Ухвала

від 18.12.2024 по справі 206/6577/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/6577/24

Провадження № 2/206/2375/24

УХВАЛА

18 грудня 2024 рокусуддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Гаркуша В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» Дніпропетровської обласної ради» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року від позивача ОСОБА_1 до Самарського районного суду надійшла вищезазначена позовна заява.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

В той же час, дана позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутні відомості про перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень, виходячи з чого судом вбачається, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

При цьому згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка дієв інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Зміст цих норм передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану чи інші підстави для звільнення від сплати судового збору або документ, що підтверджує сплату судового збору, а також зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини та докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

В той же час, відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

-надати належнимчином оформленийдокумент (оригінал)про сплатусудового збору врозмірі 1211,20грн.,або належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі чи інші підставі для звільнення від сплати судового збору;

-надати документи та інші докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Позивач може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Гаркуша