Ухвала

від 18.12.2024 по справі 936/555/24

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

судового засідання

Справа № 936/555/24

Провадження № 2/936/136/2024

18.12.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Павлюк С.С.

при секретарі Щербей А.Є.

та представника позивача Рішко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Воловець заяву керівника Мукачівської окружної прокуратури про вступ у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Воловецької селищної ради Мукачівського району про визнання права власності на нерухоме майно - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бар-кафе), розташований в урочищі «Минчил» селища Воловець Мукачівського району Закарпатської області .

Ухвалою судді від 30.05.2024 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Керівник Мукачівської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою про вступ у справу. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що Мукачівською окружною прокуратурою в ході моніторингу офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області перебуває справа №936/555/24 за позовом ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області. Вважає, що зазначена позовна заява є незаконною та не підлягає задоволенню, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та із штучно створеним судовим спором. Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до органу державного архітектурно - будівельного контролю щодо надання дозвільних документів на будівництво, декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом контролю не розглядалась та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалось. Вказане свідчить про відсутність позасудового вирішення позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства питання введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, а отже і про відсутність спору. Крім того, всупереч вимогам ст. 51 ЦПК України, позивачем не залучено до участі у справі в якості відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування, що позбавило вказаний контролюючий орган можливості представляти інтереси держави під час судового розгляду справи. Позивачем ОСОБА_1 суду не надано належних доказів про факт отримання від Воловецької селищної ради будь-яких дозвільних документів на будівництво згідно з вимогами законодавства. При цьому, за відсутності будь-яких законних підстав, не маючи права власності на оспорювану земельну ділянку, ОСОБА_1 здійснив будівництво на орендованій земельній ділянці комунальної власності, чим порушив права територіальної громади смт. Воловець, фактично самовільно здійснивши будівництво об`єкту нерухомого майна. В матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували, що позивач звертався до компетентних державних органів про прийняття самочинно побудованої будівлі до експлуатації і вказане питання було предметом розгляду даних органів, рішення яких чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. А фактично, здійснивши будівництво всупереч договору оренди, за відсутності правових підстав, створено передумови для звернення до суду щодо визнання права власності на незаконно збудований об`єкт нерухомого майна. Спірна будівля є самочинно збудованим об`єктом, при цьому його будівництво розпочато без належного дозволу та без отримання сертифікату (декларації) про введення його в експлуатацію, а також при відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку під об`єктом будівництва. декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом державного архітектурно- будівельного контролю не розглядалась та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалось. Вказане свідчить про відсутність позасудового вирішення позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства питання введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, а відтак і про відсутність спору. У матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про звернення позивача з метою позасудового вирішення спору до органу державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема до Державної архітектурно- будівельної інспекції у Закарпатській області, а з 15.09.2021 до Державної інспекції архітектури та містобудування України у встановленому законом порядку. У даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що визнання за відсутності законних підстав в судовому порядку за ОСОБА_1 права власності порушить встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки прийняття рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відносилось до компетенції Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Закарпатській області (до 15.09.2021), наразі є компетенцією Державної інспекції архітектури та містобудування України. Однак, всупереч вимогам ст. 51 ЦПК України, позивачем не залучено до участі у справі в якості відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування, що позбавило вказаний контролюючий орган можливості представляти інтереси держави під час судового розгляду справи. Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). В даній справі інтерес держави полягає в можливому порушенні вимог чинного законодавства у сфері набуття права власності на майно. Порушення вимог чинного законодавства уже становить інтерес держави. Вступаючи у розгляд вказаної справи, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення та економічних інтересів держави. Вступ окружної прокуратури у розгляд цієї справи обумовлений необхідністю представництва інтересів держави в особі Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка в силу закону уповноважена державою здійснювати захист її інтересів у спірних правовідносинах, однак в достатній та ефективній мірі не забезпечує належне здійснення захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку.

Представник позивача адвокат Рішко С.І. надав заперечення щодо вступу у справу Мукачівську окружну прокуратуру. Заперечення обґрунтував тим, що позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред`явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі. Особа, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам. Воловецька селищна рада є власником земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований спірний громадський будинок, належним відповідачем у даній справі є саме Воловецька селищна рада. 17.03.2022 і до завершення періоду воєнного стану ДІАМ та контролюючі органи місцевих державних адміністрацій не здійснюють заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Натомість такі заходи здійснюються органами місцевого самоврядування. У даному випадку виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Воловецької селищної ради. В сукупності вищевказані обставини вказують на те, що ДІАМ не може бути належним відповідачем у спорі, що розглядається в рамках справи. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень. Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), з метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставою для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. У даному спорі саме Воловецька селищна рада є належним відповідачем, який приймає участь у розгляді справи у межах та у спосіб визначений цивільним процесуальним законодавством. Відповідно Мукачівська окружна прокуратура не може підміняти собою орган місцевого самоврядування, який фактично представляє інтереси місцевої територіальної громади. Мукачівська окружна прокуратура, як і будь-який орган державної влади, у відповідності до приписів ст. 19 Конституції України, зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Незгода Мукачівської окружної прокуратури із рішеннями Воловецької селищної ради, прийнятими у межах її компетенції та у відповідності до визначених законодавством процедур, не є і не може бути предметом розгляду у рамках даної справи.

У судовому засіданні представник позивача повторно заперечив щодо вступу прокурора у дану справу, оскільки прерогатива визначення кола учасників процесу належить позивачу, зокрема відповідач у даній справі висловив свою позицію, а ДІАМ України не може бути відповідачем так як, остання не проводила жодних перевірок, натомість повноваження такого належать відповідному відділу Воловецької селищної ради, а тому просить залишити заяву без задоволення.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура з поміж інших, також наділена функцією представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 по справі 912/2385/18, звернуто увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Одночасно суд звертає увагу на правову позицію, висловлену ВС ГКС у Постанові 914/1844/18 від 18.08.2020, відповідно до якої «здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

В той же час Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У пунктах 66-67 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, суд вважає, що Воловецька селищна рада є належним відповідачем, який приймає участь у розгляді справи у межах та у спосіб визначений цивільним процесуальним законодавством, Мукачівська окружна прокуратура не може підміняти собою орган місцевого самоврядування, який фактично представляє інтереси місцевої територіальної громади, заява керівника Мукачівської окружної прокуратури про вступ у справу не містить належного обґрунтування нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Воловецькою селищною радою Мукачівського району Закарпатської області.

Крім того, суд не вбачає підстав для залучення ДІАМ України, оскільки останні жодних перевірок не проводили та не виносили жодних приписів позивачу, а також ДІАМ не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, що могло надати право прокурору звертатись в їх інтересах.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для участі прокурора у даній справі, тому в задоволенні клопотання про вступ прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.56 ЦПК, Законом України «Про прокуратуру», суд,

У Х В А Л И В:

Заяву керівника Мукачівської окружної прокуратури про вступ у справу за позовом ОСОБА_1 до Воловецької селищної ради Мукачівського району про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без задоволення.

Ухвала оскарження не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2024

Суддя : С.С. Павлюк