Рішення

від 10.12.2024 по справі 493/1055/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1055/24

Провадження № 2/493/460/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту,

В С Т А Н О В И В:

27.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту. (а.с. 1-6).

Ухвалою судді від 11.07.2024 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 35-36).

Ухвалою суду від 06.11.2024 року закрите підготовче провадження в даній цивільній справі, справа призначена до судового розгляду по суті. (а.с. 90)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5120686600:01:001:0175, площею 5,0163 га.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , звернувшись у встановлений строк з відповідною заявою до нотаріуса, однак оформити спадщину у вигляді зазначеної земельної ділянки не має можливості, оскільки нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з виявленням запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про накладення арешту на майно спадкодавця, вчинений на підставі листа прокуратури Балтського району Одеської області 550/3 від 05.04.2006 року.

Спадкодавець ОСОБА_4 був відповідачему цивільномупозові,який розглядавсяБалтським районнимсудом Одеськоїобласті врамках кримінальноїсправи заобвинуваченням ОСОБА_4 у скоєннікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,ч.4ст.296КК України(справа№ 1-130/2006рік). Постановою слідчого прокуратури Балтського району Одеської області від 31.03.2006 року на майно, яке належить особисто ОСОБА_4 , був накладений арешт.

Відповідно довідомостей зЄдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна,арешт намайно спадкодавця ОСОБА_4 22.04.2006року накладенореєстратором:Кодимська районнадержавна нотаріальнаконтора,підстава обтяження:Лист,550/3,05.04.2006,Прокуратура Балтськогорайону Одеськоїобласті, реєстраційний номер обтяження: 3137902.

Згідно вирокувід 12.09.2006року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнутоматеріальну шкодув сумі5тис.грн.і моральнушкоду всумі 50тис.грн.,на користь ОСОБА_2 матеріальнушкоду всумі 200грн.,моральну шкодув сумі3тис.грн. Згідно з зазначеним вироком стягувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано виконавчі листи, які були судом направлені на їх адресу 25.01.2007 року. Відомості про це містяться в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України (справа № 1-130/2006 рік), яка зберігається в архіві Балтського районного суду Одеської області.

Один зцих виконавчихлистів,стягувачем заяким є ОСОБА_2 ,перебував навиконанні вБалтському відділідержавної виконавчоїслужби уПодільському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса).02.11.2009року виконавчепровадження завершенона підставіп.2ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» (чинногодо 05.01.2017року).Інших відомостейпро пред`явленнядо примусовоговиконання зазначенихвиконавчих листівнемає. Станом надату поданняпозову строкпред`явленняданих виконавчихлистів допримусового виконаннязакінчився (стаття12Закону України«Про виконавчепровадження»). Накладення арештуна майно,згідно зположеннями статті126КПК України,який діявна моментнакладення арештуна майно ОСОБА_4 ,є заходомзабезпечення цивільногопозову іможливої конфіскаціїмайна. Строк пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих в рамках даної кримінальної справи, закінчився. Підстави для застосування заходів забезпечення позову відпали.

Наявність накладеного на майно спадкодавця арешту позбавляє позивача його законного права на спадщину, тому позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5120686600:01:001:0175, площею 5,0163 га, та визнання за ним як за спадкоємцем ОСОБА_4 права власності на зазначену земельну ділянку.

Позивач та його представник в судові засідання не з`явилися, однак від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення йому позовної заяви з додатками, копії ухвали про відкриття провадження та неодноразових судових повісток про виклик до суду, оголошення про виклик, розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з`являлася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать оголошення про виклик, розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідачів та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачами відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, дослідивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.07.2022 року. (а.с. 9)

За життя ОСОБА_4 заповів ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, про що свідчить заповіт, складений та посвідчений 14.12.2017 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2837. (а.с.10)

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076443, ОСОБА_4 на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.06.2004 року № 241/А-2004, належала земельна ділянка площею 5,02 га, кадастровий номер 5120686600:01:001:0175, яка розташована на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області. (а.с.11-12)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на вищезазначену земельну ділянку, яку позивач прийняв, подавши відповідну заяву нотаріусу, однак оформити спадщину ОСОБА_4 не має можливості у зв`язку з тим, що на майно спадкодавця був накладений арешт.

З листа приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвої І.П. від 19.06.2024 року № 698/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 309/2022. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено запис щодо накладення арешту на майно спадкодавця, вчений на підставі листа прокуратури Балтського району Одеської області 550/3 від 05.04.2006 року. У зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно вчинити дії щодо вилучення зазначеного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19).

Як вбачається з постанови слідчого прокуратури Балтського району Ружаленка В.О. про накладення арешту на майно від 31.03.2006 року ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 115 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, оскільки потерпілими по справі заявлені цивільні позови на загальну суму 60200 грн, з метою забезпечення заявленого позову, накладено арешт на майно, яке належить особисто ОСОБА_4 , де би воно не знаходилося та в чому не висловлювалося. (а.с.13) Зазначену постанову слідчим прокуратури направлено державному нотаріусу Кодимського нотаріального округу Одеської області з метою забезпечення виконання процесуального рішення, про що свідчить лист слідчого прокуратури від 05.04.06 № 550/3. (а.с.83)

Відповідно довідомостей зЄдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна,арешт намайно спадкодавця ОСОБА_4 22.04.2006року накладенореєстратором:Кодимська районнадержавна нотаріальнаконтора,підстава обтяження:Лист,550/3,05.04.2006,Прокуратура Балтськогорайону Одеськоїобласті, реєстраційний номер обтяження: 3137902. (а.с. 22)

Вироком Балтського районного суду Одеської області від 12.09.2006 року, який набрав законної сили 14.12.2006 року, ОСОБА_4 визнано винним за ст. 115 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду в сумі 5 тис. грн. і моральну шкоду в сумі 50 тис. грн., на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 200 грн., моральну шкоду в сумі 3 тис. грн. (а.с.13-17)

Згідно листа відділу державної виконавчої служби Балтського районного управління юстиції Одеської області від 28.08.2009 № 4994/03-15/1 на виконанні у відділі ДВС Балтського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 1-130, виданий 19.01.2006 Балтським районним судом, про стягнення з ОСОБА_4 збитку на користь ОСОБА_2 . При виконанні рішення суду було проведено розшук майна боржника для звернення стягнення на його майно для погашення заборгованості, в результаті розшуку встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення. (а.с. 281 справа № 1-130/2006 р.)

З відповіді Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.05.2024 року № 13657/21.17-31 вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого документу № 1-30 від 19.01.2006, виданого Балтським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 3200 грн., яке завершено 02.11.2009 року на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (втрата чинності від 05.01.2017, підстава 1404-VІІІ). Інших даних в системі не має. Також зазначено, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки. (а.с. 18)

З копій матеріалів спадкової справи № 309/2022 до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.П., вбачається, що позивач ОСОБА_1 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , в якій зазначив, що крім нього інших спадкоємців немає. (а.с. 50-61).

Ст. 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст.1218ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Ст. 1235 ЦК України передбачає, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Зі змісту ч.1 ст.1296ЦК України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Нормами ч.1 ст.1297ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості, оскільки на спадкове майно спадкодавця накладено арешт.

Зняття арешту з майна регулюється нормами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту частини першої цієї статті Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином порушено право ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження спадковим майном, оскільки він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , але не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, хоча фактично позивач прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріуса, так як згідно відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на майно спадкодавця накладено арешт. У зв`язку з тим, що арешт було накладено не на майно позивача, а на майно спадкодавця, і право позивача на це майно ніким не оспорюється, тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 391, 1216, 1217, 1218,1223, 1233, 1235, 1269, 1267 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,02 га, кадастровий номер 5120686600:01:001:0175, розташованої на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, яка належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинений на підставі постанови слідчого прокуратури Балтського району Ружаленка В.О. про накладення арешту на майно від 31.03.2006 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,02 га, кадастровий номер 5120686600:01:001:0175, розташовану на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, яка належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ОД №076443 від 16.08.2004 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18.12.2024 року.

СУДДЯ