Рішення

від 18.12.2024 по справі 229/5480/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5480/24

Провадження № 2/229/1863/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіХудіної О.О.

за участю секретаряШипілової Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Дружківка Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,-

встановив:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 20 вересня 2001 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. позивач придбав житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 (зареєстровано у реєстрі за № 3428).

Право власності зареєстроване у відповідності до вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, що діяла на той час.

Згідно реєстраційного напису в договорі купівлі-продажу право власності на вказаний будинок зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за реєстровим номером 388 (запис в реєстровій книзі № 3).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. позивачу також належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1500 гектарів, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована за цією адресою.

Згідно технічного паспорта від 10.09.2001 року вказаний будинок має загальну площу 82,7 кв.м., житлову площу 56,2 кв.м., підсобну 26,5 кв.м .; площа приміщень, які не включені в загальну - 4,5 кв.м.

24.02.2022 Російська Федерація в порушення пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй здійснила акт військової агресії проти України, що вбачається зокрема з Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 02.03.2022 (A/RES/ES-11/1).1

З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини позивач був вимушений переміститись з с. Желанне Донецької області до міста Кам`янське Дніпропетровської області.

Позивачу відомо, що внаслідок військових дій, спричинених агресією Російською Федерацією проти України, будинок був пошкоджений. Оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень на теперішній час не вбачається можливим.

У зв`язку з цим, просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок літ. А-1 та на побутові та господарчі споруди: а-тамбур, а1-ганок, Б-літня кухня, пд- погріб, В- убиральня, №1 - огорожа, загальною площею 87.2 кв м, житловою площею 56.2 кв м. підсобна - 26,5 кв.м, яке належить йому на підставі підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. від 20 вересня 2001 року.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26 серпня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 30 вересня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26 серпня 2024 року судове засідання було відкладено.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи є заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи від представника позивача є клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що договору купівлі-продажу АЕВ №629552 від 20 вересня 2001 року ОСОБА_1 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розташовано житловий будинок літ. А-1 та на побутові та господарчі споруди: а-тамбур, а1-ганок, Б-літня кухня, пд- погріб, В- убиральня, №1 - огорожа, загальною площею 87.2 кв м, житловою площею 56.2 кв м. підсобна - 26,5 кв.м.(а.с.8)

Як вбачається з купівлі-продажу земельної ділянки від 20 вересня 2001 року АЕВ №629551 ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,1500 гектарів, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована у АДРЕСА_1 .(а.с.9)

Відповідно до технічного паспорту від 10.09.2001 року (ін. номер 454, реєстр. №388) вказаний будинок має загальну площу 82,7 кв.м., житлову площу 56,2 кв.м., підсобну 26,5 кв.м.; площа приміщень, які не включені в загальну - 4,5 кв.м.(а.с.11-19)

Як вбачається з рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №7298124 від 9 квітня 2024 року позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що населений пункт Желанне знаходиться на тимчасово окупованій території України. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в смт.Желанне, в тому числі на об`єкт, нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивачів право власності, а також у разі втрати позивачами документа, який посвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1. Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 оскільки це не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 3-15, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок літ. А-1 та на побутові та господарчі споруди: а-тамбур, а1-ганок, Б-літня кухня, пд- погріб, В- убиральня, №1 - огорожа, загальною площею 87.2 кв м, житловою площею 56.2 кв м. підсобна - 26,5 кв.м, яке належить йому на підставі підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. від 20 вересня 2001 року.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя Худіна О.О.