Постанова

від 16.12.2024 по справі 456/3467/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/3467/21 Головуючий у 1 інстанції: Сас С. С.

Провадження № 22-ц/811/3048/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря; Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів м.Львові врежимі відеоконференціїцивільну справузаапеляційною скаргою ОСОБА_2 наухвалу Стрийськогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 22лютого 2022року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особадержавний нотаріус Стрийської державноїнотаріальної контори Костур УлянаТарасівна пророзірвання спадкового договору,-

в с т а н о в и в:

В липні 2021 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 ,третя особадержавний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Костур УлянаТарасівна пророзірвання спадкового договору.

Ухвалою СтрийськогоміськрайонногосудуЛьвівської областівід22лютого2022року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляна Тарасівна про розірвання спадкового договору.

Вказану ухвалусуду оскаржила ОСОБА_2 .

Оскаржувану ухвалу вважає незаконною, необґрунтованою, адже судом невірно застосовано норми матеріального та встановлена з порушенням процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, внаслідок чого суд дійшов до помилкових висновків під час постановлення незаконної ухвали.

Стверджує, що ОСОБА_3 ще за свого життя звернулась до суду із позовом про розірвання спірного спадкового договору, а факт смерті позивача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах. Оскільки позов про розірвання спадкового договору пред`явлено за життя ОСОБА_3 , факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, тому відповідно до положень статті 55 ЦПК України суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі та вирішити питання про залучення до участі в справі правонаступника померлої. Проте суд не зупиняв провадження у справі, у зв?язку з чим вона як правонаступник не могла подати клопотання про вступ у справу. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України не з`ясував питання про залучення до участі у справі правонаступників позивача.

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано.

ОСОБА_4 ,третя особадержавний нотаріус Стрийської державноїнотаріальної контори Костур У.Т. в судове засідання не зявились про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

За змістомст. 372 ч. 2 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимогст. 371 ч. 1 ЦПК Україниапеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянутапротягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта Карпінець В.Ю. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає зазначеним вимогам.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі померла і спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

У справі, яка переглядається, 19 липня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд розірвати спадковий договір, укладений нею та ОСОБА_4 , у зв`язку із його невиконанням останньою.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 01.02.2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №79.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

У статті 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Судова практика Верховного Суду щодо застосування статті 1308 ЦК України (розірвання спадкового договору) є сталою та сформованою.

Спадковий договір є нерозривно пов`язаним із його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору, тобто ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувач або набувач.

Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.

За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.

У випадку, якщо витрати, пов`язані із неналежним виконанням обов`язків набувачем, понесли інші особи, зокрема спадкоємці (наприклад, поховання відчужувача та інше), то у спадкоємців виникає право вимагати стягнення понесених витрат від набувача у порядку, визначеному главою 83 ЦК України («Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»).

Такі правові висновки виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2023 року в справі № 591/1419/20 (провадження № 61-18031сво21).

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Перелік підстав, за яких суд закриває провадження у справі, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Оскільки у цій справі предметом спору є розірвання спадкового договору, а виконання зобов`язань у спадковому договорі нерозривно пов`язані із його сторонами, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу СтрийськогоміськрайонногосудуЛьвівської областівід22лютого2022року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 17.12.2024 року.

Головуючий:Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.