманні батька.

Враховуючи викладене суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи перш за все із інтересів дітей вважає, що подана заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки іншим чином встановити факт, що батько самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей, чинним законодавством не передбачено.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 315-316, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

- заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Гадяцька міська рада - задовольнити.

Встановити факт перебування неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на самостійному вихованні та утриманні їх батька - ОСОБА_1 з 13 грудня 2022 року

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання -: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Заінтересована особа - Гадяцька міська рада, місце знаходження: м. Гадяч, вул. Л.Українки, 2, ЄДРПОУ 21050924.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.

Головуюча: Л. В. Максименко