Ухвала

від 18.12.2024 по справі 205/17093/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/17093/24

Провадження № 2/205/5426/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий Майстер» про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Меблевий Майстер» про зобов`язання вчинити певні дії. Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, за допомогою системи ЄСІТС «Електронний суд», за електронним цифровим підписом позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 року, цивільну справу №205/17093/24, провадження №2/205/5426/24, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 17.12.2024 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак поданий позов не містить місця проживання чи перебування позивача.

Пунктом 4 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, згідно з ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає, що він працював у відповідача ТОВ «Меблевий Майстер» у 2004 році. В офісі відповідача в 2004 році за адресою: місто Дніпро, вулиця Повітрофлотська, 2а, другий поверх, на комп`ютерах були встановлені не ліцензійні операційні системи Windows. Разом з тим, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, а також не додано їх до позовної заяви.

Також позивачем не обґрунтовано, яким чином відповідачем ТОВ «Меблевий Майстер» порушило, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Зазначена правова позиція викладена Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17.

Дослідивши матеріали позову, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ст.16 ЦК України.

Так, позивач просить суд змуситивідповідача ТОВ "Меблевий Майстер" визнати що в офісі відповідача ТОВ "Меблевий Майстер" в 2004 році за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Дніпро, вулиця Повітрофлотським 2а другий поверх на комп`ютерах були встановлені не ліцензійні операційні системи Windows.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦПК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 ЦПК України, а також ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 24, п. 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України та п. 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Натомість в порушення зазначених вимог позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення відповідачу або доказів надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), з 01.01.2024 року судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1211,20 грн.

У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій. В обґрунтування вимоги про звільнення від сплати судового збору, позивач надав копію посвідчення учасника бойових дій.

У п.13 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Отже, суддя дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не приймає до уваги, оскільки поданий ОСОБА_1 позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій.

З урахуванням вище викладеного, вважаю, що даний спір не стосується захисту права позивача як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в передбаченому законодавством розмірі, а саме 1211,20 гривень за реквізитами Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, доходжу висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, а саме: зазначення доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, а також долучення їх до позовної заяви; обґрунтування, яким чином відповідачем ТОВ «Меблевий Майстер» порушено, не визнано або оспорюються права, свободи чи інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду; надання доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення відповідачу або доказів надсилання поданих до суду документів до Електронного кабінету відповідача; надання доказів сплати судового збору, або надання документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий Майстер» про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.В. Дорошенко