Рішення

від 16.12.2024 по справі 301/3672/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3672/24

2/301/1636/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кам`янської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до виконавчого комітету Кам`янської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації 10.12.2005 року складено відповідний актовий запис за № 42 та видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 від 10.12.2005 року.

На момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 , з нею проживав тільки її внук, ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Кам`янської сільської ради №918 від 25.10.2024 року.

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на все її майно, а саме на три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,112 га, які належали покійній ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033211, зареєстрованого 30 червня 2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №750.

До смерті спадкодавець заповіту не залишила, але згідно тверджень позивача, залишила усне розпорядження, відповідно до якого земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,112 га, які належали їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033211, зареєстрованого 30 червня 2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №750 заповідає внуку, ОСОБА_1 . До того ж після її смерті позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину.

Після смерті бабусі ОСОБА_2 ним було здійснено звернення до державної нотаріальної контори для оформлення спадщини. В результаті чого останньому було повідомлено, що спадщину оформити не можливо так як відсутній оригінал правовстановлюючого документу на землю. Після смерті ОСОБА_2 , серед документів у позивача наявна тільки копія державного акту.

В зв`язку з цим, позивач не має можливості як спадкоємець за законом оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, а справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача виконавчого комітету Кам`янської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином. Натомість, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, також зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Суд, всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації 10.12.2005 року складено відповідний актовий запис за № 42 та видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 від 10.12.2005 року.(а.с. 14)

Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно, а саме: три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,112 га, які належали покійній ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033211, зареєстрованого 30 червня 2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №750. (а.с.16)

За життя спадкодавець ОСОБА_2 розпорядження, щодо майна, яке належало їй на підставі власності, не залишала.

Також, в судовому засіданні встановлено, що з спадкодавцем проживав тільки її внук, ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Кам`янської сільської ради №918 від 25.10.2024 року. (а.с. 15)

Також, судом було встановлено, що родинний зв`язкок спадкодавиці та позивача підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , довідкою про реєстрацію шлюбу від 16 лютого 2006 року та свідоцтвом про народження матері позивача де в графі «Мати» зазначено спадкодавицю ОСОБА_2 (а.с. 11, 13, 14).

Згідно позовної заяви, при зверненні до приватного нотаріуса у оформленні спадщини позивачу було відмовлено, так як відсутній належний правовстановлюючий документ ( оригінал) на спадкове майно, у зв`язку з чим останній змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Згідност. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правиламист. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідност. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно дост. 1223 ЦККодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, суд бере до уваги те, що представником відповідача Кам`янської сільської ради., надано до суду заяву, в якій останній зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до приписів частини четвертої ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Керуючись ст. ст.4,12,19,83,175,177,184,259,263,265,268 ЦПК України, ст.ст.16,392,1216,1220,1223,1268 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кам`янської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,112 га, які належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033211, зареєстрованого 30 червня 2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на за №750.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.12.2024 року.

Суддя: І. А. Даруда