Вирок

від 18.12.2024 по справі 454/4208/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №454/4208/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2024 р. місто Сокаль

Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Жвирка, Шептицького району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого верстатником деревообробних верстатів ТзОВ «Софро», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Окрім цього відповідно до ст. 26-2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ з подальшими змінами та доповненнями.

Пунктом 3 вищевказаного Указу визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Також, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 25.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності збройних сил України, на території України запроваджено загальну мобілізацію.

Згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадянин України зобов`язаний з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Статтею 25 цього ж Закону передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, та на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

При цьому, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, Державною прикордонною службою України на період дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Так, військовозобов`язаний ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, а також проведення на підставі Указу Президента України № 70/2022 від 24.02.2022 на території України мобілізації до Збройних Сил України, 16.06.2023, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , після проходження медичного огляду, військово-лікарською комісією визнаний здоровим та придатним для військової служби. Після цього 19.09.2023 отримав повістку на відправку до військової частини Збройних Сил України на 09 год. 00 хв. 21 вересня 2023 року, однак на вказану дату та годину ОСОБА_5 умисно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки.

Таким чином, ОСОБА_5 реалізуючи свій умисел, направлений на ухилення від призову під час мобілізації, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану та проведення на території України мобілізації до Збройних Сил України та про необхідність з`явитися 21.09.2023 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , з подальшим направленням до військової частини Збройних Сил України, не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або підстав для визнання непридатним для несення служби, до ТЦК та СП не прибув та про причини неявки у назначену дату та час не повідомив, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що завжди з"являвся за першою вимогою ТЦК. Але одного разу потрапив у лікарню, (на підтвердження цього надав медичні документи), тому не зміг прибути 21 веревня 2024р. коли отримав повістку. У скоєному щиро кається просить суворо не карати.

У вчиненому злочині щиро розкаюється просить суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи розяснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст349 КПК України.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 винний в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження нових злочинів, застосовування до нього міри покарання у виді позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, в межах санкції статті Закону.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним по ст.336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання із встановленням 1(один) рік іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_1