Ухвала

від 18.12.2024 по справі 646/13951/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/13951/24

Провадження № 2/646/4847/2024

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2024 року м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа : Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа : Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 3 028 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку з цим, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додається до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » документи на підтвердження сплати судового збору позивачем подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До позовної заяви позивачем також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, є пенсіонером, внутрішньо-переміщеною особою, додаючи на підтвердження вище зазначеного наступні документи: копію посвідчення ветерана праці, копію пенсійного посвідчення, довідку ВПО від 04.11.2024 року.

Оглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" наявний вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").

Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Надані заявником документи суд не розцінює як достатні та належні докази, які б давали підстави для звільнення заявника від сплати судового збору.

Крім того, суд урахував, що зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження її реального майнового стану, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви судовим збором.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Надаючи оцінку доказам наданим заявником на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно було надати відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за повний попередній календарний рік, яка підтверджує отриманий дохід особою, що дасть змогу оцінити та встановити, розмір судового збору в цій справі.

Також, заява не містить відомостей про майновий стан позивачки, яка може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Отже, заявник не надала документів на підтвердження того що, дохід її є нижчим від прожиткового мінімуму, чи вона відноситься до членів малозабезпеченої сім`ї, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України - позивачу необхідно сплатити судовий збір, на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: Отримувач коштівГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37874947; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);Рахунок отримувачаUA968999980313141206000020661; Код класифікації доходів бюджету 22030101Призначення платежу101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Червонозаводський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Так, до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задля спадкування за законом додаються документи та докази, в тому числі, й того, що відсутній спір про право (відсутні спадкоємці за заповітом, спадкоємці попередніх черг). В разі наявності таких факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу розглядається за правилами позовного провадження.

Позивачка звернулась з даною заявою саме в позовному провадженні, а не в окремому, однак не визначила коло сторін, а тільки зазначила, що чоловік ОСОБА_2 в зареєстрованих шлюбах не перебував та власних дітей не мав.

Враховуючи зміст ст. 1259 ЦК України, позивачу відповідно до ст. 175 ЦПК України слід викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги щодо зміни черговості на спадкування і зазначити, надати докази, що підтверджують вказані обставини. Також позивачем не зазначено про наявність або відсутність спадкоємців першої-третьої черги.

Тому, суд звертає увагу позивача на доцільності уточнення кола учасників справи та процесуального статусу вже залучених до участі у справі, оскільки у справах, що стосуються встановлення факту проживання однією сім`єю, якщо від встановлення такого факту залежить отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідачами можуть бути спадкоємці, які прийняли спадщину чи претендують на її прийняття в межах черговості (за наявності), або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, суд звертає увагу , що статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, у прохальній частині позовної заяви заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю з 1998 року до моменту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України), так як КпШС не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 06 квітня 2020 року в справі №641/7033/18, а за приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, висновки, викладені в постановах Верховного Суду при застосуванні відповідних норм права, є обов`язковими.

Враховуючи викладене, заявнику в прохальній частині заяви необхідно визначити конкретний період, за який просить встановити факт проживання однією сім`єю, а саме день, місяць та рік, та зазначити відповідну адресу, оскільки в позовній заяві зазначено два населених пункта, а саме : АДРЕСА_1 .

Таким чином, вищевказані недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі та з урахуванням наведеного, позивачу необхідно привести у відповідність подану нею позовну заяву як до загальних вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України так і до вимог ст. 315 ЦПК України.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Згідно зч.1ст.185ЦПК України,суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177,185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа : Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б.М.Чорна