Справа № 481/1377/24
Провадж.№ 2/481/400/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої по справі судді Васильченко-Дриги Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Войцеховської О.А.,
представника позивача - Дедул О.Л.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Вільнозапорізької сільської ради, про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Представник органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради звернувся до суду з позовом в якому просив відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь того закладу, де в подальшому буде перебувати дитина, або особи, яка буде опікуватися дитиною в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Подальше влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на обліку у службі у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитина, яка потрапила в складні життєві обставини через ухилення батьків від виконання батьківських обов?язків. Мати дитини - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 має інвалідність ІІІ групи з дитинства. Мати дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків відносно дитини, не піклується про її фізичний розвиток відповідно до віку, нe забезпечує необхідного достатнього харчування відповідно до медичних показань, медичного догляду, лікування дитини. Малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має інвалідність з дитинства, встановлену з 03.06.2024 року до 22.05.2029 року із діагнозом: вроджене незрощення твердого та м?якого піднебіння, на твердому та м?якому піднебінні наскрізний дефект, потрапляння їжі в дихальні шляхи. Внаслідок наявної патології дитина потребує підвищеної уваги та догляду, який полягає у погодинному харчуванні за допомогою спеціальної соски. З 09.05.2024 по 16.05.2024 рік малолітня ОСОБА_2 перебувала у дитячому відділенні лікарні з приводу гострого бронхіту середньої важкості. Після виписки з лікарні додому малолітня ОСОБА_2 втратила вагу.
09.07.2024 року служба у справах дітей отримала повідомлення від медпрацівників Новополтавської амбулаторії, що під час візиту в сім?ю ОСОБА_1 було виявлено матір у стані алкогольного сп?яніння, дитина була не годована, мати залишила десь спеціальну соску для годування дитини. Був викликаний наряд Вільнозапорізької сільської ради про результати соціальної роботи із сім?єю ОСОБА_1 . Виконавчий комітет Вільнозапорізької сільської ради 07.08.2024 року прийняв рішення №121 "Про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " та затвердив висновок про доцільність відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, підставою для такого рішення стали неодноразові звернення сімейного лікаря ОСОБА_3 щодо можливості влаштування малолітньої ОСОБА_2 до спеціального закладу під цілодобовий супровід, оскільки малолітня дитина під час перебування у сім`ї разом зі своєю матір`ю не тільки втрачає вагу та не отримує погодинного харчування, але й здобуває інші хвороби такі як гіпотрофія ІІІ ступеню, анемію залізодефіцитну і наявна загроза для життя дитини.
Таким чином орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради вважає, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов?язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призводить до загрози життю або здоров`ю дитини - тобто обставин, що можуть призвести, чи призвели до тяжких наслідків для життя, стану здоров?я та розвитку дитини, зокрема спричинили тяжку, у тому числі невиліковну, хворобу, тілесні ушкодження середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли шкоду нормальному фізичному, духовному, моральному розвитку дитини, у зв?язку з чим вона потребує допомоги.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала повністю і не заперечувала проти їх задоволення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Вільнозапорізької сільської ради на розгляд справи до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що вона є сімейним лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новобузької міської ради, з відповідачкою вона познайомилася ще в пологовому будинку. Щомісячно мати з дитиною повинна відвідувати сімейного лікаря для здійснення контролю розвитку дитини. Матері надавали консультації та підтримували її, оскільки дитина має вроджену ваду розвитку, і їй встановлений діагноз: вроджене незрощення твердого та м?якого піднебіння, на твердому та м?якому піднебінні наскрізний дефект, потрапляння їжі в дихальні шляхи. Дитина потребує підвищеної уваги та догляду, годування дитини здійснюється за допомогою спеціальної соски, яке повинно відбуватися чітко за розкладом годин годування. Дитина неодноразово потрапляла до медичного закладу для лікування внаслідок недбалого ставлення матері, наразі потребує оперативного втручання. У зв`язку із вродженою вадою наявна загроза життю дитини та подальше залишення дитини з матір`ю є неможливим.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16 березня 2024 року. Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00044087888 від 16 березня 2024 року.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ №598127 від 30.07.2012 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,інвалід третьої групи з дитинства.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 12.03.2024, складеного начальником служби у справах дітей Вільнозапорізької сільради Бондаренко Н.В., директором КУ «ЦНСП» Гоцелюк В.П., на момент обстеження в кімнатах тепло, чисто, затишно. Є достатній запас палива, продуктів харчування, речей гігієни і першої необхідності, є меблі та побутова техніка, посуд. Наявна постільна білизна та одяг. Є речі для дитини, памперси, засоби гігієни, ванночка для купання.
В матеріалах справи наявні доповідні медичних працівників Новополтавської амбулаторії від 09.06.2024, 21.06.2024, 09.07.2024, 24.07.2024, 26.07.2024 в яких зазначається, що ОСОБА_1 належно не годує дитину, не дотримується графіків по годуванню, спеціальна соска для годування дитини втрачена, дитина втрачає вагу, на рекомендації по догляду за дитиною ОСОБА_1 реагує агресивно та нецензурною лайкою, буває в стані алкогольного сп`яніння.
Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 06.08.2024 визначено рівень безпеки дитини - дуже небезпечно.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради від 07.08.2024 орган опіки вважає за доцільне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.
За рішенням виконавчого комітету Вільнозапорізької сільської ради від 07.08.2024 №121 Про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 вирішено негайно відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через загрозу життю та здоров`ю малолітньої дитини та затвердити висновок про відібрання без позбавлення батьківських прав.
За рішенням виконавчого комітету Вільнозапорізької сільської ради від 07.08.2024 №122 Про влаштування до КНП «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було вирішено влаштувати до КНП «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на повне державне утримання.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч.ч. 1,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Як правило, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, який має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. При цьому суд керується інтересами дитини.
При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа «Савіни проти України») у своєму рішенні від 18.12.2008 наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Закон України «Про охорону дитинства» у ст.11 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.14 Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно з ст. 9 Конвенції, Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням визнання позову відповідачкою, а також те, що відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживає періодично спиртними напоями, не виконує необхідних дій по догляду за здоров`ям дитини у зв`язку з її діагнозом, визнала власну неспроможність виконувати батьківські обов`язки, що спричинило загрозу життю та здоров`ю дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається належним годуванням дитини, через що остання втрачає вагу, у зв`язку з чим залишення дитини разом з матір`ю є небезпечним для її здоров`я та життя, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів на утримання малолітньої дитини суд, враховує матеріальне становище відповідачки, її згоду сплачувати аліменти, а також те, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, не звільняє її як матері від обов`язку щодо утримання дитини, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідачки слід стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно ст.191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір стягнути з відповідачки.
На підставі ст.ст.150, 155, 157, 170, 180, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 200, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов, задовольнити.
Відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь особи або закладу, де буде перебувати дитина, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Подальше влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: Орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Москаленко, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375671.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа без самостійних вимог: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Вільнозапорізької сільської ради, місце знаходження: вул. Москаленко, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 45418455.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА
Суд | Новобузький районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123853865 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Новобузький районний суд Миколаївської області
Васильченко-Дрига Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні