Ухвала

від 18.12.2024 по справі 621/4533/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/4533/24

2-о/621/118/24

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

заявник - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ,

у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт її проживання з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який безвісті зник 22.11.2024, однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного господарства та наявність між ними взаємних прав і обов`язків у період з 01.07.2014 по 22.11.2024.

На обґрунтування заяви вказала, що у січні 2013 року, не перебуваючи у шлюбі на той час, вона познайомилася з ОСОБА_2 , який у шлюбі не перебував, дітей, народжених у шлюбі або поза шлюбом не мав. Він був зареєстрований та проживав у с. Височинівка (кол. Пролетарське) Чугуївського (кол. Зміївського) району з 2011 року разом з братом та його дружиною. З лютого 2013 року вони почали зустрічатися, а з 01 липня 2014 року ОСОБА_2 почав проживати разом з нею за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить їй на праві спільної часткової власності (іншими власниками є мати та брат).

Таким чином, вважала, що з 01.07.2014 вони почали проживати разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, побут, мали спільний сімейний бюджет, турбувалися один про одного, разом будували плани на майбутнє, тобто між нами були взаємовідносини, притаманні подружжю. Дітей планували народити пізніше, намагались зібрати гроші на окреме житло. З цієї ж причини не реєстрували шлюб, оскільки хотіли справити гучне весілля, тим більше що ОСОБА_2 має численну рідню.

З лютого 2024 року рф розпочата військова агресія проти України, на території України введено воєнний стан у зв`язку з чим знову було відкладено питання щодо державної реєстрації шлюбу.

16.09.2024 ОСОБА_2 було призвано на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України та направлено до військової частини. За час перебування на військовій службі перераховував їй заробітну плату.

Таким чином, починаючи з 01.07.2014 вони спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та мали один до одного взаємні права і обов`язки, притаманні подружжю.

22.11.2024 солдат військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 зник без вісти у бою за Батьківщину у Донецькій області. 27.11.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло сповіщення сім`ї № 124 про зникнення ОСОБА_2 на ім`я батька ОСОБА_3 , який наступного дня - ІНФОРМАЦІЯ_4 помер. Мати - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . У ОСОБА_2 є рідні сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким відомо, що вона тривалий час проживала з їх братом.

28.11.2024 відділом поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області за фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження № 12024221260000714. Тому, на цей час необхідна активна участь у досудовому розслідуванні вказаного кримінального провадження, у пошуках зниклого ОСОБА_2 , у залученні громадських організацій для активізації розшукових дій та інше, але вона не має повноважень представника або доказів створення ними сім`ї без реєстрації шлюбу.

Встановлення факту проживання з ОСОБА_2 , який зник безвісти 22.11.2024, однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав і обов`язків у період з 01.07.2014 по 22.11.2024 , необхідне їй для подальшого розшуку та представництва інтересів ОСОБА_2 , а також для отримання посвідчення члена сім`ї (дружини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби, наявність якого у подальшому буде підставою для отримання пільг, передбачених чинним законодавством.

Ознайомившись зі змістом заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, дійшов наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) зазначено, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається наявність спору про право заявника.

Так, 16.09.2024 ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації. 22.11.2024 солдат ОСОБА_2 зник безвісті у Донецькій області. Батьки ОСОБА_2 померли, але у нього є рідні сестри ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Встановлення цього факту ОСОБА_1 необхідне для подальшого розшуку та представництва інтересів зниклого безвісті, а також для отримання посвідчення члена сім`ї (дружини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби, наявність якого у подальшому буде підставою для отримання пільг, передбачених чинним законодавством.

Водночас, відповідно пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матиме наслідком виникнення прав у заявниці на отримання одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, що вплине на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що заявлені вимоги не можуть бути вирішені шляхом встановлення факту у порядку, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, і вказують на наявність спору про право, який належить вирішувати у порядку позовного провадження.

За таких обставин, належить відмовити у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження, що не позбавляє заявника права звернутися до суду у порядку позовного провадження на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 259-261, 293, 315 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 18.12.2024.

Суддя: В. В. Овдієнко