Справа № 703/5539/24
2-о/703/200/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
за участі заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада, про встановлення факту родинних відносин
встановив:
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною заявою, в якій просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була їй рідною тіткою по батькові.
Заяву обґрунтовує тим, що її рідна тітка по батькові ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сміла Черкаського району Черкаської області. Заявник стверджує, що своєчасно подала заяву на прийняття спадщини за законом ст.1265 ЦК України, до Смілянського державного нотаріуса, номер спадкової справи 265/2024. Спадщина відкрилася на квартиру АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців крім неї немає. ОСОБА_2 проживала самотньо, заявник доглядала та поховала тітку. У 2013 року в приватного нотаріуса Беззубенко Н.Г. оформила на заявника заповіт на все своє майно, але у 2019 році оформила заповіт на її рідну сестру по матері ОСОБА_3 (останній заповіт на день смерті тітки). Сестра ОСОБА_3 заяву на прийняття спадщини після ОСОБА_2 не подавала та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Сміла. Батько заявника ОСОБА_4 , 1927 року народження, був рідним братом ОСОБА_2 (батько помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Свідоцтво про народження батька заявника збереглося, а свідоцтво про народження ОСОБА_2 та свідоцтва про одруження тітки не збереглися, що підтверджується відповіддю Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Звернувшись до державного нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадкове майна після смерті ОСОБА_2 , нотаріус надала письмове роз`яснення, що необхідно в судовому порядку встановити факт родинних стосунків між заявником та ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтвердили родинний зв`язок.
Стверджує, що вищевказані обставини підтверджуються: свідоцтвами про смерть, свідоцтвами про народження, двома заповітами, довідкою КП БТІ м. Сміла, копіями фото із сімейного альбому, відповіддю ДРАЦС.
За вказаних обставин, заявник звернулася до суду з даною заявою.
Ухвалою суді від 15 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою та вирішено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.
17 грудня 2024 року ухвалами суду, постановлених під час судового засідання без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання заявника, яке надійшло до суду 05 грудня 2024 року та зареєстроване за вхідним №17249/24-Вх, про витребування доказів, з огляду на його необґрунтованість та невідповідність вимогам ст.84 ЦПК України, а також відмовлено у задоволенні клопотання заявника, яке надійшло до суду 05 грудня 2024 року та зареєстроване за вхідним №17258/24-Вх, про приєднання до справи доказів, з огляду на те, що додані до клопотання докази подані до суду з порушенням вимог ст.83 ЦПК України, тобто поза межами встановленого законом строку та їх копії заздалегідь не надіслані особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав, які викладені у заяві. Пояснила, що її батьком є ОСОБА_4 , який є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що тітка разом з її батьком в 1930-х роках були евакуйовані до ОСОБА_5 . Після війни її батько повернувся до м. Сміла, а потім в 60-ті роки за його ініціативою повернулася до м. Сміла і тітка. За час перебування на ОСОБА_5 тітка виходила заміж, та змінювала прізвище. ОСОБА_2 дітей не мала та після її смерті з`ясувалося, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті тітки. З метою встановлення родинних відносин з тіткою ОСОБА_2 та відсутністю свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб останньої, вона звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де їй повідомили, що такі документи їй надати не можуть.
Представник заінтересованої особи Смілянської міської ради Сюкало Ю.П. у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без її участі та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
За клопотання заявника під час судового розгляду було допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких було запрошено заявником для надання показів як свідком, на заміну свідка ОСОБА_8 , яка, згідно доводів заявника, не мала можливості прибути у судове засідання.
Свідок ОСОБА_6 надала показання про те, що з ОСОБА_1 вона знайома з самого дитинства та перебуває з нею у дружніх відносинах. Вона часто перебувала вдома у ОСОБА_1 , де на свята була присутня ОСОБА_2 , яка казала, що є рідною сестрою батька заявника ОСОБА_1 , а остання є її племінницею. Зазначила, що ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 та здійснила її поховання.
Свідок ОСОБА_7 надала показання про те, що заявниця ОСОБА_1 є її колегою по роботі, внаслідок чого тривалий час перебувають у дружніх відносинах. Стверджує, що вона неодноразово бачила тітку заявника, а саме ОСОБА_2 , коли остання приходила до неї на роботу, а також чула їх спілкування за допомогою мобільного телефону. Їй відомо, що ОСОБА_2 це сестра батька ОСОБА_1 .. Вказала, що спостерігала між заявником та її тіткою тісні родинні відносини, заявник доглядала за тіткою. Їй відомо, що ОСОБА_2 померла у 2023 році та заявник її поховала.
Суд, заслухавши доводи заявника та показання свідків, врахувавши позицію представника заінтересованої особи, яка викладена в її заяві, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30 квітня 2024 року за №76809196.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30 квітня 2024 року за №76809196, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , Смілянською державною нотаріальною конторою 30 квітня 2024 року заведена спадкова справа №265/2024.
У вказаному Витязі відсутні будь-які відомості про осіб, які звернулися до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та з заявами про відмову від прийняття спадщину після смерті останньої.
Заявник ОСОБА_1 стверджує, що вона своєчасно подала заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до Смілянського державного нотаріуса та до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що твердження заявника ОСОБА_1 про те, що вона своєчасно подала заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до Смілянського державного нотаріуса та що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , жодним наявним у матеріалах справи доказом не підтверджено.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Відповідно до ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Згідно ч.2 ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Заявник ОСОБА_1 стверджує, що у 2013 року в приватного нотаріуса Беззубенко Н.Г. оформила на неї заповіт на все своє майно, але у 2019 році оформила заповіт на її рідну сестру по матері ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу, що вищевказане твердження заявника ОСОБА_2 , у тому числі щодо ступеню спорідненості між нею та ОСОБА_3 , жодним наявним у матеріалах справи доказом не підтверджено.
Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Заявник ОСОБА_1 стверджує, що її батько ОСОБА_4 , 1927 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , був рідним братом ОСОБА_2 , у зв`язку з чим остання є її рідною тіткою.
Так, як вбачається з копії посвідки про народження серії НОМЕР_1 , складеного відділом актів громадянського стану с. Текліно Смілянського району Київської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження с. Текліно Київська область, є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого бюро ЗАГС м. Сміла Черкаської області 16 березня 1966 року, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження м. Сміла Черкаської області, є ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Смілянським міським відділом ЗАГС Черкаської області 19 червня 1993 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Сміла Черкаської області, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 19 червня 1993 року зроблено запис за №497.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 доведено, що її батьком є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник ОСОБА_1 стверджуючи, що ОСОБА_2 є її тіткою, та зазначає, що свідоцтво про народження ОСОБА_2 та свідоцтво про одруження тітки не збереглися, що підтверджується відповіддю Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, до матеріалів справи додано лист №891/32.14-04.05 від 25 вересня 2024 року Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який адресований ОСОБА_1 .
Як вбачається з вказаного листа Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив ОСОБА_1 про те, що її заяву від 18 вересня 2024 року про витребування документа про шлюб тітки, зареєстрований на території російської федерації, та її народження, розглянуто. З огляду на зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, виконати заяву ОСОБА_1 в частині витребування документа про шлюб тітки, неможливо. Для отримання архівної довідки про народження тітки рекомендовано звернутися до Державного архіву Черкаської області, оскільки архів відділу має на зберіганні актові записи цивільного стану, починаючи з 1948 року по теперішній час.
Будь-якої іншої відповіді Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану до матеріалів справи не додано.
Таким чином, викладена у вищевказаному листі інформація жодним чином не підтверджує твердження заявника ОСОБА_1 про те, що свідоцтво про народження ОСОБА_2 та свідоцтво про одруження тітки не збереглися, натомість свідчить про неможливість Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з об`єктивних на те причин витребувати документ про шлюб ОСОБА_2 у російської федерації та надати архівну довідку про народження ОСОБА_2 , оскільки відповідний архів зберігається в Державному архіві Черкаської області.
Доказів звернення заявника ОСОБА_1 до Державного архіву Черкаської області з метою отримання інформації з актового запису про народження ОСОБА_2 , у тому числі до зміни нею прізвища, у разі якщо таке мало місце, та неможливості отримання такої інформації, матеріали справи не містять та заявником не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що як вбачається зі витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, - спадкодавець має прізвище ОСОБА_11 та по батькові - ОСОБА_12 , що відрізняються від прізвища та по батькові батька заявниці. Разом з тим, з матеріалів справи об`єктивно неможливо встановити ні місце народження ОСОБА_2 , ні місце реєстрації нею шлюбу, ні самого факту реєстрації нею шлюбу, чи то зміни прізвища з інших підстав, а відтак і підстави вважати, що остання народилася на території Черкаської області, та зареєструвала шлюб у російській федерації, відсутні.
Крім того, з доданих до заяви копії фотознімків, неможливо встановити як осіб, які на них зображені, окрім заявника на двох фотознімках, яку суд спостерігав особисто під час судового розгляду, разом з іншими особами, так і спорідненість зафіксованих на них осіб, оскільки відомості про зображених на даних фотознімках осіб на них не відображені.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували спорідненість ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , який є батьком заявниці ОСОБА_1 , останньою не надано, при цьому по батькові ОСОБА_2 , а саме « ОСОБА_12 », є відмінним від по батькові ОСОБА_4 , а саме « ОСОБА_13 ».
Вищевказані розбіжності не можуть бути усунуті і шляхом врахування показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки останні не повідомляли про причини виникнення таких розбіжностей.
Сам по собі факт твердження заявника ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її тіткою, навіють у поєднанні з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які не повідомляли, що особисто бачили документи, які підтверджують спорідненість ОСОБА_2 з батьком заявника, а так само з самим заявником. ОСОБА_7 не вказала джерела походження інформації, з якої їй стало відомо про спорідненість ОСОБА_2 та заявника. Разом з тим, без надання у встановлені законом строки у розпорядження суду належних та допустимих доказів, які такий факт об`єктивно підтверджують, хоча заявник, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, мала можливість такі докази отримати самостійно та подати їх до суду разом з заявою, не є підставою для встановлення судом відповідного факту, який надає заявнику право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у разі якщо така спадщина наявна.
Суд звертає увагу, що у відповідності до вимог чинного ЦПК України, саме на заявника покладено обов`язок надання суду доказів на підтвердження доводів, якими обґрунтовані заявлені вимоги, а відтак і обов`язок збирання таких доказів також покладено на заявника, натомість суд, у виключних випадках, передбачених нормами ст.84 ЦПК України, сприяє у збиранні таких доказів.
Неподання заявником належних та допустимих доказів, які підтверджують поставлені на вирішення суду вимоги, є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п.7 Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до ч.1, 2 та 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її рідною тіткою, внаслідок чого підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.4, 76-81, 82, 89, 95, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада, про встановлення факту родинних відносин відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники у справі:
Заявник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Заінтересована особа Смілянська міська рада, адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 25874705.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2024 року.
Головуючий Т.В. Ігнатенко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123846270 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Ігнатенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні