Ухвала

від 18.12.2024 по справі 596/1162/24

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"18" грудня 2024 р. Справа № 596/1162/24

Провадження № 1-кп/596/170/2024

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

провівши підготовче судове засідання в селищі Гусятин в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та під час трансляції з приміщення Чортківського районного суду Тернопільської області,

у кримінальному провадженні № 12024211110000246, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.06.2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловила думку про призначення на підставі обвинувального акту судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

В обгрунтування клопотання сторона захисту посилається на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄДРДР за № 12024211110000246 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України не відповідає вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, захист посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не розуміє в чому його обвинувачують через відсутність будь-яких конкретних даних в інкримінованому йому порушенні, а саме: кому він давав вказівки і про що конкретно, на якій конкретно території, де розміщена конкретна земельна ділянка, яка її площа, скільки було тих земельних ділянок, коли ці землі були розорані, оскільки використовуються ФГ вже давно, яке він, як працівник ФГ «Масарівські липки» на посаді агронома особисто має до того відношення.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про повернення обвинувального акта.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Тому з врахуванням приписів ст.ст.314-315 КПК України на стадії підготовчого провадження суд не вправі надавати процесуальної оцінки обсягу обвинувачення, його деталізації.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками, вирішуючи питання, передбачені ч.3 ст.314 КПК України, дійшов до таких висновків.

Кримінальне провадження відповідно до ст.34 КПК України підсудне Гусятинському районному суду Тернопільської області.

До суду не надійшла угода про визнання винуватості та сторони кримінального провадження не повідомляли про її укладення або досягнення згоди на її укладення.

Судом під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пп.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України.

Суд, дослідивши подане клопотання та обвинувальний акт з додатками, заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Згідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Так, оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зміст пред`явленого обвинувачення є незрозумілим, що є порушенням права на захист обвинуваченого, суд вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Така правова позиція, висловлена Касаційний кримінальним судом у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора. Разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченим в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.

Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024211110000246 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу України суд приходить до висновку, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого ОСОБА_4 як про причину обвинувачення, так і про його характер. Обвинувальний акт містить фактичні обставини справи, адже прокурор здійснює виклад саме тих фактичних обставин кримінального правопорушення, які він вважає встановленими. Встановлення судом відсутності в діянні обвинуваченого обов`язкових об`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).

На переконання суду, доводи сторони захисту щодо обґрунтування наявності підстав для повернення обвинувального акта фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Однак, таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Саме тому на стадії підготовчого провадження суд не вправі надавати процесуальної оцінки обсягу обвинувачення (повноти зазначення в обвинувальному акті інформації про час, місце, спосіб, мотиви, мету, інших обставин вчинення кримінального правопорушення).

Вирішення вказаних питань можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. З врахуванням наведеного, клопотання захисту не підлягає до задоволення.

У той же час, частиною 1 статті 315 КПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

На підставі викладеного, беручи до уваги відсутність підстав для прийняття рішень, визначених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, слід призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12024211110000246 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 316 КПК України, суд призначає судовий розгляд на 27 грудня 2024 року на 14 год.

За наслідками підготовчого судового засідання суд також не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Таким чином судовий розгляд належить проводити у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника.

Щодо питання про виклик свідків, то суд вважає за необхідне вирішувати його на стадії судового розгляду після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження.

Інших клопотань, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України, від учасників судового провадження не надійшло.

Керуючись ст.ст. 291, 314-316, 350, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта, відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211110000246 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу України в приміщенні зали судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області (смт. Гусятин, провулок Героїв Майдану,7) на 27 грудня 2024 року на 14 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні згідно з правилами, передбаченими главою 28 КПК України.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 13 годині 30 хвилин 18.12.2024.

Головуючий суддя: ОСОБА_1