Справа № 643/6759/24
Провадження № 2-др/643/63/24
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.
прокурора Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Маркевич Ю.В.
представника Харківської митниці Державної митної служби України Кушнаренко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сайтарли Антона Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської митниці Державної митної служби України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача Сайтарли А.П. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просить ухвалити додаткове рішення по справі №643/6759/24 про розподіл судових витрат.
Заява обґрунтована тим, що в провадженні Московського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа №643/6759/24 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. 02.12.2024 рішенням Московського районного суду міста Харкова у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. На виконання приписів процесуального закону (ст.ст.134,141 ЦПК України) представником відповідача у змісті відзиву на позовну заяву від 18.07.2024 було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також було зроблено заяву, що докази про розмір судових витрат, які відповідач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При визначенні розміру гонорару, адвокатом та клієнтом (відповідачем) було враховано: складність справи, час та обсяг послуг/робіт, який адвокат може витратити на дану справу (підготовка до розгляду справи передбачала аналізу значного обсягу доказів); ціну позову (яка складала 254949,37 грн.); значення справи для клієнта; кваліфікація і досвід адвоката; фінансовий стан клієнта та інші обставини (у т.ч., але не виключно ділову репутацію клієнта). Вказано, що справа має виняткове значення для відповідача і безпосередньо впливає на його майновий стан, адже згідно пред`явленого позову прокурор просив стягнути з відповідача 254949,37 грн. Крім цього, з метою ефективного захисту прав відповідача, адвокатом в межах завдання, визначеного додатковою угодою №1 до договору, було надано значний обсяг послуг. Зокрема, належне обґрунтування заперечень проти пред`явленого позову потребувало збирання великого об`єму доказів, направлення адвокатських запитів, складання об`ємних процесуальних документів - заяв з процесуальних питань та заяв по суті справи (які до речі не дублюють один одного), на що адвокатом було витрачено значний обсяг робочого часу. Умовами додаткової угоди №1 від 09.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 09.07.2024 сторони (адвокат та клієнт (відповідач)) погодили фіксований розмір гонораруза представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції Московському районному суді міста Харкова. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 09.07.2024 вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 20 000,00 грн. Оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 30-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту, а також може здійснюватися у вигляді передплати або авансу, на підставі відповідного рахунку на оплату гонорару (п.п.4.1., 4.2. п.4 та п.5 додаткової угоди №1 від 09.07.2024). У зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції відповідач має понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000,00грн., що підтверджується наступними документами: договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 09.07.2024; додатковою угодою №1 від 09.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 09.07.2024; рахунком №01/01 від 09.07.2024; актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №1/1 від 06.12.2024; детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 09.12.2024.
Судове рішення від 02.12.2024 (вступна та резолютивна частини) було проголошено судом в судовому засіданні 02.12.2024. Таким чином, строк на подання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, у відповідача закінчувався 09.12.2024 (включно).
12.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення керівника Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова Омарова А.А.о. на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому останній зазначає, що відповідачем не доведено належним чином розумності, реальності та співмірності розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які були заявлені.
13.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення Харківської митниці щодо розподілу судових витрат, у якому представник просив виключити Харківську митницю з розподілу судових витрат, посилаючись на те, щоХарківською митницею було отримано лист Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 05.06.2024 № 55-106-3129вих-24 щодо вжиття заходів з метою стягнення на користь держави матеріальної шкоди у розмірі 254949,37 грн. У відповідь Харківською митницею було повідомлено Шевечнківську окружну прокуратуру міста Харкова про відсутність підстав для подання відповідного позову (вих.7.14-1/7.14-10/8.7/4143 від 17.06.2024). У постанові від 25.05.2022 у справі №916/1796/18 КГС ВС вказав на справедливість підходу, за якого враховується позиція особи, в інтересах якої подано позов при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладення обов`язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов та яка заздалегідь вважала таку позицію прокуратури незаконною. На основі вказаних приписів та судової практики зазначають про відсутність правових підстав стягнення з Харківської митниці судових витрат на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сайтарли А.П. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Від представника відповідача адвоката Сайтарли А.П. до суду надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі на підставі поданих матеріалів. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор Салтівської окружної прокуратури м.Харкова Маркевич Ю.В. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, просила у її задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем не доведено належним чином розумності, реальності та співмірності розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Представник Харківської митниці Кушнаренко Л.В. просила виключити Харківську митницю з розподілу судових витрат, оскільки Харківська митниця позов не підтримала та повідомляла Шевченківську окружну прокуратуру м.Харкова про відсутність підстав для подання відповідного позову до суду.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2024 позов Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської митниці Державної митної служби України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням залишено без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно вимогстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником відповідача до заяви додано такі докази: копію договору про надання правової допомоги від 09.07.2024 за №01/09; копію додаткової угоди №1 від 09.07.2024; рахунок №01/01 від 09.07.2024; копію акту приймання наданих послуг від 06.12.2024 за №1/1; детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 09.12.2024.
Умовами додаткової угоди №1 від 09.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 09.07.2024 сторони (адвокат та клієнт (відповідач)) погодили фіксований розмір гонорару за представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції - Московському районному суді міста Харкова.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 09.07.2024 вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 20000,00 грн. Оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 30-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту, а також може здійснюватися у вигляді передплати або авансу, (п.п.4.1., 4.2. п.4 додаткової угоди №1 від 09.07.2024).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
При цьому слід звернути увагу на позицію Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22, згідно якої при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додатково джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Виходячи із положень ч.3ст. 141 ЦПК України, враховуючи позицію представника позивача Шевечківської окружної прокуратури м.Харкова та Харківської митниці, в інтересах якої подано позов до суду, характер виконаної адвокатом Сайтарли А.П. роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 адвокатом Сайтарли А.А.. витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн. є завищеними, а тому дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова на користь відповідача ОСОБА_1 - 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.
При цьому стягуючи вказані витрати саме з позивача Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова,оскільки звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, таким чином прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 270, 354-355, ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сайтарли Антона Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської митниці Державної митної служби України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням задовольнити частково.
Стягнути з Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 10 000 (десять тисяч) гривень.
В стягненні решти витрат на правничу допомогувідмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 18.12.2024.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області, ЄДРПОУ 0291010821, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Вартових Неба, буд.55А ,
Харківська Митниця, ЄДРПОУ 44017626, адреса місцезнаходження: 61003, м.Харків вул. Короленка, 16-Б;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М.Довготько
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123845583 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Довготько Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні