Справа № 703/2653/24
2/703/1064/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
за участі
прокурора Сокольвяк О.І.
представника позивача Возного С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом заступника начальника Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину,-
встановив:
28 травня 2024 року заступник начальника Смілянської окружної прокуратура, в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України, звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на лікування потерпілої від злочину, в загальній сумі 10 350 гривень 69 копійок, з яких перерахувавши на користь Смілянської міської ради кошти в сумі 796 гривень 23 копійки, та перерахувавши на користь Національної служби здоров`я України кошти в сумі 9554 гривні 46 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Вирок набрав законної сили 13 грудня 2021 року.
Так, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 11 січня 2021 року близько 07 години 20 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Мазура в м. Сміла Черкаської області, в напрямку від вул. Федорова до вул. Кременчуцька, біля будинку №36, порушив п.2.3 «б», 12.4 та 18.1 ПДР України, не обравши максимально дозволену швидкість руху у населеному пункті, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не переконавшись у відсутності пішоходів, для яких може бути створена небезпека, продовжив рух, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїжджу частину вул. Мазура зліва на право відносно напрямку руху автомобіля Mazda CX-5, в результаті чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ключиці, перелому правої ліктьової кістки, вивих гомілки правої променевої кістки та гематомами в області правого передпліччя, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №05-6-01/046 від 22 лютого 2021 року, за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Та крім того, ряд тілесних ушкоджень, які згідно названого висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких та легких, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень знаходиться у причинному зв`язку із порушенням ОСОБА_1 вимог ПДР України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення ПДР України особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Внаслідок отриманої травми потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради в період з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року, тобто 7 ліжко-днів.
Відповідно до довідки КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради від 10 лютого 2021 року №01-20/70 вартість перебування ОСОБА_2 на лікуванні становить 10350 гривень 69 копійок, вартість ліжко-дня у січні 2021 року складала 1478 гривень 67 копійок.
Згідно з інформацією КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради від 28 серпня 2023 року №01-20/491, фінансування витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину, здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 423 гривні 85 копійок, за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення із Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій в сумі 9554 гривні 46 копійок, за рахунок власних коштів підприємства в сумі 372 гривні 38 копійок.
ОСОБА_1 у добровільному порядку витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 10 350 гривень 69 копійок не відшкодував.
Враховуючи, що засновником КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради є територіальна громада м. Сміла в особі Смілянської міської ради, та є юридичною особою публічного права і неприбутковою організацією, бюджетним закладом охорони здоров`я, та приймаючи до уваги, що кошти будуть перераховані частково до місцевого бюджету в сумі 796 гривень 23 копійки, позов пред`являється в інтересах держави в особі Смілянської міської ради, як уповноваженого органу на виконання функцій держави, який визначений у справі першим позивачем.
Другим позивачем у справі, в інтересах якого прокуратурою заявлений позов, є Національна служба здоров`я України, як уповноваженого орану на виконання функцій держави, якою здійснювалося фінансування видатків лікарні за рахунок програми медичних гарантій та оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів державного бюджету витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 9554 гривні 46 копійок, на підставі укладених між НСЗУ та КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради за рахунок Державного бюджету України та місцевого бюджету Смілянської міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , призводить до порушення інтересів держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора до суду на захист державних інтересів.
Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з відповідача. Таке звернення є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси.
Дана позовна заява подана як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави в особі Національної служби здоров`я України та Смілянської міської ради, оскільки понесені лікувальним закладом, а саме КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради витрати на лікування потерпілої у кримінальному провадженні відшкодовані не були, що негативно вплинуло на фінансовий стан вказаних установ та спричинило збитки державі.
Окрім того, витрати пов`язані із лікуванням потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 понесені Смілянською міською радою, яка є засновником КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Оскільки ні Національна служба здоров`я України, ні Смілянська міська рада, не звернулися самостійно до суду із позовами про відшкодування понесених витрат закладами охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, а відтак, у прокурора виникає право на звернення із позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність позивачів призводить до ненадходження коштів до Державного та місцевого бюджетів.
Смілянською окружною прокуратурою листами повідомлено Національну службу здоров`я України та Смілянську міську раду про виявлені порушення та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.
У відповідь Смілянська міська рада листом від 15 травня 2024 року №2003/02-50 повідомила, що заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, завданих лікарні у зв`язку з лікуванням потерпілого від злочину не вживали, та просять Смілянську окружну прокуратуру відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вжити заходів представницького характеру шляхом звернення до суду із відповідним позовом.
У відповідь Національна служба здоров`я України листом від 19 лютого 2024 року №5104/2-16-24 повідомила, що заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, завданих лікарні у зв`язку із лікуванням потерпілого віл злочину не вживали, не заперечують щодо звернення прокуратури із даним позовом до суду, що свідчить про неналежне виконання покладених на них законом обов`язків по управлінню закладом охорони здоров`я.
Вказане свідчить про бездіяльність Національної служби здоров`я України та Смілянської міської ради та відсутність наміру звернення до суду, оскільки окружною прокуратурою вказаними листами фактично повідомлено про виявлені порушення.
Смілянською окружною прокуратурою листом повідомлено Національну службу здоров`я України та Смілянську міську раду про звернення прокуратури до суду з позовною заявою щодо відшкодування витрат, затрачених на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 .
З врахуванням вищевикладеного, заступник начальника Смілянської окружної прокуратура, в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 30 травня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, відповідачу роз`яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву, а третій особі подання письмових пояснень щодо позову та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк, на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Вказує, що питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення чинним законодавством України регламентовано положеннями ст.1206 ЦК України, та, прийнятим на виконання цієї норми матеріального права, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545.
Диспозицією ст.1206 ЦК України, у редакції чинній станом на січень 2021 року, відшкодування вищевказаних витрат здійснюється закладу охорони здоров`я. Однак, з 19 липня 2022 року диспозицію ч.3 ст.1206 ЦК України було викладено у новій редакції, відповідно до якої, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність сторін.
Предметом спору у справі є витрати на лікування закладу охорони здоров`я, що понесені на лікування потерпілої ОСОБА_2 у період з 11 до 18 січня 2021 року. З огляду на це, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, що були чинними станом саме на 11-18 січня 2021 року. Законодавець у диспозиції ч.1 ст.1206 ЦК України, в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, та п.3 Порядку №454, чітко визначив суб`єктів, які мають право звернення до суду із позовом про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення це заклад охорони здоров`я або прокурор. Таким чином, законодавством наділяється саме такий заклад правом зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Інших суб`єктів, які наділені повноваженнями на звернення до суду із означеним позовом, чинне законодавство не визначає.
Водночас, перелік закладів охорони здоров`я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року №385. З аналізу зазначеного підзаконного нормативно-правового акту безспірним є той факт, що ані Національна служба здоров`я України, ані Смілянська міська рада не є закладом охорони здоров`я. Крім того, прокурор у поданій ним в інтересах як Національної служби здоров`я, так і Смілянської міської ради, позовній заяві не наводить норми чинного законодавства, якими б визначався статус означених позивачів як заклад охорони здоров`я.
Обґрунтувань щодо порушення права Національної служби здоров`я України, в інтересах якої звернулася прокуратура, у позовній заяві не наведено, тим більше, мотивувальною частиною означеної заяви по суті спору навіть спростовується порушення прав останньої. Оскільки, як стверджує прокуратура, Національна служба здоров`я України не понесла витрат на лікування потерпілої, то відповідно і будь-яке суб`єктивне право цієї установи з боку відповідача лишається непорушеним, а відповідно і цей суб`єкт не набув статусу позивача, а тому і вжиті заходи прокурорського реагування в його інтересах є безпідставними.
Право на перерахунок витрат на лікування потерпілої до Державного бюджету України за надані медичні послуги, надані закладом охорони здоров`я на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного із Національною службою здоров`я України, стало можливим лише за умови, що такі витрати понесені закладом охорони здоров`я з 19 липня 2022 року, тобто з часу, коли у новій редакції була викладена диспозиція ч.3 ст.1206 ЦК України. До вказаної дати стягнення таких витрат на користь НСЗУ із зарахуванням до Державного бюджету України законодавством дозволено не було.
Вказує на недостовірність листа в.о. директора КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради №01-20/491 від 28 серпня 2023 року, яким прокуратурою обґрунтовуються позовні вимоги. Так, у 2022 році Смілянським міськрайонним судом вже розглядалася аналогічна позовна заява Смілянської окружної прокуратури (№703/1349/22), у процесі розгляду якої представником відповідача було витребувано на адвокатський запит від КНП «Смілянська міська лікарня» відомості про те, за рахунок яких коштів здійснювалося фінансування вартості одного ліжко-дня. Згідно категоричної відповіді КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради №01-20/607 від 02 листопада 2022 року, вартість ліжко-дня перебування хворого на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні у січні 2021 року фінансувалась за рахунок місцевого бюджету, згідно рішення міської ради від 23 грудня 2020 року №6-20/VII «Про міську Програму розвитку, підтримки та надання медичних послуг понад обсяг, передбачений Програмою державних грантів медичного обслуговування КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради. Інших суб`єктів фінансування лікування потерпілої у відповіді не вказано, зокрема і НСЗУ. Водночас, із зазначеної відповіді КНП «Смілянська міська лікарня» також вбачається, що розрахунок складових вартості ліжко-дня у зв`язку з безповоротною втратою у червні 2022 року електронних бухгалтерських документів за 2021 рік надати неможливою. У зв`язку з вказаною відповіддю КНП «Смілянська міська лікарня», що була надана на адвокатський запит і долучена до матеріалів справи №703/1349/22, керівником прокуратури до суду 03 січня 2023 року було подано заяву про уточнення п.2 прохальної частини позовної заяви з викладенням прохання про стягнення 10 350 гривень 69 копійок з їх перерахуванням на користь саме місцевого бюджету.
Таким чином, відповідач вважає, що лист в.о. директора КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради №01-20/491 від 28 серпня 2023 року є недостовірним доказом, оскільки суперечить попередній інформації, наданій тим же суб`єктом у тих же спірних правовідносинах, яка була визнана прокуратурою достовірною і використана під час підготовки заяви про уточнення п.2 прохальної частини позову від 03 січня 2023 року, що стосується тих же спірних правовідносин.
Будь-яких первинних документів, які б підтверджували факти, викладені у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року, матеріали позовної заяви не містять, що у свою чергу свідчить про їх недостовірність.
За вказаних обставин, відповідач вважає помилковим є визначення прокурором позивачем НСЗУ на суму 9554 гривні 46 копійок, а відповідно і перерахування означених коштів до Державного бюджету України.
Орган місцевого самоврядування не є закладом охорони здоров`я, у розумінні Наказу №385, тому і не може виступати позивачем під час розгляду даної категорії справ.
На думку відповідача, єдиним належним позивачем у цій категорії справ є КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, однак цей заклад до участі у справі як позивач не залучений, а тому і позовні вимоги є такими, що не відповідають положенням ч.1 ст.1206 ЦК України та п.3 Порядку №545, а тому і такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідач звертає увагу на неподання прокуратурою жодного належного доказу, який би підтверджував, з яких складових складалася вартість ліжко-дня у січні 2021 року в КНП «Смілянська міська лікарня».
У зв`язку з ненадходження відповіді від НСЗУ на адвокатський запит, вказав про надання суду такого доказу після його надходження.
З врахуванням викладеного, відповідач просив позовні вимоги залишити без задоволення.
До відзиву відповідачем ОСОБА_1 додано письмові докази, якими він обґрунтовує свої доводи та заперечення.
29 липня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи письмового доказу, а саме листа НСЗУ №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року, який був отриманий стороною відповідача після подання відзиву на позовну заяву. До клопотання додано копію вказаного листа.
29 липня 2024 року, через підсистему «Електронний суд», на адресу суду надійшла відповідь представника Смілянської міської ради Возного С.І. на відзив відповідача ОСОБА_1 , в якій представник міської ради вважає твердження відповідача необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають чинному законодавству. На думку представника міської ради, відповідач вдається до викривлення фактичних обставин справи та норм права з метою уникнення відповідальності за відшкодування коштів на лікування потерпілого від злочину, що суперечить меті правосуддя.
Також, у відповіді на відзив, представник міської ради, окрім викладених у позовній заяві прокуратури обставин, зазначив, що відповідач помилково інтерпретує чинне законодавство та намагається переконати суд у неправильному визначенні позивачів у справі, відсутності у них повноважень на звернення до суду з відповідним позовом, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ч.2 ст.1191 ЦК України. Вважає, що позиція відповідача вирізняється надмірним формалізмом, оскільки він зосереджується лише на формальних аспектах справи без належного врахування суті правовідносин обов`язку відшкодувати витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення та застосування відповідних норм права (ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1206, ч.2 ст.1191 ЦК України).
Витрати на лікування осіб, потерпілих від злочину, повинні компенсуватися винною особою, а не фінансуватися з місцевого чи державного бюджетів. Водночас, у разі не виконання цього обов`язку, законодавство передбачає право держави/територіальної громади на зворотну вимогу до особи, винної у кримінальному правопорушенні, з метою відшкодування витрат на лікування потерпілих. Це право є невід`ємним від юридичних норм, що регулюють такі випадки, і не може бути ігнороване через формальні підстави, які не відповідають суті правових норм і принципам справедливості.
Витрати на лікування, понесені внаслідок кримінального правопорушення, які підлягають зарахуванню до відповідного бюджету і не були відшкодовані відповідачем, є предметом зворотної вимоги, з врахуванням статуту КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, від територіальної громади до винної особи. Редакція норми ч.2 ст.1191 ЦК України, яка була чинна станом на 2021 рік, є застосованою в даній справі. Оскільки витрати на лікування, понесені комунальним підприємством, яке до суду не зверталось, і тривалий час не були відшкодовані відповідачем у добровільному порядку підлягають поверненню на основі цієї норми до відповідних бюджетів.
Зазначає, що відповідач неправильно застосовує нормативні акти, оскільки не враховує положення Порядку №545, якими хоча і передбачено зарахування коштів як до бюджету, так і безпосередньо на користь лікарні, але статті 1191 та 1206 ЦК України в редакції, що діями станом на 2021 рік, чітко визначають, що відшкодування витрат має здійснюватися до відповідних бюджетів, з яких фактично були витрачені кошти на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, грошові кошти в сумі 796 гривень 23 копійки, витрачені Смілянською міською лікарнею на лікування потерпілого від злочину, є власністю територіальної громади міста Сміла. Відповідно, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Смілянська міська рада, яка виступає як власник комунального майна та засновник лікарні.
Крім того, лікування потерпілої ОСОБА_2 здійснювалося також за кошти державного бюджету в розмірі 9554 гривень 46 копійок за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, тому відповідно і контроль за використанням та поверненням вказаних коштів має здійснювати орган, що є розпорядником вказаних коштів, а саме Національна служба здоровя України, тобто НСЗУ є органом, уповноваженим захищати інтереси держави у спірних взаємовідносинах, як розпорядник коштів державного бюджету та відповідальний виконавець бюджетної програми.
Зазначає, що 15 травня 2024 року Смілянську окружну прокуратуру повідомлено про неможливість міської ради звернутись до сулу з відповідним позовом (пов`язано з відсутністю процесуальних документів про подію (обставини) кримінального правопорушення), та висловлено прохання у відповідності до ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» звернутися до суду в інтересах територіальної громади з позовною заявою про відшкодування з ОСОБА_1 витрат, завданих лікуванням потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення, до бюджету Смілянської міської територіальної громади.
За вказаних обставин, представник міської ради вважає, що прокуратурою правильно визначеною суб`єктивний склад у даній справі.
Крім того, представник міської ради вважає твердження відповідача щодо відсутності розрахунку витрат витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, та недостовірність письмових доказів наданих прокуратурою необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні довідки КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради від 10 лютого 2021 року №01-20/70 та від 28 серпня 2023 року за №01-20/491, за якими загальна сума коштів на лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення за фактом дорожньо-транспортної пригоди незмінна, складає 10350 гривень 69 копійок. Розрахунок витрат на лікування був проведений належним чином і підтверджений відповідними документами, а надані письмові докази, є достовірними та такими, що мають юридичну силу.
З урахуванням викладеного, представник міської ради просив позовну заяву задовольнити повністю.
До відповіді на відзив представником міської ради додано письмові докази, на які він посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
У встановлений судом строк, відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 , а також письмові пояснення третьої сторони, до суду не надійшли.
19 серпня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради за підписом в.о. директора Озірського О.
Однак, враховуючи, що вищевказані письмові пояснення надійшли поза межами встановленого судом в ухвалі від 30 травня 2024 року строку (ухвала суду з копією позовної заяви отримана третьою особою 11 червня 2024 року (а.с.62)), до них не додано доказів направлення їх копій іншим учасникам справи та доказів, які підтверджують повноваження особи, якою ці пояснення підписані, суд не вбачає підстав для їх врахування під час розгляду даної справи та прийняття рішення по суті спору.
Прокурор Смілянської окружної прокуратури Сокольвяк О.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.
Представник Смілянської міської ради Возний С.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.
Представник Національної служби здоров`я України у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, врахувавши доводи прокурора та представника позивача Смілянської міської ради, позицію сторін, яка викладена у заявах по суті спору, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувало кримінальне провадження №703/664/21, провадження 1-кп/703/414/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
За результатами розгляду вищевказаного кримінального провадження Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 05 жовтня 2021 року постановлено вирок, яким: ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання; частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на її користь завдану майнову шкоду у сумі 47606 гривень 41 копійка та моральну шкоду у сумі 2380 гривень 32 копійки, а з ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 67618 гривень 68 копійок та 8000 гривень 00 копійок понесених витрат на оплату правової допомоги; скасовано арешт, який накладено на автомобіль; стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта; вирішено питання щодо речових доказів (а.с.29-36).
Як вбачається з вищевказаного вироку, судом під час розгляду кримінального провадження №703/664/21, провадження 1-кп/703/414/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, встановлено, що: « ОСОБА_1 11 січня 2021 року близько 07 години 20 хвилин керуючи-технічно справним автомобілем «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Мазура в місті Сміла Черкаської області, в напрямку від вулиці Федорова до вулиці Кременчуцька, біля будинку №36, порушив п.2.3 «б», 12.4 та 18.1 ПДР України, не обравши максимально дозволену швидкість руху у населеному пункті, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не переконавшись у відсутності пішоходів, для яких може бути створена небезпека, продовжив рух, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїжджу частину вулиці Мазура зліва на право відносно напрямку руху автомобіля «Mazda CX-5», в результаті чого потерпілій заподіяні тілесні ушкодження у виді перелому правої ключиці, перелому правої ліктьової кістки і вивих голівки правої променевої кістки та гематомами в області правого передпліччя, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №05-6-01/046 від 22 лютого 2021 року за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Та крім того, ряд тілесних ушкоджень, які, згідно названого висновку судово-медичної експертизи, відносяться до легких та легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Спричинення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, знаходяться у причинному зв`язку із порушенням водієм ОСОБА_1 вимог п.18.1 ПДР України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 судом кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерплому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.286 КК України» (а.с.29-36).
13 грудня 2021 року Черкаським апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, постановлено вирок у справі №703/664/21, яким вирішено: апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити частково; вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати в частині застосування вимог ст.75 КК України; ухвалити в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді 2 років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; в решті вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 , в тому числі і в частині застосування положень ст.76 КК України, залишити без змін (а.с.37-38).
Вищевказані вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року та вирок Черкаського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року набрали законної сили 13 грудня 2021 року.
Доказів оскарження вказаних вироків до суду касаційної інстанції матеріали цивільної справи не містять.
Згідно ч.6 ст.82 ЦК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року, який набрав законної сили 13 грудня 2021 року, у справі №703/664/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 : «Так, відповідно до виписки №115 із медичної картки стаціонарного хворого, складеної Смілянською міською лікарнею 18 січня 2021 року, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року з встановленим діагнозом, що відповідає переліку травм, отриманих внаслідок ДТП. Отримувала медикаментозне лікування. Для подальшого лікування хвора переводиться в Черкаську обласну лікарню в ортопедо-травматологічне відділення» (а.с.32-зворот).
Згідно довідки №01-20/70, складеної КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради 10 лютого 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні цього закладу з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року. Вартість 1 л/д у січні місяці 2021 складала 1478 гривень 67 копійок (а.с.15).
Стороною відповідача не заперечується, що ОСОБА_2 , яка є потерпілою у справі №703/664/21, перебувала в травматологічному відділенні КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради у період часу з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року саме внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за обставин, які викладені у вищевказаних вироках, та що КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради понесла витрати на її лікування .
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у період часу з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та останнє здійснило витрат на проведення такого витрати.
Як вбачається з позовної заяви, заступник керівника Смілянської окружної прокуратури стверджує, що фінансування витрат КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради на лікування ОСОБА_2 у травматологічному відділенні даного підприємства у період часу з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року було здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету, за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення із Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій та за рахунок власних коштів підприємства, при цьому останні кошти є власністю територіальної громади, тобто бюджетними коштами, внаслідок чого такі витрати підлягають стягненню з відповідача та перерахуванню на користь Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України, яких і визначено як позичками.
Так, рішенням Смілянської міської ради від 09 жовтня 2019 року №108-2/VІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 05 березня 2019 року №92-24/VІІ «Про реорганізацію Смілянської міської лікарні шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради» вирішено, зокрема: 2. Внести зміни до Статуту комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради: 2.1. Виклавши пункт 1.1 Розділу 1. Загальні положення у новій редакції: «1.1 Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (далі Підприємство) створено рішенням Смілянської міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Смілянської міської лікарні в комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради. Майно Підприємства є власністю територіальної громади м. Сміла в особі Смілянської міської ради. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Смілянської міської лікарні. Підприємство є багатопрофільним лікарняним закладом охорони здоров`я м. Сміла, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, являється базою підготовки лікарів-інтернів, середнього медичного персоналу»; 2.2. Виклавши пункт 1.3. Розділу 1. Загальні положення у новій редакції: «1.3. Засновником Підприємства є Смілянська міська рада (надалі Власник). Уповноваженим органом управління Підприємством є відділ охорони здоров`я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області»; 2.3. Виклавши пункт 5.4 Розділу 5. Статутний капітал. Майно та фінансування у новій редакції: «5.4. Статутний капітал Підприємства становить: 14 412 558 гривень»; 3. Затвердити Статут комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради у новій редакції згідно з додатком (а.с.111-112).
Додатком до вказаного рішення є Статут КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (нова редакція) (надалі Статут) (а.с.112-зворот-118).
Згідно п.1.3 Статуту, засновником підприємства є Смілянська міська рада (надалі Власник).
Відповідно до п.3.1 Статуту, основною метою діяльності підприємства є забезпечення медичним обслуговуванням населення шляхом надання йому спеціалізованої стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги, яке проживає на території міста Сміла, прилеглих районів та іншим громадянам, відповідно до вимог чинного законодавства, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров`я.
Згідно п.4.1 Статуту, підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.
Відповідно до п.4.2 Статуту, підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном, що є власністю територіальної громади міста Сміла, на праві оперативного управління.
Згідно п.4.6 Статуту, підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному казначействі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.
Відповідно до п.5.1 Статуту, майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому власником, вартість яких відображається у самостійному балансі.
Згідно п.5.3 Статуту, джерелами формування майна та коштів підприємства є: 1) комунальне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; 2) кошти державного та місцевого бюджетів; власні надходження підприємства: кошти від здачі в оренду (за згодою засновника) майна, закріпленого на праві оперативного управління; 4) кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг); 5) цільові кошти; 6) кредити банків; 7) майно, придбане у інших юридичних або фізичних осіб; 8) майно, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб; надходження коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, програми розвитку медичної галузі; 9) майно та кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством України.
У постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі №815/1216/16 зазначено, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Частиною 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ст.18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що витрати КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради на лікування потерпілих від вчинення кримінального правопорушення за рахунок власних коштів, які є власністю територіальної громади міста Сміла в особі Смілянської міської ради, внаслідок чого є витратами з місцевого бюджету даної території громади.
Крім того, згідно ст.18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.
Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров`я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов`язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов`язаних з наданням: 1) екстреної медичної допомоги; 2) первинної медичної допомоги; 3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; 4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; 5) паліативної медичної допомоги; 6) реабілітації у сфері охорони здоров`я; 7) медичної допомоги дітям до 16 років; 8) медичної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров`я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом.
Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається у письмовій (електронній) формі.
Згідно п.1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1101 (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення), Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Відповідно до п.3 Положення, Основними завданнями НСЗУ є: 1) реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); 2) виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; 3) внесення на розгляд Міністра охорони здоров`я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно п.4 Положення, НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використанню коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Відповідно до п.5 Положення, НСЗУ з метою організації своєї діяльності, зокрема: забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті
на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1086, цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі бюджетні кошти).
Головним розпорядником бюджетних коштів є МОЗ.
Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.
Бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом, а саме: 1) медичних послуг, пов`язаних з наданням екстреної медичної допомоги; 2) медичних послуг, пов`язаних з наданням первинної медичної допомоги; 3) медичних послуг, пов`язаних з наданням вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної медичної допомоги, медичних послуг, пов`язаних з медичною реабілітацією, медичних послуг, пов`язаних з медичною допомогою дітям до 16 років, медичних послуг, пов`язаних з медичною допомогою у зв`язку з вагітністю та пологами; 4) медичних послуг, пов`язаних із вторинною (спеціалізованою) медичною допомогою для здійснення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій у Полтавській області; 5) відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсація).
Оплата послуг за договором про медичне обслуговування населення, укладеним із НСЗУ (далі - договір), здійснюється на рахунки надавачів медичних послуг, відкриті в установах банків, на підставі звітів (рахунків у разі здійснення попередньої оплати), що внесені такими надавачами медичних послуг до електронної системи охорони здоров`я. Порядок та строки подання звітів (рахунків), інформація, що включається до них, визначаються договором, типова форма якого затверджується в установленому законодавством порядку.
Таким чином, здійснюючи оплату в межах реалізації програми медичних гарантій за надані медичні послуги НСЗУ розпоряджається коштами з Державного бюджету України.
Як вбачається з листа №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року Національної служби здоров`я України, який адресований адвокату Петренку О. та приєднаний до матеріалів цивільної справи відповідачем ОСОБА_1 на підставі відповідного клопотання, між НСЗУ та КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради у 2021 році, зокрема, станом на 11-18 січня 2021 року були укладені наступні договори:
- №1191-Е420-Р000 від 27 березня 2020 року строком дії з дати підписання до 30 квітня 2021 року за пакетами медичних послуг: «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах», «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій», «Медична допомога при гострому мозковому інсульті», «Профілактика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах», «Гістероскопія», «Езофагогастродуоденоскопія», «Колоноскопія», «Бронхоскопія». Загальна орієнтовна ціна договору 45 458 930 гривень 29 копійок;
- №4177-Е920-Р000 від 27 вересня 2020 року строком дії з дати підписання до 31 березня 2021 року за пакетом «Перехідне фінансове забезпечення комплексного надання медичних послуг закладах охорони здоров`я, умови застосовуються з 01 вересня 2020 року», загальна орієнтовна ціна договору 5 622 876 гривень 91 копійка;
- №5694-М020-Р000 від 14 жовтня 2020 року строком дії з дати підписання до 30 квітня 2021 року за пакетом «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коноровірусом SARS-CoV-2», загальна орієнтовна ціна договору 16 672 297 гривень 71 копійка.
Сума оплат, здійснена в січні 2021 року становить 3 045 538 гривень 06 копійок. Загальна сума оплат за медичні послуги, надані надавачем у січні 2021 року 7 932 377 гривень 03 копійки.
Заклади охорони здоров`я, які уклали договір з НСЗУ є автономними, тобто самостійними щодо питань розпорядження коштами, які вони отримують за надання послуг медичного обслуговування населення та витрачають кошти у відповідності до встановленого законодавством порядку та фінансового плану, який затверджується його власником.
НСЗУ, відповідно до визначених законодавством повноважень, не може втручатися та контролювати адміністративну, господарську та фінансову діяльність закладів охорони здоров`я, якщо тільки така діяльність не порушує права пацієнтів в інтересах яких укладено договір.
Наголошує, що НСЗУ як замовник медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій відповідно до визначених законодавством повноважень не здійснює фінансування закладів охорони здоров`я. В межах реалізації програми медичних гарантій НСЗУ здійснює оплату за надані медичні послуги відповідно до умов укладеного договору чи чинного законодавства України (а.с.100).
При цьому, листом №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради повідомила Смілянську окружну прокуратуру про те, що джерелами фінансування підприємства є кошти міської територіальної громади, кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та інші. Загальні витрати підприємства в січні 2021 року складали 6 352 366 гривень 32 копійки, в тому числі за рахунок коштів міської територіальної громади 260 108 гривень 58 копійок, за рахунок власних коштів 228 547 гривень 32 копійки, за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій 5 863 710 гривень 42 копійки. Проведено ліжко-днів 4296. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок коштів міської територіальної громади складає 260 108 гривень 58 копійок / 4296 = 60 гривень 55 копійок. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій складає 5 863 710 гривень 42 копійки / 4296 = 1364 гривні 92 копійки. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок власних коштів підприємства складає 228 547 гривень 32 копійки / 4296 = 53 гривні 19 копійок. Загальна сума витрат 423 гривні 85 копійок + 9554 гривні 46 копійок + 372 гривні 38 копійок = 10350 гривень 69 копійок (а.с.18).
З урахуванням відомостей, які викладені у вказаному листі, суд приходить до висновку, що у січні 2021 року, що охоплює час перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, вказаним закладом охорони здоров`я були здійснено лікування пацієнтів, у тому числі на лікування ОСОБА_2 , як за рахунок коштів як місцевого бюджету територіальної громади м. Сміла, розпорядником яких є Смілянська міська рада, так і за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких, у даному випадку, є Національної служби здоров`я України, тобто витрати на лікування ОСОБА_2 були здійснені саме Смілянською міською радою та Національною службою здоров`я України.
Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1996 року № 545 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №868), визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.
Відповідач ОСОБА_1 посилаючись на вищевказані норми ч.1 ст.1206 ЦК України (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин) та п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1996 року № 545 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №868), вказує на невідповідність суб`єктного складу учасників розгляду даної цивільної справи, в контексті визначення позивачів, оскільки, на його думку, єдиним належним позивачем у цій категорії справ може виступати КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.
Однак, стверджуючи про вищевказану невідповідність, відповідач ОСОБА_1 не звернув увагу на положення ч.1 ст.1191 та ч.1 ст.1206 ЦК України, на вид судочинства, про яке йде мова у п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1996 року № 545 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №868), а також на походження коштів, які були витрачені на лікування ОСОБА_2 , їх належність до Державного та місцевого бюджетів і розпорядників такими коштами.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин), Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Таким чином, вказаною нормою ЦК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовірної та залишається незмінною по даний час, передбачено право, зокрема держави, територіальної громади зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
При цьому, суддя звертає увагу, що положення ч.1 ст.1206 ЦК України (у редакції, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин) не містять вказівки на особу, у тому числі на сам заклад охорони здоров`я, яка має виключне право на звернення до суду з позовом про відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення.
Одночасно, у п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1996 року № 545 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №868) мова йде про стягнення судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, коштів на лікування потерпілого за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора, саме при ухваленні вироку, тобто під час кримінального судочинства, при цьому у даному Порядку відсутня норма, яка виключає право держави та територіальної громади стягнення таких коштів, шляхом подання відповідного позову, в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного та відомостей, які викладені у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, а також приймаючи до уваги, що на лікування потерпілої були витрачені кошти місцевого бюджету територіальної громади м. Сміла, розпорядником яких є Смілянська міська рада, та кошти Державного бюджету України, розпорядником яких, у даному випадку, є Національної служби здоров`я України, внаслідок чого витрати на лікування ОСОБА_2 були здійснені саме Смілянською міською радою та Національною службою здоров`я України, суд приходить до висновку, що першим заступником Смілянської окружної прокуратури вірно визначено суб`єктний склад учасників даної справи та позов подано в інтересах держави в особі осіб, права яких, внаслідок не відшкодування таких витрат і порушено відповідачем ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про невідповідність суб`єктного складу учасників розгляду даної цивільної справи, в контексті визначення позивачів, а також, що за даним позовом єдиним позивачем може виступати КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 та 7 ст.81 ЦКП України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги вищевикладені норми ЦПК України, саме на Смілянську окружну прокуратуру, як орган який звернувся до суду з даним позовом та діє в інтересах держави, а також на Смілянську міську раду і Національну службу здоров`я України, як позивачів за даним позовом, покладено обов`язок довести відповідними доказами розмір коштів, витрачених як Смілянською міською радою, так і Національною службою здоров`я України, на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, який вчинений відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму ВС України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07 липня 1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим Постановою КМ України №545 від 16 липня 1993 року (п.3).
Згідно п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1996 року № 545 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №868), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко/днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день, при цьому, кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу, і, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко/день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко/днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Так, на підтвердження вищевказаних обставин, до позовної заяви першого заступника Смілянської окружної прокуратури додано виключно довідку №01-20/70, складеної КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради 10 лютого 2021 року та лист №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Як вже зазначалося вище, у довідці №01-20/70, яка складена КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради 10 лютого 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні цього закладу з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року. Вартість 1 л/д у січні місяці 2021 складала 1478 гривень 67 копійок. 1478,67х7=10350,69. Всього: 10350 гривень 69 копійок (а.с.15).
Крім того, листом №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради повідомила Смілянську окружну прокуратуру про те, що джерелами фінансування підприємства є кошти міської територіальної громади, кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та інші. Загальні витрати підприємства в січні 2021 року складали 6 352 366 гривень 32 копійки, в тому числі за рахунок коштів міської територіальної громади 260 108 гривень 58 копійок, за рахунок власних коштів 228 547 гривень 32 копійки, за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій 5 863 710 гривень 42 копійки. Проведено ліжко-днів 4296. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок коштів міської територіальної громади складає 260 108 гривень 58 копійок / 4296 = 60 гривень 55 копійок. Кількість проведених ліжко-днів 7 л/днів х 60 гривень 55 копійок = 423 гривні 85 копійок. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій складає 5 863 710 гривень 42 копійки / 4296 = 1364 гривні 92 копійки. Кількість проведених ліжко-днів 7л/днів х 1364 гривні 92 копійки = 9554 гривні 46 копійок. Вартість 1 ліжко-дня за рахунок власних коштів підприємства складає 228 547 гривень 32 копійки / 4296 = 53 гривні 19 копійок. Кількість проведених ліжко-днів 7л/днів х 53 гривні 19 копійок = 372 гривні 38 копійок. Загальна сума витрат 423 гривні 85 копійок + 9554 гривні 46 копійок + 372 гривні 38 копійок = 10350 гривень 69 копійок (а.с.18).
З врахуванням викладеної у вищевказаних довідці та листі, перший заступник Смілянської окружної прокуратури стверджує, що витрати на лікування ОСОБА_2 від злочину, який вчинений відповідачем ОСОБА_1 , понесені Смілянською міською радою з місцевого бюджету у сумі 796 гривень 23 копійки, а Національною службою здоров`я України з Державного бюджету у сумі 9554 гривні 46 копійок.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 вказує, що позивач в особі прокуратури мав би надати суду докази з яких конкретно складових складалися загальні витрати КНП «Смілянська міська лікарня» у січні 2021 року і, зокрема, входили до таких витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придання інвентаря та обладнання.
У відповіді №01-20/607 від 02 листопада 2022 року на адвокатський запит, КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради повідомила адвоката Петренка О.В. про те, що розрахунок складових вартості ліжко дня у зв`язку з безповоротною втратою у червні 2022 року електронних бухгалтерських документів за 2021 рік надати неможливо (а.с.88).
Суд звертає увагу, що вищевказана відповідь КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради була надана адвокату Петренку О.В. ще 02 листопада 2022 року та з даного часу до дня звернення прокуратури з даним позовом до суду минуло більше ніж півтора роки, та з даного часу обставини, які унеможливлювали надання запитуваної адвокатом у КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради інформації могли змінитися, при цьому доказів звернення відповідача, після подання до суду прокуратурою даного позову, до КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради для перевірки інформації, яка була надана прокуратурі після отримання вищевказаної відповіді на адвокатський запит, не звертався та клопотання про витребування доказів у КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради до суду не подавав.
При цьому, відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів, які спростовують розрахунки КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, які викладені у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року, щодо загальних витрат на лікування, що здійснені за рахунок коштів міської територіальної громади у січні 2021 року, та вартості 1 (одного) та 7 (семи) ліжко-днів у січні 2021 року за рахунок коштів міської територіальної громади.
За вказаних обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що позивач в особі прокуратури мав би надати суду докази з яких конкретно складових складалися загальні витрати КНП «Смілянська міська лікарня» у січні 2021 року і, зокрема, входили до таких витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придання інвентаря та обладнання.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність здійснення Смілянською міською радою з місцевого бюджету витрат на лікування ОСОБА_2 у період з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року у сумі 796 гривень 23 копійок, що є наслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку з чим у такі витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід місцевого бюджету на користь Смілянської міської ради.
Разом з тим, відповіді №01-20/607 від 02 листопада 2022 року на адвокатський запит, КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради повідомила адвоката Петренка О.В. про те, що вартість ліжко-днів перебування хворого на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні у січні 2021 року фінансувалася за рахунок місцевого бюджету, згідно рішення міської ради від 23 грудня 2020 року №6-20/VІІ «Про міську Програму розвитку, підтримки та надання медичних послуг понад обсяг, передбачений Програмою державних гарантій медичного обслуговування населення Комунального підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради» (а.с.88).
При цьому, у листі №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року Національної служби здоров`я України, який адресований адвокату Петренку О. та приєднаний до матеріалів цивільної справи відповідачем ОСОБА_1 на підставі відповідного клопотання, вказано, що НСЗУ, на підставі відповідних договорів, здійснило оплату КНП «Смілянська
міська лікарня» Смілянської міської ради в січні 2021 року у сумі 3 045 538 гривень 06 копійок. Загальна сума оплат за медичні послуги, надані надавачем у січні 2021 року 7 932 377 гривень 03 копійки.
Таким чином, відомості, які викладені у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради щодо витрати підприємства в січні 2021 року за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у сумі 5 863 710 гривень 42 копійки, не узгоджується та суперечить інформації, яка викладена у відповіді КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради №01-20/607 від 02 листопада 2022 року на адвокатський запит, у частині фінансування ліжко-днів перебування хворого на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні у сумі 2021 року за рахунок місцевого бюджету, та інформації, яка викладена у листі №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року Національної служби здоров`я України, у частині сум оплат за договорами у січні 2021 року.
При цьому, суперечливість у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та у відповіді КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради №01-20/607 від 02 листопада 2022 року на адвокатський запит щодо вищевказаних витрат могла виникнути внаслідок втрати у червні 2022 року електронних бухгалтерських документів за 2021 рік, тоді як суперечливість у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та у листі №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року Національної служби здоров`я України щодо сум оплат за вказаних обставин виникнути не могла, оскільки вказані листи складені після надання КНП «Смілянська міська лікаря» Смілянської міської ради відповіді №01-20/607 від 02 листопада 2022 року на адвокатський запит.
