Ухвала

від 18.12.2024 по справі 740/2757/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2757/24

Провадження № 2/740/963/24

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати незаконними рахунки №408 на оплату житлово-комунальних послуг із постачання теплової енергії та абонентського обслуговування у період з листопада 2021 року по квітень 2023 року. У ході підготовчого провадження подав заяву про збільшення позовних вимог і додатково просить: визнати незаконним нарахування ТОВ "НіжинТепло Мережі" поставленого об`єму теплової енергії за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року; визнати незаконними рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії №408, сформованих ТОВ "НіжинТеплоМережі" за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року; визнати незаконними рахунки на оплату послуги за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії №408 за період з травня 2023 року по квітень 2024 року.

В обгрунтування позову зазначив, що внаслідок допущеної службової недбалості при формуванні рахунків на оплату за період з листопада 2021 року по квітень 2023, порушено його права споживача, що полягає у наданні рахунків на оплату послуг з теплопостачання сформованих на підставі недостовірних даних щодо обсягів споживання. Відсутність у наданих відповідачем рахунках на оплату обов`язкового зазначення абонентського номеру споживача не дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги з теплопостачання або уповноваженій особі. Внаслідок зазначених порушень, в результаті оплати через банківські установи рахунків по ревізитах зазначених у рахунках, сплачені кошти не поступили на розрахунковий рахунок відповідача, що в подальшому спричинило виникнення заборгованості та звернення ТОВ «НіжинТеплоМережі» до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2 . Аналогічні порушення відповідачем були допущені і при формуванні рахунків за опалювальний період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року.

У поданих до суду письмових поясненнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач, як власник квартири у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 фактично отримував послуги, надані ТОВ «НТМ», а отже приєднався до умов договору приєднання.

Оскільки ОСОБА_1 використовує приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності, йому направляються рахунки-фактури для проведення оплати за спожиті послуги з надання теплової енергії на відповідний банківський рахунок позивача. Тому оплату необхідно здійснювати через електронний банкінг установ, в яких відповідач має відповідні рахунки шляхом внесення банківських реквізитів ТОВ «НіжинТеплоМережі». Споживач у категорії «інші споживачі» вводить банківській реквізити підприємства надавача послуг та в призначенні платежу зазначає номер свого договору та ПІБ особи, з якою укладено договір. Такий споживач ідентифікується перш за все за ідентифікаційним кодом або кодом ЄДРПОУ, прізвищем, ім`ям, по батькові, адресою споживання, а не виключно абонентським номером.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції.

Доводи позивача про те, що незаконно сформовані рахунки на оплату по реквізитах, вказаних у рахунках, стали причиною виникнення заборгованості його перед ТОВ «НТМ» в межах справи № 740/8527/23 не відповідають дійсності. На даний час позивач оплатив заборгованість за теплову енергію та частково заборгованість за абонентське обслуговування, цим самим визнавши рахунки їх прийняттям та виконанням, а отже між сторонами фактично відсутній предмет спору.

Ухвалою судді 09.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача надіслала клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

З наявних у ЄДРСР для вільного доступу даних вбачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі». Постановою Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021 року у справі № 927/184/13-г визнано банкрутом ТОВ «НіжинТеплоМережі» і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року постанову Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12 січня 2023 року продовжено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України).

З огляду на наведені норми процесуальних законів правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від змісту правовідносин та її учасників.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII. Із дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства із дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) зазначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17).

Враховуючи, що позивачем пред`явлено позов до ТОВ «НіжинТеплоМережі», щодо якого ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство, даний спір підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто Господарським судом Чернігівської області, за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255, п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст.255, 260-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про захист прав споживачів, закрити.

Роз`яснити, що вимоги позивача підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Карпусь