Ухвала

від 26.11.2024 по справі 493/2194/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 493/2194/19

Номер провадження:1-кп/521/286/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

при судовому розгляді в режимі відеоконференції кримінального провадження №493/2194/19 щодо:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Балті, Одеської області, громадянина України, не працюючого, без місця реєстрації, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 146, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 146, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.

Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що ризики вчинення дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили суд змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з тримання під вартою.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Строк перебуванняобвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, який встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2024, спливає 28.11.2024. Закінчити судовий розгляд з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим з об`єктивних причини.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 199КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

На наявність ризику, передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується) вказує той факт, що ОСОБА_7 неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, має не зняту та не погашену судимість, що свідчить про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, у ОСОБА_7 немає постійного офіційного місця роботи та доходів, крім того є підстави вважати, що обвинувачений через скрутне матеріальне становище, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, беручи до уваги особу обвинуваченого, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів також враховує наступні обставини:тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання винуватиму кримінальнихправопорушеннях,у вчиненніяких вінобвинувачується;вік тастан здоров`яобвинуваченого,міцність соціальнихзв`язків,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців;особу обвинуваченого, який немає постійного місця роботи та місця реєстрації на території України; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.

Оцінюючи доводи сторони захисту, у їх сукупності, колегія суддів не знаходить їх переважними та переконливими над доводами прокурора та вважає, що вони не спростовують ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.

Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки, злочини, передбачені ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 146, п.п. 9, 1 3 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 мають ознаки вчинених із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяця (60 днів), тобто до 24.01.2025 включно.

Розмір застави як запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , не визначати.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя:

ОСОБА_8

ОСОБА_9