З врахуванням вищевикладеного, внаслідок вищевказаних суперечностей у листі №01-20/491 від 28 серпня 2023 року КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради щодо витрати підприємства в січні 2021 року за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у сумі 5 863 710 гривень 42 копійки та у листі №24271/4-15-24 від 24 липня 2024 року Національної служби здоров`я України, у частині суми оплати 3 045 538 гривень 06 копійок та суми оплати за медичні послуги 7 932 377 гривень 03 копійки, суд позбавлений об`єктивної можливості встановити дійсні витрати КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради в січні 2021 року, які здійснені за рахунок коштів згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а відтак і перевірити правильність розрахунків вартості як 1 (одного), так 7 (семи) ліжко-днів у січні 2021 року за рахунок вказаних коштів.
Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність суми здійснених Національною службою здоров`я України з державного бюджету витрат на лікування ОСОБА_2 у період з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року у сумі 9554 гривні 46 копійок, що є наслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
26 січня 2024 року Смілянська окружна прокуратура звернулася до Національної служби здоров`я України з запитом, в якому, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керуючись ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», просила в строк до 15 лютого 2024 року надати до Смілянської окружної прокуратури інформацію про вжиті заходи щодо стягнення до бюджету витрат, понесених установою на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 9554 гривні 46 копійок, причини невжиття таких заходів та чи будуть вживатися такі заходи, в тому числі в судовому порядку, в майбутньому (а.с.19-21).
Листом №5104/2-16-24 від 19 лютого 2024 року Національна служба здоров`я України повідомила Смілянську окружну прокуратуру про те, що НЗСУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень та готова до співпраці, в межах повноважень (а.с.22-24).
Крім того, 14 травня 2024 року Смілянська окружна прокуратура звернулася до Смілянської міської ради з запитом, в якому, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керуючись ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», просила в строк до 17 травня 2024 року надати до Смілянської окружної прокуратури інформацію про вжиті заходи щодо стягнення до бюджету витрат, понесених установою на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 796 гривень 23 копійок, причини невжиття таких заходів та чи будуть вживатися такі заходи, в тому числі в судовому порядку, в майбутньому (а.с.25-27).
Листом №2003/02-50 від 15 травня 2024 року Смілянська міська рада повідомила Смілянську окружну прокуратуру про те, що міська рада немає змоги звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування витрат, завданих лікуванням потерпілого ОСОБА_2 від злочину, оскільки не володіє процесуальними документами про подію кримінального правопорушення (обставинами вчинення правопорушення), що перешкоджає самостійно звернутися до суду. Оскільки лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення здійснювалось закладом охорони, який перебуває у комунальній власності, відшкодування вартості такого лікування підлягають зарахуванню до місцевого бюджету Смілянської міської територіальної громади, а також до державного бюджету в частині надання медичних послуг за програмою медичних гарантій Національної служби здоров`я України. Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують. З урахуванням викладеного, звертається до прокуратури з проханням у відповідності до вимог ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» здійснити представництво та звернутись до суду в інтересах територіальної громади з позовною заявою про відшкодування витрат, завданих внаслідок лікування потерпілого від кримінального правопорушення, до бюджету Смілянської міської територіальної громади (а.с.28).
За змістом ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Листом №52-3161 вих.24 від 15 травня 2024 року Смілянська окружна прокуратура повідомила Смілянську міську раду та Національну службу здоров`я України, що на виконання вимог п.п.2 п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Смілянською окружною прокуратурою підготовлений позов в інтересах держави в особі Смілянської міської ради, Національної служби здоров`я України, третя особа: КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину в сумі 10350 гривень 69 копійок, який буде направлений для розгляду до Смілянського міськрайонного суду (а.с.39-41).
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Таким чином, Смілянською окружною прокуратурою, в особі її першого заступника, дотримані підстави для представництва інтересів держави в особі Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України з приводу стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Таким чином, з врахуванням ціни позову, яка становить 10350 гривень 69 копійок, Смілянська окружна прокуратура при зверненні з даним позовом до суду мала сплатити судовий збір у сумі 3028 гривень 00 копійок, що становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, Смілянська окружна прокуратура, у відповідності до вимог п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, внаслідок чого такий збір сплачений не був.
За вказаних обставин та приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути частину судового збору, яким мав бути сплачений, однак не був сплачений у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», Смілянською окружної прокуратурою при зверненні до суду з даним позовом, пропорційно до суми задоволених судом вимог.
Так, 796 гривень 23 копійки відповідає 7,69% від заявленої ціни позову 10350 гривень 69 копійок, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (7,69% від 3028 гривень 00 копійок становить 232 гривні 85 копійок).
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , в дохід місцевого бюджету, на користь Смілянської міської ради, адреса: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705 (одержувач: ГУК у Черк.обл./тг м. Сміла/24060300, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ел.адмін.подат.), р/р: UA488999980314050544000023753, код платника: 24060300) витрати, завдані лікуванням потерпілого від злочину, в сумі 796 (сімсот дев`яносто шість) гривень 23 (двадцять три) копійки.
У задоволенні решти позовних вимог Смілянської окружної прокуратури відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 232 (двісті тридцять дві) гривні 85 (вісімдесят п`ять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Прокуратура Смілянська окружна прокуратура, адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Ю.Кондратюка, 25, код ЄДРПОУ 02911119.
Позивач Смілянська міська рада, адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705.
Позивач Національна служба здоров`я України, адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.
Відповідач ОСОБА_1 , адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, адреса: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82, код ЄДРПОУ 02005026.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2024 року.
Головуючий Т.В. Ігнатенко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123846276 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Ігнатенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні