Постанова

від 12.12.2024 по справі 339/555/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 339/555/23

Провадження № 22-ц/4808/1465/24

Головуючий у 1 інстанції Сметанюк В. Б.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Шемрай Н Б.

учасники справи

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Транс»

відповідач ОСОБА_1

третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс»

на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року, ухвалене судом у складі судді Сметанюка В.Б.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди та понесених збитків,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ТОВ «Газ Транс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди та понесених збитків

Позов обґрунтовано тим, що 03 вересня 2023 року приблизно о 17:45 годин в с. Угринів по вул. Калуське Шосе 32, сталося ДТП із Т3 Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та DAF TE XF, д/н НОМЕР_2 та напівпричепом DROMECH CHG-45, д/н НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 , в наслідок чого напівпричеп DROMECH CHG-45, д/н НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 року ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності.

ОЦІВВНТЗ водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 на дату ДТП було застраховано в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Відповідно до заяви позивача, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 580,62 гривень, з урахуванням зносу відповідно до умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Розмір відновлюваного ремонту склав 61920,00 грн, різниця між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом становить 47 339,38 гривень.

На претензію щодо відшкодування різниці, відповідач відповів, що ліміт відповідальності за страховим полісом становить 160 000 грн і з питань виплат треба звернутись до страхової компанії.

Крім того, позивач зазначив, що, внаслідок дій водія ОСОБА_1 , яка спричинила ДТП, було завдано матеріальної шкоди та збитків у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) у розмірі 80000,00грн, оскільки ТОВ «ГАЗ ТРАНС» займається перевезенням скрапленого газу і транспортний засіб DAFTEXF, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом DROMECH CHG-45, д.н.з. НОМЕР_3 , повинен був виконувати рейс Рига (Латвія) Львів(Україна), щодо поставки скрапленого газу, проте за наслідком вказаних обставин позивачем не було виконано взяті на себе зобов`язання щодо поставки скрапленого газу відповідно до Договору №15/05/22 від 15.05.2022, що призвело до втрати замовлення на суму 80000,00 грн. Розмір наявного збитку підтверджується аналогічними актами наданих послуг № 149 від 26.07.2023, № 167 від 30.07.2023 та відповідними заявками на виконання робіт від 17.07.2023 та від 25.07.2023.

Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь різницю між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом у розмірі 47339,38 грн та понесені збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 80000 грн, судові витрати.

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Газ Транс» про відшкодування шкоди та понесених збитків відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Газ Транс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що суд в своїх висновках посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року однак вказана справа не є тотожною та подібною, підстави та предмет позову відрізняються від підстави та предмету позову даної справи.

Посилання суду на те, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, що є підставою для відмови у стягненні майнової шкоди з відповідача не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковими, оскільки відносини між відповідачем та третьою особою ПрАТ ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», регулюються умовами, визначеними в договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та Закону №1961-IV01.07.2004 року, що діяв на час настання ДТП, яким зокрема передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вказав, що згідно правових висновків, які викладені в постановах Верховного Суду №369/11812/18 від 11.11.2020 року; №753/10416/17 від 05.11.2020 року; № 299/3583/15-ц від 04.11.2020 року; №755/7666/19 від 15.10.2020 року; №131/709/18 від 30.09.2020 року відповідач відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати (франшиза, знос, ПДВ).

Відповідач даючи пояснення в суді підтвердив, що під час ДТП у транспортного засобу було пошкоджено колесо.

Однак, в зв`язку із тим, що колесо та бампер було замінено до огляду представником страховика, вартість заміни не було враховано під час страхового відшкодування.

Вважає, що суд необґрунтовано звільнив відповідача від сплати розміру зносу, вартості заміненого колеса та бамперу, оскільки в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (безурахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Позивачем до суду було надано достатньо доказів на підтвердження завданої упущеної вигоди. Не погоджується з висновком суду про те, що позивачем не було надано розрахунку суми неодержаних доходів, оскільки позивач розрахував збитки, виходячи з фактичних даних, які обґрунтував первинними бухгалтерськими документами (заявка замовлення, рахунок, сплачені рахунки минулих замовлень), що відповідно до приписів ст.22 ЦК є упущеною вигодою.

У судовому засіданні представник ТОВ «Газ Транс» - Якушова Н.Е. підтримала апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судовому засідання 10 грудня 2024 року відповідачка ОСОБА_1 та її представник Кобилинець Т.В. апеляційну скаргу не визнали. У судове засідання, після перерви відповідачка та її представник не з`явилися. Від представника Кобилинець Т.В. на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

У судове засідання представник третьої особи ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності з власником автомобіля Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_5 , взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216379162 від 22 серпня 2023 року , ліміт страхової відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000, 00 грн. Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 14580,62 грн, що не перевищує ліміту страхового відшкодування. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення різниці між перерахованими страховою компанією коштами та вартістю відновлювального ремонту мають бути заявлені до страховика, яким є третя особа ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а не до винної у ДТП особи, якою є відповідачка ОСОБА_1 .

Щодо відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено можливості реально одержати, якби його право не було порушене, дохід саме у розмірі 80000,00 грн, не надано розрахунку суми неодержаних доходів, також не доведено, що внаслідок дій ДТП потерпілий ТОВ «Газ Транс» не могло забезпечити виконання договору іншим транспортним засобом та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Газ Транс» про відшкодування шкоди та понесених збитків.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 03 вересня 2023 року о 17:45 год. в с. Угринів по вул. Калуське Шосе, 32, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_5 , не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 Поворот тільки праворуч, здійснила рух прямо та допустила зіткнення із транспортним засобом DAF TE 105 XF, номерний знак НОМЕР_6 , та напівпричепом DROMECH CHG-45, номерний знак НОМЕР_3 , який під керуваннямводія ОСОБА_2 повернув ліворуч, внаслідок чого автомобіль та причіп отримали механічні пошкодження.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Спеціалізований напівпричіп-цистерна DROMECH CHG-45, номерний знак НОМЕР_3 , належить ТОВ «ГАЗ ТРАНС», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_5 , була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.08.2023 № ЕП-216379162, згідно якого страхова сума за шкоду заподіяну майну встановлена у розмірі 160000 грн, розмір франшизи 0 грн.

Згідно акту огляду транспортного засобу напівпричепа DROMECH CHG-45, номерний знак НОМЕР_3 , від 13.09.2023 року, спеціалістом відділу врегулювання ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зафіксовано такі механічні пошкодження вказаного транспортного засобу: деформовано двотавр правої та лівої рами, задню поперечину рами, кронштейн колеса-запаски, розламано бризговик заднього правого колеса.

В акті зазначено, що на момент огляду було проведено частковий ремонт, зокрема встановлено бампер 3д, проведено заміну колеса. Ці дії були зроблені як необхідність для подальшого розвантаження цистерни (зріджений газ).

Згідно заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування від 29.09.2023 року між потерпілим ТОВ «ГАЗ ТРАНС» і страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 14580,62 грн.

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило переказ коштів на рахунок ТОВ «ГАЗ ТРАНС» в сумі 14580,62 грн, призначення платежу відшкодування згідно страхового акту № 230000844479 від 01.10.202., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР084217 від 02.10.2023 року.

На підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого напівпричепа позивачем надано копію рахунку-фактури № 416 НОМЕР_3 від 26.09.2023 року на суму 36320,00 грн.

Згідно акту № РН-0000365 здачі прийняття робі (надання послуг), всього виконано робіт з урахуванням товарі вна сум 36320, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Позивач згідно платіжної інструкції №2302 від 27 вересня 2023 року сплатило за ремонт 36320, 00 грн.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0001111 від 10.10.2023 року ПП «Конюшина» та видаткової накладної від 10 жовтня 2023 року позивачем сплачено за шину 24400, 00 грн з ПДВ.

На підтвердження вимоги про стягнення упущеної вигоди позивачем надано договір надання транспортних послуг № 15/05/22 від 15.05.2022 укладеного з ТОВ «Юскомерц Груп» на перевезення скрапленого газу спеціалізованим автомобільним транспортом; заявки на поставку скрапленого газу від 02.09.2023, 25.07.2023, 17.07.2023; акти надання послуг від 26.07.2023, 30.07.2023; лист ТОВ «ГАЗ ТРАНС» № 03/09-1 від 03.09.2023, адресований ТОВ «Юскомерц Груп» про неможливість виконати замовлення згідно заявки від 02.09.2023 та лист від ТОВ «Юскомерц Груп» № 04/09-1 від 04.09.2023 про скасування замовлення.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зістаттею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями28,29 Закону № 1961-ІVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістомстатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП та вина відповідачки ОСОБА_1 .

Предметом спору є відшкодування різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом, стягнення упущеної вигоди.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач 26 вересня 2023 року згідно рахунку фактури №416АА01142ХІ, акту № РН-0000365 здачі-прийняття робіт провів оплату робіт по демонтажу/монтажу бампера, колеса, підкрильника та електрики, ремонт рами цистерни, промивку та чистку цистерни на загальну суму 36320, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2302 від 27 вересня 2023 року.

Тобто, станом на 27 вересня 2023 року позивачем були здійснені ремонтно-відновлювальні роботи по ремонту цистерни.

Між тим, 29 вересня 2023 року між позивачем та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було підписано заяву відповідно до вимог п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої між потерпілим і страховиком досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування у розмірі 14580, 62 грн.

Згідно ремонтної калькуляції № 23-0844479 від 15.09.2023 року страховою компанією ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 15 вересня 2023 року було здійснено розрахунок вартості ремонту, який склав 17051, 62 грн. Вирахування зношення запчастин склало -2471, 00 грн.

01 жовтня 2023 року між позивачем та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було підписано страховий акт №230000844479 в якому погодили суму страхового відшкодування у розмірі 14580, 62 грн, яка була перерахована на рахунок позивача 02 жовтня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією від 02 жовтня 2023 року.

З урахуванням того, що ремонтно-відновлювальні роботи цистерни були проведені до виплати страхового відшкодування страховиком, а позивач погодив суму страхового відшкодування після проведеного ремонту у значно меншому розмірі, з урахуванням правових висновків, які викладені у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для покладання на відповідачку ОСОБА_1 відшкодування різниці у сумі 21779, 38 грн ( 36320, 00 грн - 14580, 62 грн).

Що стосується стягнення з відповідачки витрат за заміну колеса у сумі 24400, 00 грн, колегія суддів зазначає, наступне.

Відповіднодо ст.33.3 Закону № 1961-ІV водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону,-МТСБУ)представник (працівникабо експерт),а такожзабезпечити йомуможливість провестиогляд пошкодженогомайна (транспортнихзасобів).

Статтею 32 вказаного Закону встановленовипадки, коли шкода не відшкодовується. Такими випадками є:

шкода, заподіяна при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

шкода, заподіяна забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

шкода, заподіяна життю та здоров`ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно допункту 6статті 7 Закону України «Про страхування»;

шкода, заподіяна майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

шкода, заподіяна при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

шкода, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

шкода пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу;

шкода, заподіяна пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов`язаної з цією пригодою;

шкода, заподіяна життю та здоров`ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно акту огляду транспортного засобу напівпричепа DROMECH CHG-45, номерний знак НОМЕР_3 , від 13.09.2023 року, спеціалістом відділу врегулювання ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» були зафіксовані такі механічні пошкодження вказаного транспортного засобу: деформовано двотавр правої та лівої рами, задню поперечину рами, кронштейн колеса-запаски, розламано бризговик заднього правого колеса. В акті зазначено, що на момент огляду було проведено частковий ремонт, зокрема встановлено бампер 3д, проведено заміну колеса. Ці дії були зроблені як необхідність для подальшого розвантаження цистерни (зріджений газ).

Позивач ненадав належнихдоказів того,що страховихвідмовив позивачуу відшкодуваннівитрат на заміну ташиномонтаж колеса,яке булопошкоджено підчас дорожньо -транспортної пригоди,яка сталася 03вересня 2023року,та те,що ці витрати підпадають довипадків перелічениху статті32Закону України № 1961-ІV, тому колегія суддів не вбачає покладення обов`язку на відповідачку у відшкодуванні вказаних витрат.

Між, тим, відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зістаттею 1194 ЦК Українивідшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що страховик не відшкодовує шкоду пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. Згідно ремонтної калькуляції № 23-0844479 від 15.09.2023 року, яка здійснена страховою компанією ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 15 вересня 2023 року вартості ремонту складає - 17051, 62 грн; вирахування зношення запчастин -2471, 00 грн. Страховиком сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 14580, 62 грн. З урахування вищевикладеного, доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив у стягнення з відповідачки розміру зносу є слушними.

Що стосується стягнення з відповідачки збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 80000, 00 грн, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У п. частині другійстатті 22 ЦК Українивизначено, що збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин, що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14 та від 30 вересня 2021 року

у справі № 922/3928/20).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача, такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що позивачем не доведено, що внаслідок ДТП і неправомірних дій відповідачки позивач не міг забезпечити виконання заявки від 02 вересня 2023 року на виконання договору №15/05/22 надання транспортних послуг від 15 травня 2022 року, позивачем не надано доказі того, що виконання договору не можна було забезпечити іншим транспортним засобом. Крім того, позивачем не надано доказів того, що саме автомобіль DAF TE XF, д/н НОМЕР_2 з напівпричепом DROMECH CHG-45, д/н НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 02 вересня 2023 року виконував рейс на загрузку скрапленого газу.и Тому в цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3,4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга ТОВ «Газ Транс» підлягає задоволенню частково. Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газ Транс» різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом з ухваленням в цій частині в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Газ Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2471 грн, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

За приписами ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч. 13 ст.141ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газ Транс» різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газ Транс» відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2471, 00 грн.

За подання позовної заяви ТОВ «Газ Транс» сплатили судовий збір в розмірі 2684 грн (т. 1 а.с. 53), за подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір в розмірі 4026 грн (т. 2 а.с. 54).

Позовну заяву та апеляційну скаргу ТОВ «Газ Транс» задоволено на 1,94% , тому з відповідачки на користь ТОВ «Газ Транс» слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 130,20 грн.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

В позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн та просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмірвитрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції представником позивача надано договір про надання правової допомоги №03-09/2023 від 27 вересня 2023 року, який укладено між адвокатом Якушовою Н.Е. та ТОВ «Газ Транс», додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №03-09/2023 від 27 вересня 2023 року.

Додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №03-09/2023 від 27 вересня 2023 року встановлено, що розмір гонорару складає 15000 грн. (т.1 а.с. 213).

У суді першої інстанції відповідачка не подавала заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, які просить стягнути ТОВ «Газ Транс».

Позивачем підтверджено належними й допустимими доказами витрати на правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд враховує положення ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України та виходить з засад пропорційності, відповідно до яких при частковому задоволенні позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Газ Транс» задоволено на 2471, 00 грн, що становить 1,94%, то з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 291 грн (15 000 грн х 1,94 %).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс» задовольнити частково.

Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс» різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між страховою виплатою та відновлювальним ремонтом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Транс», код ЄДРПОУ 42998982, який знаходиться за адресою: вул. Стельмаха Михайла, 10, офіс 104, м. Київ, відшкодування в розмірі 2471 грн, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 130,20 грн, судові витрати на правничу допомогу в розмірі 291 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2024 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева