Постанова

від 18.12.2024 по справі 346/4799/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/4799/24

Провадження № 22-ц/4808/1537/24

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,

розглянувши у письмовому провадженнісправу заапеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», в інтересах якого діє адвокат Титаренко Володимир Миколайович, на рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 жовтня 2024 року, в складі судді Васильковського В.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ТзОВ «Новий колектор» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.01.2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №29.01.2021-100005358 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн. строком на 14 днів за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, черговий період - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Натомість відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, у зв`язку з чим на 02.08.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 24 000 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000 грн та заборгованості за процентами у розмірі 16000 грн.

29 лютого 2024 року між ТОВ «Новий колектор» та ТОВ «Споживчий Центр» укладено Договір факторингу №290224-11, згідно якого ТОВ «Новий колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Споживчий Центр». На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 29.01.2021- 100005358 від 29.01.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом,та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Згідно виписки (довідка субконто) відповідачем не здійснено жодної оплати, а отже нарахування відсотків було зупинено при закінченні обумовленого кредитним договором строку з урахуванням ставок «Економ/ Стандарт». Згідно п. 8.1 цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитором у інформаційній системі кредитора від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитора на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора. Цей договір діє протягом одного року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору. Тому, просили стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором № 29.01.2021-100005358 від 29.01.2021 року у розмірі 24 000 грн., та суму понесених позивачем судових витрат, що складається з судового збору, у розмірі 2 422, 40 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Новий Колектор» посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог внаслідок застосування строків позовної давності.

Зазначив, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України ;№64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено. Станом на дату подання дано апеляційної скарги воєнний стан також триває.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк позовної давності не може бути застосований до всіх випадків не сплати кредиту, починаючи з початку дії вказаних законодавчих обмежень.

Отже, строки загальної позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України) з урахуванням діючих нормативно-правових актів подовжені як на період дії карантину, так і на період дії військового часу.

Зазначене неодноразово підтверджувалося судовою практикою у постановах Верховного Суду, зокрема справі №910/5188/22.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що, фактично, починаючи з початку перебігу карантину і станом дату подання даної апеляційної скарги, загальні строки позовної давності подовжені.

Висновок суду про те, що строк позовної давності сплив 11.02.2024 є хибним.

Згідно умов Кредитного договору, що зазначено також в позовній заяві позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт».

Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

В свою чергу ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

При цьому строк дії кредитного договору, а також відповідні нарахування продовжуються.

За наведених обставин просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності і не надано належних та допустимих доказів та не доведено переривання строків давності. Відтак, суд вважав, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором №29.01.2021-100005358 від 29.01.2021 року з відповідача у строк, більш, ніж передбачений статтею 257 ЦК України, - є підставою для відмови у задоволенні вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком, враховуючи наступне.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справищо міжТОВ «Споживчий Центр»,правонаступником,якого єТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 29.01.2021 укладено Кредитний договір (оферти) № 29.01.2021-100005358, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн. (а.с. 10-12), що підтверджується заявкою на укладення даного договору (а.с. 28-29), та копією паспорту споживчого кредиту (а.с. 30).

Відповідно до копії квитанції 29.01.2021 року, на банківський рахунок ОСОБА_1 , перераховано грошові кошти у сумі 8000 грн. (а.с. 15).

Відповідно до копії договору факторингу № 290224-11 від 29.02.2024 року, між ТзОВ «Новий Колектор» та ТзОВ «Споживчий Центр», за яким: ТзОВ «Новий Колектор» зобов`язується передати (сплатити) ТзОВ «Споживчий центр» загальну ціну продажу в сумі, передбаченій вказаним договором, ТзОВ «Споживчий Центр» зобов`язується відступити ТзОВ «Новий Колектор» права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 24-27).

Відповідно до копії довідки № 13777/24-ДПЗ про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 29.01-2021-100005358 від 29.01.2021 року, в результаті невиконання обов`язків, передбачених вказаним договором, станом на 02.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 24 000 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8 000 грн. та за відсотками 16 000,00 грн. (а.с. 23).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторі хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненням внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України діє карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID- 19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Врахувавши, що останнім днем для звернення до суду з позовом у межах строку позовної давності було 11 лютого 2024 року, а Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ про внесення змін до деяких законодавчих актів України, зокрема до ЦК України, щодо продовження строків на час дії карантину, набрав чинності 2 квітня 2020 року, з огляду на встановлені з 12 березня 2020 року карантинні обмеження, які діяли на час закінчення строку позовної давності, вимоги ст.257, ч.5 ст. 267 ЦК України, пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, належить зробити висновок, що позовну давність позивачем не було пропущено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, який набрав чинність 17 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.

Продовження строків позовної давності в період дії карантину та воєнного стану є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (див. постанову Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

Відтак, станом на 05 вересня 2024 року позивачем не пропущено позовну давність щодо заявлених позовних вимог.

Щодо тіла кредиту.

Встановлено, що 29 січня 2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №29.01.2021-100005358 від 29.01.2021 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 8 000 грн із первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт».

Ставка Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду Економ. Ставка Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду Економ.

Згідно з п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.3 договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах, сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти: тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно п. 2.3 договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (п.2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5. сторони встановили, що проценти нараховуються з дня надання коштів позичальнику включно до дати їх фактичного повернення.

Згідно п. 2.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 24 000 грн.

Відповідно до умов кредитного договору максимальний розмір процентів за договором (сумарно процентів «Економ» та процентів «Стандарт») становить 16 000 грн. Після досягнення максимального розміру проценти не нараховуються.

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

На підтвердження перерахування відповідачу ОСОБА_1 коштів у сумі 8000,00 грн за кредитним договором, позивачем подано до суду квитанцію про електронний переказ коштів №1548520514 від 20.01.2021, з призначенням платежу - видача по договору №29.01.2021-100005358, та виписку (довідку) субконто боржника по кредитному договору.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що через невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень, з яких: заборгованість за основним боргом 8000 (вісім тисяч) гривень; заборгованість за відсотками 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком.

Відповідач ОСОБА_1 у поданій 25.09.2024 року до суду першої інстанції заяві будь-яких заперечень по суті заявленого позову щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості не надав, натомість просив суд відмовити у задоволенні позову, застосувавши наслідки спливу позовної давності до позовних вимог про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені по справі обставини, перевіривши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального права, постановлене з порушенням вимог процесуального права, тому не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

У справі слід постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором (оферти) №№29.01.2021-100005358 від 29.01.2021 року в розмірі 24000,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8 000,00 грн; заборгованість за відсотками 16 000,00 грн.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції покладаються на відповідача. Відтак з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Новий Колектор» 2 422,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а також судовий збір в розмірі 4 542,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Ціна позову у цій справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому є малозначною.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (м.Київ,вул.Генерала Алмазова,буд.13,код ЄДРПОУ43170298) заборгованість за кредитним договором (оферти) № №29.01.2021-100005358 від 29.01.2021 року в розмірі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі грн 00 коп.) грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8 000,00 грн; заборгованість за відсотками 16 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» понесені судові витрати по оплаті судового збору при подачі позову до суду першої інстанції в розмірі 2422,40 грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин