Ухвала

від 17.12.2024 по справі 761/17239/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17239/22

Провадження № 2/761/1608/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в склад:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

Так, в судове засідання, призначене на 17.12.2024 позивач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, поважність причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату не надходило, заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про день та час розгляду справи, причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В судові засідання призначені на 28.10.2024, 17.12.2024 позивач не з`явився, причини неявки не повідомив.

Так, позивач повідомлявся про розгляд справи засобами поштового зв`язку. Повістки направлялись за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Повідомлення про розгляд справи 17.12.2024 повернулось з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судові повістки направлялась позивачу до електронної скриньки зазначеної в позовній заяв: ІНФОРМАЦІЯ_1 і отримані ОСОБА_1 , про що свідчать матеріли справи.

Заяв про розгляд справи за відсутністю позивача в адресу суду не надходило.

Пояснення по суті спору учасниками процесу не надавались.

Верховний Суду у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 757/48467/21 зазначив наступне.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).

Також Верховним Судом зазначено, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщоналежним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності подано не було, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 223, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківськї районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: