Рішення

від 11.12.2024 по справі 496/1656/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1656/24

Провадження № 2/496/1530/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря - Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до

відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Дачненської територіальної громади, місцезнаходження: вул. Шахтарська, буд. 8-А, с. Дачне, Одеський район, Одеська область, індекс 67624, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 134, м. Одеса, Одеська область, індекс 65039, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: вул. Генерала Петрова, буд. 22, м. Одеса, Одеська область, індекс 65078,

вимоги позивачки: про визначення місця проживання дітей з матір`ю,

позивачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з`явилася, але представником надано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності,

відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності,

представники третіх осіб - повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з`явилися, але надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.

1. 09.03.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), з залученням третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Органу опіки та піклування Дачненської територіальної громади, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради,в якому просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 та стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.09.2009 року. На момент звернення до суду спільне господарство сторонами не ведеться, сумісне проживання припинене. Від шлюбу сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , малолітню, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку - ОСОБА_4 , малолітню, ІНФОРМАЦІЯ_4 . З моменту фактичного припинення шлюбних відносин позивачка разом з дітьми проживає в АДРЕСА_3 . Позивачка не чинить перешкод у спілкуванні дітей з батьком, але переконана, що діти мають проживати разом з нею. Поведінка відповідача до позивачки та доньок характеризується грубістю. Він емоційний, неврівноважений та схильний до образ по відношенню до позивачки та дітей, його поведінка відзначається невиправданими проявами агресії. Після перенесеного інсульту відповідач перебуває на обліку в Міському психіатричному диспансері. Виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дітей та враховуючи тривалість проживання доньок за адресою матері, їх прихильність до матері, забезпечення сталості їх соціальних зв`язків з матір`ю та у соціумі в цілому, добросовісне виконання позивачкою своїх обов`язків, створення для дітей необхідних умов для проживання, розвитку та навчання, а також відсутність обстави, які можуть негативно впливати на виховання дітей та їх розвиток позивачка звернулася з позовом до суду.

3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.

4. 03.04.2024 року на адресу суду, через канцелярію, від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог. (а.с. 45)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. В прохальній частині позовної заяви позивачкою було викладено клопотання про витребування висновку щодо доцільності задоволення позовних вимог. (а.с. 4, 5)

6. Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. (а.с. 45)

7. 27.06.2024 року на адресу суду, через систему документообігу «Електронний суд», від позивачки в особі представника, надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. (а.с. 58)

8. Представник Органу опіки та піклування Дачненської територіальної громади Одеського району Одеської області, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. (а.с. 72)

9. Позивачка, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явилася, але представником надано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на заявлених позовних вимогах, наполягали, просили задовольнити, не заперечували проти винесення рішення в підготовчому судовому засіданні. (а.с. 79).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 року, цивільну справу № 496/1656/24, передано до провадження на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 37)

11. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.03.2024 року було прийнято справу до розгляду та призначене підготовче судове засідання та задоволено клопотання позивачки про витребування висновку щодо доцільності задоволення позовних вимог. Окрім того відповідачу був визначений строк для надання відзиву на позовну заяву. (а.с. 40-41).

12. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31.07.2024 року заяву представника позивача про залучення третьої особи задоволено. (а.с. 62-63)

13. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

14. Судом ухвалено рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні з наступних підстав.

15. Так, за змістом ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

16. Так, ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

17. Враховуючи, що від позивача та відповідачки надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідачка позов визнала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленої відповідачки, на підставі наявних у суду матеріалів та керуючись ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд може ухвалити рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

18. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

19. Судом встановлено, що 26.09.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (прізвище після шлюбу - Руда) Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, а/з № 499, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . (а.с. 8)

20. Від вказаного шлюбу сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується, відповідно, копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 28.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції, а/з № НОМЕР_5 , та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а/з № 102. (а.с. 15, 17).

21. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради (а.с. 16), копією довідки № Р1-193609-ф/л від 17.09.2020 року про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради (а.с. 18) та копією довідки № Р1-126212-ф/л від 16.08.2022 року про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради (а.с. 19).

22. Відповідно до копії характеристики з місця роботи, виданої на ОСОБА_1 , остання зарекомендувала себе за місцем роботи - в/ч НОМЕР_7 , з позитивної сторони. (а.с. 20).

23. Згідно копії характеристики, виданої 15.02.2024 року Одеським ліцеєм № 3 Одеської міської ради, ОСОБА_3 , 2011 року народження, учениця 7-А класу, характеризується з позитивної сторони. Навчанням і вихованням дитини займалася мати, приділяючи максимум уваги вихованню і навчанню доньки. Відвідувала батьківські збори, привозила дитину та спілкувалася з класним керівником мати. (а.с. 21)

24. Згідно копії характеристики, виданої 12.02.2024 року Одеським ліцеєм № 3 Одеської міської ради, ОСОБА_4 , 2015 року народження, учениця 2-В класу, характеризується з позитивної сторони. Навчанням і вихованням дитини займалася мати, приділяючи максимум уваги вихованню і навчанню доньки. Відвідувала батьківські збори, привозила дитину та спілкувалася з класним керівником мати. (а.с. 22)

25. 27.02.2024 року стосовно ОСОБА_2 винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 230784. Постраждала особа - ОСОБА_1 (а.с. 9)

26. Відповідач проходив обстеження та лікування у КНП «Міських психіатричний диспансер» Одеської міської ради, що підтверджується копією консультаційного висновку спеціаліста (а.с. 32), копією результатів аудиометрії (а.с. 33).

27. Відповідач є безстроково особою з інвалідністю ІІ-ї групи (загальне захворювання), що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 502818. (а.с. 35)

28. На підтвердження матеріальної спроможності утримувати дітей, позивачкою до матеріалів позовної заяви долучено копію довідки № 11 від 07.02.2024 року про нараховані (виплачені) суми оподаткованих доходів. (а.с. 24).

29. Рішенням № 157 від 23.07.2024 року виконавчого комітету Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до висновку Орган опіки та піклування Дачненської сільської ради, враховуючи бажання батька, ОСОБА_2 , вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 67, 68).

30. Відповідно що висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 22.11.2024 року за № 4153/01-20, орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання дітей разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 75-77)

V. Оцінка Суду.

31. У відповідності до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

32. Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

33. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

35. Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

36. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

37. Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

38. Крім того, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

39. У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

40. В постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 204/6905/17 та від 08.04.2020 року у справі № 205/1621/18, зазначено, що тлумачення ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

41. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

42. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

43. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Аналогічна правова позиція також викладена у Постановах Верховного Суду 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, Постанові КЦС ВС від 16 листопада 2020 року у справі № 313/310/18, Постанові КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі № 127/15879/17-ц, Постанові КЦС ВС від 14 липня 2020 року у справі № 127/28537/18.

44. За приписами ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

45. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

46. Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

48. З матеріалів справи вбачається про існування стійкого небажання батька виконувати та реалізовувати батьківські обов`язки по відношенню до дітей.

49. За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років. Сам по собі малолітній вік дитини не свідчить про наявність підстав для визначення її місця проживання саме з матір`ю, якщо дитина вже тривалий час проживає з батьком, який сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків. До вищевказаного висновку дійшов Верховний Суд, який викладений у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 608/190/18.

50. З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

51. Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

52. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

53. У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

54. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

55. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 03.05.2018 року у справі № 607/1091/16-ц.

56. Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

57. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

58. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

59. Таким чином, враховуючи, що батьком не надано суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дітей з матір`ю суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дітей, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з батьком матиме більш позитивний вплив на дітей, ніж залишення їх проживати разом із матір`ю у звичному для них середовищі, то це є підставою для визначення місця проживання дітей з матір`ю (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19), тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

60. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

61. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

62. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року справа № 826/1216/16, від 12 вересня 2019 року справа № 9901/350/18.

63. Враховуючи, що позивачка не надала суду жодних доказів на підтвердження понесення нею витрат на оплату правової допомоги, заяв/клопотань відсторони позивачки в порядку ст. 246 ЦПК України не надходило, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги.

64. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

65. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачкою і документально підтвердженні. Зокрема, згідно копії квитанції ID: 5994-2751-7460-2935 від 28.02.2024 року (а.с. 6) позивачкою було сплачено 1211,20 гривень судового збору за подання позовної заяви, які підлягають стягненню з відповідача.

Круючись ст.ст.19, 141, 142, 160, 161 СК України, ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Дачненської територіальної громади, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю- задовольнити частково.

2. Визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за місцем її реєстрації або проживання.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

8. Повний текст рішення складено 11.12.2024 року.

Суддя О.П. Портна