Ухвала

від 22.11.2010 по справі 2а-16517/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 листопада 2010 року                                                                       № 2а-16517/10/2670

          Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

За позовом                          

ДПІ у Дніпровському районі міста Києва

до

ТОВ «Статус»

про

стягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В

          ДПІ у Дніпровському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Статус»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Статус»(код ЄДРПОУ 25290983) до Державного бюджету (рахунок УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну уму 1 527,85 грн. за рахунок активів боржника.

Як випливає із матеріалів позовної заяви, на підставі акту про порушення податкового законодавства № 2493-15/25290983 від 30 березня 2010 року Позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0011971520/0 від 21 квітня 2010 року, яким донараховано Відповідачу суму податкового зобов'язання у розмірі 170,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення                  № 0011971520/0 було отримано уповноваженим представником Відповідача 14 травня 2010 року.

На підставі акту про порушення податкового законодавства № 2212-15/25290983 від 7 квітня 2009 року Позивачем винесено податкове повідомлення рішення  № 0009681520/0 від 24 квітня 2009 року, яким донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 1020,00 грн.

Податкове повідомлення рішення  № 0009681520/0 отримано уповноваженим представником Відповідача 1 червня 2009 року.

На підставі акту про порушення податкового законодавства № 729-15/25290983 від 4 лютого 2008 року Позивачем винесено податкове повідомлення рішення  № 0002041520/0 від 7 лютого 2008 року, яким донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 1020,00 грн.

Крім цього, як зазначено Позивачем в позовній заяві, Відповідачем було подано Декларацію з податку на додану вартість з самостійно визначеним зобов’язанням № 12546 від 31 березня 2008 року на суму 08,00 грн.

Строки погашення узгоджених податкових зобов’язань визначено статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –«Закон № 2181»).

Відповідно до пункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац 3 пункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що, починаючи з останнього дня для погашення Відповідачем визначених в податкових повідомленнях-рішеннях та податковій декларації сум податкових зобов’язань, Позивач дізнався про порушення своїх прав.

В той же час, Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 17 листопада 2010 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці позовної заяви).

          30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 3.7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення»якого внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з принципів теорії держави і права, застосуванню підлягає той закон (норма), який останній регулює суспільно-правові відносини. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Жодних доказів поважності причин строку звернення до суду в позовній заяві не зазначено, а Судом не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними

Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

              Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Однак, у даному випадку, Позивачем не зазначено про обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, як і не подано заяви про поновлення строку звернення до суду. Відтак, Суд звертає увагу на те, що Позивачем не надано обґрунтованих пояснень стосовно причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску  строку звернення до суду.

Таким чином, в зв’язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись вимогами статей 99, 100, 107 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В

          1. Позовну заяву ДПІ у Дніпровському районі міста Києва до ТОВ «Статус»про стягнення податкової заборгованості –залишити без розгляду.

2. Попередити Позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

3. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

4. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвалу може бути оскаржено в порядки та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Суддя                                                                           Н. Є. Блажівська