Ухвала

від 11.12.2024 по справі 463/9196/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9196/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1741/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, яке скеровано на адресу суду засобами поштового зв`язку 07.11.2024 року, про накладення арешту на транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року клопотаннястаршогодетектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором про накладення арештуна транспортний засібмарки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 )на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобуDAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024 року задоволено.

Накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись) на майно, а саме: на транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024 року.

Слідчий суддя провівши аналіз правових підстав для арешту майна, прийшов до висновку про необхідність задоволення вище вказаного клопотання слідчого про арешт майна.

Не погоджуючись з рішенням суду, представника власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.11.2024 року.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт належного на праві власності ОСОБА_8 автомобіля марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування апеляційний вимог зазначає, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду, мотиви обґрунтування арешту, носять формальний характер і не ґрунтуються на доказах, а саме рішення не відповідає вимогам КПК України.

Зазначає, що господарська діяльність ФО СПД ОСОБА_8 та належного йому на праві власності транспортного засобу - DAF з д.н.з. НОМЕР_1 не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження N772024142500000027 від 27.09.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Більше того, не маючи стосунку до діяльності власника майна, але задля об`єктивності, представник власника майна вважає, що і факту вчинення кримінального правопорушення в даному випадку не має.

Зазначає, що в провадженні відсутні належним чином встановлені відомості про ухилення від сплати податків, розмір, вид податку, його період та службових осіб чи СПД які це вчинили.

Вважає, що при відсутності встановленого факту ухилення ( несплати ) податків та ненадходження коштів в бюджет відсутня будь яка потреба і в арешті майна, яке не може бути ні доказом ні знаряддям того, що орган досудового слідства, ще не встановив.

Податкова перевірка ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОПРОЕКТ» не проведена і не планується проводитись, оскільки ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОПРОЕКТ» не включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податку на

2021 р.

Вважає, що детектив висловлює припущення про замах на вчинення ухилення від сплати податків, але КК України такого виду правопорушення не передбачає.

Апелянт зазначає, що належний ОСОБА_8 транспортний засіб DAF з д.н.з. НОМЕР_1 жодного відношення до розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні №72024142500000027 від 27.09.2024 не має.

Вказаним автомобілем лише було перевезено вантаж, належний ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОПРОЕКТ», який в подальшому також вилучено детективом. Ні власник автомобіля, ні ТОВ «ВАЛЕРІ -2016» (експедитор) про особливості вантажу, що перевозився вказаним транспортним засобом обізнані не були.

Наведене підтверджується долученими до апеляційної скарги копіями відповідних документів, а саме: договір №321 на перевезення вантажу від 25.10.2024 року та заявки на виконання вантажних перевезень по Україні від 25.10.2024 року.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_7 , думку прокурора ОСОБА_9 , вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а викладені в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024142500000027 від 27.09.2024, щодо службових осіб суб`єктів господарської діяльності, які у змові з іншими невстановленими особами, здійснюють умисне завищення ціни товару при імпорті, в результаті чого безпідставно завищують валові витрати підприємств, що в свою чергу призводить до мінімізації сплати податку на прибуток, що є умисним ухиленням від сплати податків.

В ході проведення досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, в рамках даного кримінального провадження проведено огляд місця події території відділу митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці (Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, 659А), в результаті якого встановлено розташований в зоні митного контролю вантажний автомобіль марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до митної декларації типу ІМ40ДЕ 24UA209170092034U2 здійснює перевезення товарів для ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 35588575). В ході проведення огляду, водій транспортного засобу ОСОБА_10 не надав жодних пояснень з приводу обставин перевезення товарів, а зазначений транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , вилучено.

14.11.2024 року старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024, яке слідчим суддею було задоволено.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя покликається на те, що майно, на яке детектив за погодженням з прокурором просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів суд вважає обґрунтованими покликання детектива за погодженням з прокурором на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.

Згідно з ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст.214,223 КПК Українипісля внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, щослідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Слідчим суддею вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод дотримані не в повній мірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Дослідивши матеріалами клопотання, колегія суддів вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.

Разом з тим, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 слідчий не навів доказів того, яке саме вказаний транспортний засіб має доказове значення для даного провадження, лише зазначив формально, що існують підстави вважати, що вилучений транспортний засіб - марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , за допомогою якого здійснюється транспортування товарів (об`єктів оподаткування), є знаряддям вчинення кримінального правопорушення (злочину) має значення речового доказу (постанова про визнання доказами у кримінальному провадженні від 07.11.2024), а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, позбавлення власників майна та інших невстановлених на даний час осіб можливості користуватися і розпоряджатися ним (як спосіб арешту, що не призведе до припинення підприємницької діяльності суб`єкта господарювання), вчинити дії, які призведуть до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, встановлення усіх учасників злочинної діяльності, виникла необхідність в накладенні арешту на вказаний транспортний засіб.

Проте, сам по собі факт наявності постанови про визнання майна речовим доказом не безумовною підставою для накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України та ч. 1 ст. 412 КПК України.

У зв`язку з наведеним, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 слід задоволити, ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати, а транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024 року , повернути власнику.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргупредставника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задоволити.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором, про накладення арешту на транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.11.2023, який відповідно оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 від 06.11.2024.

Транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_8 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4