Рішення

від 04.12.2024 по справі 496/5981/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5981/23

Провадження № 2/496/869/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря - Рябової А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_7

представника відповідача - ОСОБА_8. (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи - Грищук Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , до

відповідачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, місце знаходження: вул. Піонерна, 7, м. Теплодар, Одеська область, індекс 65490,

вимоги позивача: позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.

1. 25.08.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області,в якому просить суд позбавити відповідачку батьківський прав відносно її дитини - ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнути з відповідачки витрати по сплаті судового збору.

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2010 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачкою не склалося, в зв`язку з чим, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23.10.2018 року, шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. З грудня місяця 2019 року дитина проживає разом з батьком. Відповідачка, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної фізичної, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно, без участі та допомоги з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.05.2023 року з відповідачки були стягнуті аліменти на користь позивача на утримання доньки, яке відповідачкою не виконується. За вказаних обставин позивач звернувся з позовом до суду.

3. Відповідачка, в особі представник, надала до суду відзив на позов яким просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обгрунтування зазначила, що з батьком дитина почала проживати з січня 2021 року. Дана обставина виникла через те, що відповідачка народила другу дитину, та не могла приділяти як і раніше уваги доньці. Також, з метою заробити кошти на утримання дітей відповідачка виїхала за кордон. Відповідачка намагалася весь час підтримувати зв`язок з донькою, однак позивач почав перешкоджати її спілкуванню з донькою. Зазначає, що твердження позивача про те, що відповідачка не сплачує аліменти є безпідставним, адже заборгованість по сплаті аліментів у відповідачки відсутня. Відповідачка також зазначає, що вона врахувала побажання доньки та поважала її вибір залишитись з батьком на період її перебування за кордоном та не могла передбачити, що відповідач скористається можливістю позбавити її батьківських прав. (а.с. 38-40)

4. 15.04.2024 року на електронну адресу суду, від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву про позбавлення батьківських прав, в яких останній зазначив, що неодноразово донька та її сестра були залишені в будинку без присутності дорослих. Відповідачка дуже часто не дозволяла доньці відвідувати школу, спілкуватися з позивачем, ігнорувала і не дозволяла доньці відвідувати додаткові заняття по математиці, англійській мові, плетіння бісеру, танцям, живопису, плату за які здійснював позивач. Відповідачка жодного разу не відвідувала школу, не цікавилася навчанням доньки, її внутрішнім станом і розвитком, її станом здоров`я. Відповідач неодноразово звертався зі скаргами до органів поліції, Служби у справах дітей, але відповідачка жодного разу не з`являлася на засідання, неадекватно поводилася в спілкуванні за спеціалістами. Окрім того, відповідачка неодноразово залишала доньку наодинці зі своїм співмешканцем, тобто з чужою людиною, а сама в цей час їздила за кордон. З грудня 2020 року дитина проживає з позивачем. За весь час відповідачка не спілкувалася з дитиною, не дзвонила їй, не відвідувала школу, матеріально її не забезпечувала, не цікавилася життям доньки, навчанням, здоров`ям, ні матеріально, ні морально її не підтримувала. (а.с. 55-57)

5. 24.04.2024 року на адресу суду, через систему документообігу «Електронний суд», від представника відповідачки надійшли письмові пояснення, якими просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обгрунтування зазначив, що виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дитини, беручі до уваги, що мати не втратила інтересу до доньки, бажає налагодити з нею відносини, та пояснює, що відсутність між ними достатнього спілкування в період народження меншої дитини та протягом часу тимчасового перебування за кордом, не мало та не має місця вини матері та умисного нехтування батьківськими обов`язками. Разом з тим, було викликано виключно не бажанням матері примушувати дитину до такого спілкування та уникнення її психологічного травмування та поступової адаптації до змін в сімейних обставинах (зміна місця проживання, народження дитини, вітчим тощо). Між сторонами після розірвання шлюбу не склались доброзичливі відносини і ними спільно не вирішувались проблеми дитини. Відносини між батьками не зазнали змін й наразі, останні мають обопільні образи та між ними відсутній конструктивний діалог, всі питання щодо спільної доньки можуть викликати в неї болючі реакції, саме тому мати намагається уникати таких ситуацій. Разом із тим якість відносин між батьками не може ставитись у залежність із правами дитини на гармонійний розвиток та належне виховання та забезпечення її найкращих інтересів; позбавлення батьківських прав відповідача, яка не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки бажає спілкуватись та бачитись з дитиною, не втратила інтересу до доньки, участі у її вихованні та має намір на відновлення з нею відносин, в даному випадку не відповідатиме інтересам малолітньої ОСОБА_3 . Відповідачка сплачує аліменти для гармонійного розвитку дитини, заборгованість по аліментів відсутня. Поведінка матері дає підстави вважати, що остання не нехтує інтересами дитини та не бажає розривати зв`язки з донькою, а позбавлення її батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей. Через обставини, які склались та з урахуванням інтересів дитини, її емоційного стану та здоров`я, також з метою поступового налагодження, втраченого через час перебування за кордоном, емоційного зв`язку з матір`ю та донькою, відповідачка не заперечує проти проживання доньки разом з батьком, але заперечує проти необхідності позбавити батьківських прав. (а.с. 58-62)

6. 30.04.2024 року на адресу суду від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі № 496/5981/23 (в порядку ст. 180 ЦПК України), якими в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначив тотожну правову позицію та обставини, які були зазначені в письмових поясненнях та на які посилається сторона відповідачки. (а.с. 72-75)

7. 04.10.2024 року на адресу суду, через систему документообігу «Електронний суд» від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення по справі № 496/5981/23 (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України), якими просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Зазначив, що відповідачка щомісячно сплачує аліменти на утримання доньки. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Мати дитини проявляє зацікавленість до долі дитини та має стійке бажання виховувати дитину. (а.с. 91-93)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

8. Представник, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у судове засідання не з`явився, але 08.12.2023 року надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. (а.с. 47)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

9. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2023 року, цивільну справу № 496/5981/23, передано на розгляд до провадження головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 25)

10. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання. Окрім цього відповідачці було надано строк для надання відзиву. Також зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору надати суду висновок щодо доцільності/недоцільності задоволення позовних вимог. (а.с. 28-29)

11. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 24.04.2024 року підготовче провадження по справі закрите та призначено цивільну справу до розгляду по суті. (а.с. 67)

12. Сторона позивача у судовому засіданні підтримали позивні вимоги, представник відповідачки заперечував та представник третьої особи підтримала висновок наданий до суду.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

13. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією ПОВТОРНОГО Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 31.05.2022 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 18. (а.с. 18)

14. Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 23.10.2018 року по справі № 516/260/18, яке набрало законної сили 29.11.2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 10-11)

15. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.05.2023 року по справі № 496/6083/22, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.12.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 12-16)

16. 18.03.2023 року Біляївським районним судом Одеської області у справі № 496/6083/22 був виданий виконавчий лист. (а.с. 17)

17. Відповідно до копії довідки № 02-23/38, виданої 14.03.2022 року Теплодарським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. О.П. Медведкова Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , дійсно є ученицею 4-А класу вказаного закладу. (а.с. 20)

18. Відповідно до копії довідки № 01-30/56, виданої 07.06.2023 року Одеською спеціалізованою школою № 69 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 , дійсно зарахована до 5-10 класу вказаного закладу. (а.с. 19)

19. 05.08.2022 року Галайко О.Д., приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області, засвідчила справжність підпису ОСОБА_2 на заяві, яка зареєстрована в реєстрі за № 176, про згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації батька. (а.с. 21)

20. З копії Акту від 13.09.2022 року, складеного майстром житлового фонду Н.І. Москаленко, вбачається, що ОСОБА_3 з 2020 року по день складання акту проживає без реєстрації місця проживання разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 22)

21. З копії Акту від 15.03.2022 року, складеного майстром житлового фонду Н.І. Москаленко, вбачається, що ОСОБА_3 з 2021 року по день складання акту проживає без реєстрації місця проживання разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 23)

22. Згідно копії Акту № 165 від 22.11.2022 року обстеження умов проживання, складеного уповноваженими особами ССД, проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_3 , де встановлено, що стосунки у родині доброзичливі, дитина виховується з повагою до дорослих. Зі слів дитини, з батьком вона проживає вже два роки та хоче і надалі з ним проживати. З мамою спілкується, але проживати хоче з батьком. Весь вільний час донька з батьком проводять разом. Разом снідають, обідають (коли тато не на роботі), вечеряють. Батько водить доньку на додаткові заняття та гуртки. (а.с. 24)

23. Відповідно до копії розрахунку заборгованості по аліментам (ВП АСВП НОМЕР_4) від 04.04.2024 року, виконаного ОСОБА_5 , головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заборгованості ОСОБА_2 по аліментам, який підлягає сплаті по виконавчому документу, складає 350,87 гривень. (а.с. 76)

24. Згідно довідки № 05-01/201, виданої 03.09.2024 року ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто 21», ОСОБА_3 не зареєстрована, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 01.01.2021 року по день видачі довідки. Підставою видачі довідки є акт від 03.09.2024 року. (а.с. 89, 90)

25. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2024 року по справі № 495/1565/24, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей). (зворотній а.с. 104-105)

26. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2024 року по справі № 495/1608/24, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей). (а.с. 106)

27. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.07.2024 року по справі № 495/1829/24, було відмовлено в задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про відібрання дитини у ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав. Натомість попереджено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради покладено здійснювати контроль за виконанням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських обов`язків. (а.с. 107-110)

28. Відповідно висновку комісії захисту прав дитини виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (протокол № 11 від 10.11.2023 року), всебічно й повно дослідивши обставини справи та взявши до уваги фактичний, емоційний, психологічний, матеріальний, віковий та медичний фактори, пропорційно й обґрунтовано оцінивши відповідні інтереси та права кожної особи - як батьків та і дитини, з урахуванням думки останньої, з дотриманням інтересів усіх учасників, найперше дитини, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Теплодарської сільської ради Одеської області вважає за доцільне вирішення питання судом щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 48)

29. Будучина опитаною в судовому засіданні дитина ОСОБА_3 , пояснила суду, що з матір`ю підтримує спілкування останні декілька місцям, але до цього часу майже 2,5 роки з нею не спілкувалася. Зауважила, що її мати вживає алкогольні напої і в стані алкогольного сп`яніння телефонує та ображає її. Вважає, за необхідне позбавити матір батьківських прав, так як вона не належним чином виконує свої батьківські обов`язки.

V. Оцінка Суду.

30. Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

31. Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

32. Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

33. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

34. Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

35. Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

36. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

37. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини.

38. Стаття 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначає перелік обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, якими зокрема є: виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка дитини до самостійного життя та інші.

39. Згідно ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

40. За правилами ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1). Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4).

41. Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

42. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

43. Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

44. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

45. Як, роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

46. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27.11.1992 року, Серія A, № 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України»).

47. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

48. Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

49. Зазначена позиція узгоджується також з висновками ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року.

50. Судом встановлено, що відповідачка не приймає участі у вихованні дитини, проживає окремо від неї, не цікавиться їх життям, має вкрай низький батьківський потенціал, не розуміє шляхи налагодження відносин з дитиною та не здатна створити сприятливі умови для проживання та розвитку дитини.

51. Вищезазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про свідоме нехтування матір`ю виконання батьківських обов`язків по догляду та вихованню дітей, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

52. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

53. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

54. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

55. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

56. Виходячи із принципу дизпозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

57. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

50. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно квитанції № 0.0.3167270386.1 від 25.08.2023 року (а.с. 1) позивачем було сплачено 1073,60 гривні судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 104, 105, 110-112, 150, 164, 165, 180-182, 184, 191 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

4. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

5. Повний текст рішення складено 12.12.2024 року.

Суддя О.П. Портна