СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/704/24
ун. № 759/12947/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Твердохліб Ю.О.
присяжних Байсанова В.М., Висоцького В.В.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадженняцивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, Святошинський дитячий будинок-інтернат, Орган опіки та піклування Святошинької районної в м.Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 26.06.2024 року (а.с. 19-20).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.06.2024 року відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження (а.с. 21-22).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2024 року призначено у справі судову-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи (а.с. 43-44).
22.11.2024 року до суду від ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» повернулись матеріали цівільної справи, у зв`язку з неприбуттям підекспертного за викликом (а.с. 69).
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 повідомлялись про дату, час і місце судових засідань 11.12.2024 року та 18.12.2024 року належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних докуменів в електронний кабінет, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.будь яких клопотань не надходило.
Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації свого представника до суду не направили, повідомлені належним чином причини неявки суду не відомі.
Святошинський дитячий будинок-інтернат, Орган опіки та піклування своїх представників в судове засідання не направили, направили клопотання, у яких просили розглядати заяву без їх участі.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає (від лат. Dispono - розпоряджатись) надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав). В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача за процесуальним змістом є його конклюдентною дією, в якій виявлена його воля на залишення позову без розгляду, що є правовим наслідком свідомого нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який ставиться у ситуацію невизначеності від таких дій позивача.
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 2 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
ЄСПЛ зауважив, що зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 Конвенції, тому Суд погоджується, що така мета є законною (рішення у справі Xavier Lucas v. France, заява № 15567/20, від 09 червня 2022 року).
У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року в справі № 757/48467/21 (провадження № 61-10924св22) зроблено висновок, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Разом із тим, якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то такий учасник справи бажає (принаймні не заперечує), щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений заявник повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За встановленими у статтях 12, 13 ЦПК України принципами змагальності та диспозитивності, - особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно із ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналізу вищенаведених норм, враховуючи, що бойові дії в місті Києві та Київській області не відбуваються, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, заявник та його представник повторно в судове засідання не з`явились, на неодноразові виклики експертів для проведення судової-психіатричної експертизи не з`явились, клопотань про відкладення судових засідань або про розгляд справи за їх відсутності не надіслали, своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористались, суд вважає, що повторна неявка заявника в судове засідання свідчить про зловживання процесуальними правами та небажання підтримувати заявлені вимоги, що є підставою для залишення заяви без розгляду.
Залишаючи заяви без розгляду, суд враховує строки, визначені законом для розгляду заяви про продовження строку дії рішення про визнання недієздатним, враховує дію принципів диспозитивності, змагальності у цивільному судочинстві і рівності прав та обов`язків сторін, враховує використання заявником його процесуальних прав та ставлення до виконання процесуальних обов`язків, враховує вжиті судом заходи і що вони є достатніми для забезпечення прав заявника при умові добросовісного здійснення ним своїх прав та належного виконання процесуальних обов`язків.
Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не є порушенням права заявника на справедливий захист та не може вважатися обмеженням його права доступу до суду, адже після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10,13, 44, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, Святошинський дитячий будинок-інтернат, Орган опіки та піклування Святошинької районної в м.Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 18.12.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб
Присяжні Байсанов В.М.
Висоцький В.В.
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123847374 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них: |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Твердохліб Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні