Рішення

від 19.12.2007 по справі 17034-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17034-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2007Справа №2-30/17034-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпромресрс», м. Сімферополь, вул. Бела Куна, буд. 27, кв. 185.  

До  відповідача Сімферопольської районної державної адміністрації, м. Сімферополь, вул. Павленко, буд. 1.

Про визнання недійсним п. 2 та 4.2. розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації № 2250-р від 31.08.2007 р.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Тітаренко, за дов. від 11.10.2007 р. у справі.

Від  відповідача – Зуєва за дов. від 18.01.2007 р. № 156/04-20 у справі.

Суть спору: Позивач – ТОВ «Сельхозпромресурс» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним п. 2 та 4.2. розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації № 2250-р від 31.08.2007 р. «Про затвердження проекту землеустрою по відводу і передачі ТОВ «Сельхозпромресурс» в довгострокову оренду земельну ділянку під розміщення багатофункціонального торгівельного комплексу зі складом та адміністративно-господарськими приміщеннями для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на території Молодіжненської селищної ради» в частині відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1791239,54 грн.

Свої доводи позивач вмотивовує тим, що відповідно до ст. 207 Земельного Кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва підлягають відшкодуванню у тих випадках, коли провадиться вилучення (викуп) земельної ділянки для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом. Згідно зі ст. ст. 146,149 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік випадків, у яких відбувається саме вилучення або викуп земельної ділянки. Оскільки право власності держави в особі позивача на земельну ділянку припинено не було та земельна ділянка не підлягала викупу для суспільних потреб, позивач вважає, що при розробленні, погодженні та затвердженні проекту землеустрою не відбулось вилучення або викуп земельної ділянки, а відбулася тільки зміна її цільового призначення, яка перебувала та перебуває у власності відповідача, у зв'язку з чим, вважає, що стягнення з позивача втрат сільськогосподарського виробництва є протиправним.

В судовому засіданні представник Сімферопольської районної державної адміністрації представив відзив від 18.12.2007 р. № 5211/04-20 в якому позов не визнає, оскільки важає, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка належить ТОВ «Сельхозпромресурс», це є вилучення сільськогосподарських угідь із господарського обігу, у зв'язку з чим ТОВ «Сельхозпромресурс» повинно сплатити втрати сільськогосподарського виробництва.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.12.2007 р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, після перерви судове засідання продовжено 19.12.2007 р. у присутності представників сторін.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд –

в с т а н о в и в:

Кожна особа має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (ч. 2 ст. 13 Конституції України). До таких об'єктів належать, зокрема, земельні ділянки.

Відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Районна держадміністрація розглядає заяву і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки або за його дорученням.

Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до районної державної адміністрації для прийняття рішення.

Районна держадміністрація розглядає подані проекті документи та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки у тому числі для будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району.

Позивач ініціював питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 18,7574 га., розташованої за адресою  АР Крим, Сімферопольський район, Молодіжна селищна рада, 11 – й км. траси Сімферополь – Харків. Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації від 27.08.07 року № 2212-р позивачу був наданий дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки в порядку зміни цільового призначення.

Між ТОВ «Сельхозпромресурс» та ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був укладений договір на складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у порядку зміни її цільового призначення загальною площею 18,7574 га для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельного комплексу, призначеного для обслуговування членів територіальної громади району.

Розроблений проект землеустрою був погоджений у встановленому порядку та був оцінений позитивно згідно висновку державної землевпорядної експертизи.

При розробленні проекту землеустрою також був виконаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1791239,54 грн.

На підставі договору оренди від 31.08.2007 земельна ділянка була передана позивачу в користування на умовах оренди строком на 49 років.

Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації від 31.08.2007  року № 2250-р проект землеустрою для відведення земельної ділянки у порядку зміни її цільового призначення загальною площею 18,7574 га для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельного комплексу, призначеного для обслуговування членів територіальної громади району, був затверджений та прийнято рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Пунктом 2 вказаного розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації затверджено розмір втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 1791239,54 грн.

Пунктом 4.2. вказаного розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації передбачено зобов'язати позивача відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 1791239,54 грн.

Порядок та зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється на підставі ст. 20 Земельного Кодексу України. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва вказаним законодавчим актом не встановлено.

Доводи представника відповідача щодо необхідності при зміни цільового призначення земель компенсувати втрати сільськогосподарського виробництва на підставі ст. 207 Земельного Кодексу України та відповідно до порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 17.11.1997 року № 1279, суд не може прийняти до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Земельного Кодексу України, відшкодуванню підлягають втрата сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 17.11.1997 року № 1279.

Стаття 207 Земельного Кодексу України визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені витрати.

За змістом ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель - це віднесення земель до тієї чи іншої категорії, яке відбувається на підставі рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Отже, посилання відповідача на те, що зміна цільового призначення це є вилучення сільськогосподарських угідь із господарського обігу, не обґрунтовані та безпідставні.

При тлумаченні терміну «вилучення (викуп)» суд вважає за необхідне керуватись ст. 149 Земельного Кодексу України, яка передбачає порядок вилучення земельних ділянок, оскільки чинне земельне законодавство України не передбачає інших випадків та умов вилучення (викупу) земель.

Таким чином, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва може здійснюватися лише тоді, коли відповідні органи державної влади чи місцевого самоврядування приймають рішення про примусове вилучення чи викуп земельної ділянки у землекористувачів чи землевласників для суспільних потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського чи лісогосподарського виробництва.

Крім того, необхідною умовою для відшкодування зазначених втрат закон вказує також використання вилучених сільськогосподарських угідь, як основного засобу виробництва у сільському господарстві.

Отже, суд вважає, що розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва був затверджений у порушення діючого земельного законодавства України, оскільки суду не було надано безперечних доказів про існування необхідних умов, передбачених законом.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Інші заперечення, викладені у відзиві також не підлягають задоволенню, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпромресурс», м. Сімферополь задовольнити.

2.          Визнати недійсним п. 2 розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 31.08. 2007 року № 2250-р.

3.          Визнати недійсним п. 4.2 розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 31.08. 2007 року № 2250-р.

4.          Стягнути з Сімферопольської районної державної адміністрації, м. Сімферополь, вул. Павленко, буд. 1 (ЄДРПОУ 04055558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельхозпромресрс», м. Сімферополь, вул. Бела Куна, буд. 27, кв. 185 (ЄДРПОУ 35053648) 85,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне заперечення судового процесу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.