Рішення

від 18.12.2024 по справі 488/4376/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4376/24

Провадження № 2/488/1807/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовною заявою Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСББ "Бірюза-8А" , про визнання особи такою, що втратило право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради перший заступник міського голови Луков В.Д. звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 ,де третьоюособою зазначив ОСББ"Бірюза-8А" та в якій просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що квартира АДРЕСА_1 , належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Миколаєва «Про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні» №7.16-398184-2024 від 19.06.2024 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Квартира не приватизована та не є службовою, належить до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади.

Під час обстежень житлового фонду в присутності мешканців будинку, було виявлено, що в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не мешкає з 2020 року по теперішній час.

Позивач зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача зі сплати за житлово-комунальні послуги станом на травень 2024 року становила 26 292,43 грн., що , на думку позивача, підтверджує втрату інтересу відповідача до вказаного житлового приміщення.

Відповідач не надавав позивачу або третій особі жодних заяв про те, що буде відсутнім у житловому приміщенні понад шість місяців з поважних причин.

Позивач також зазначив, що ухвалою від 21.12.2023 року у справі № 488/3445/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення органу виконавчої влади про відмову у зміні договору найму житлового приміщення залишено без розгляду.

Посилаючись на вказані обставини, позивач був змушений звернутися в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження по даній справі. Визначено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи будь яких заперечень щодо позовних вимог позивача суду не надав, конверт з копією ухвали про відкриття провадження та позову з додатками повернувся на адресу суду з відміткою поштаря про відсутність адресата за вказаною адресою.

Частиною 1 статті 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України також роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд означеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Виходячи з наведеного суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання в силу вимог ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 191 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, тому при ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради № 7.16-398184-2024 від 19.06.2024 р.

Як вбачається з Актів про непроживання від 11.04.2024 р. та 19.06.2024 р. відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає за адресою: АДРЕСА_2 протягом останніх 4 років. Вказана квартира на момент обстеження представниками позивача (11.04.2024) була відчинена, меблі та предмети побуту відсутні, наявні ознаки, що в квартирі ніхто не проживає.

Судом встановлено, що згідно архівних матеріалів управління комунального майна Миколаївської міської ради міський орган приватизації не приймав розпоряджень щодо приватизації житла за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 22.04.2024 № 9131/10.01-08/24-2.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках встановлених ст. 71 ЖК України. У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 протягом останніх чотирьох років в квартирі АДРЕСА_1 не проживає.

Оскільки відповідач не проживає у спірній квартирі, комунальні платежі за квартиру не сплачує, квартирою не цікавиться, суд доходить висновку, що він втратив інтерес до спірної квартири.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт того, що на момент розгляду справи відповідач втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , оскільки не проживає у ній більше 4 років, а своєю реєстрацією у зазначеній квартирі обмежує права позивача, оскільки останній повинен сплачувати за неї комунальні послуги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року по справі №212/6724/17 (пр. №61-40291св18).

Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Зі змісту ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні вбачається, що підставою для зняття з реєстрації є рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом є підставою для зняття даної особи з реєстрації.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 3 028,00 грн., а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Виконавчогокомітету Миколаївськоїміської радидо ОСОБА_1 ,третя особа: ОСББ"Бірюза-8А",про визнанняособи такою,що втратилоправо користуванняжилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Виконавчого комітетуМиколаївської міськоїради (код ЄДРПОУ: 04056612, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056612, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Третя особа - ОСББ "Бірюза-8А", код ЄДРПОУ: 42670060, адреса: 54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 8-А.

Суддя: Я.А. Чернявська