Рішення

від 17.12.2024 по справі 276/2445/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/2445/24

Провадження по справі №2/276/921/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просять суд визначити їм достатній додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_3 . Після смерті матері вони належним чином прийняли спадщину, про що свідчить довідка видана 09.11.2020 державним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори. А коли вони звернулись до Хорошівської державної нотаріальної контори з приводу отримання також свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 , то отримали відмову від 10.09.2024 року, так як не подали своєчасно заяву про прийняття спадщини після її смерті. Як вказують позивачі, встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вони пропустили з поважних причин, оскільки їх мати ОСОБА_3 ( як спадкоємець першої черги) до моменту своєї смерті із заявою про прийняття спадщини не зверталась і про них це не повідомила та відмову від спадкування також не написала, тому вони не мали можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 05.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 27.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 до суду направила заяву, де просить справу розгялдати без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначив, що позов визнають.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі є внуками ОСОБА_2 , про що свідчать копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 (а.сп.7,10,12).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.сп. 11).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЖТ №13-19-0246.

Відповідно довідки Бородянської районної державної нотаріальної контори Київської області від 09.11.2020 року за №1427/02-14 слідує, що 26 жовтня 2018 року за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у Бородянській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (спадкова справа №277/2018), останнє місце проживання якої було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцями майна померлої, які прийняли спадщину є її син ОСОБА_1 , 1977 р.н. та дочка померлої ОСОБА_1 ,1981 р.н. ( а.сп.16).

Згідно копії довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 01.07.2008 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 .-Волинську зареєстровано за гр. ОСОБА_2 , згідно рішення Вол.-Волинського райсуду від 12.01.2004 р. справа №2-7 (а.сп.19).

Відповідно до рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 20.11.2009 року визнано недісним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_3 з надвірними будівлями та земельної ділянки, площею 0,121 га, який був укладений 24 червня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.сп.20).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.11.2020 року, ОСОБА_5 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 39209090 ( а.сп.21).

Як слідує із листа Володарсько-Волинської державної нотаріальної контори від 04.07.2008 року, до Володарсько-Волинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини до шести місяців до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 ніхто із спадкоємців не подавав ( а.сп.22).

З метою оформлення спадщини після смерті баби позивач ОСОБА_1 10.09.2024 звернувся до державного нотаріуса Хорошівської державної нотаріальної контори, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 право звернутись до суду (а.с. 17).

Статтею 15Цивільного кодексуУкраїни визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зіст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що позивачі пропустили строк, встановленийст. 1270 ЦК України,для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтуванняповажності причинпропуску строкудля поданнязаяви проприйняття спадщинипозивачі зазначили,що вонивважали,що спадщинупісля смерті баби прийняла їх матір ОСОБА_3 (дочка померлої).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, від 11серпня 2021року у справі №720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі №592/18695/18,від 17 березня 2021 року у справі N 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

З урахуванням вищевикладеного, посилання позивачів на те, що вони вважали, що спадщину після смерті баби прийняла їх матір ОСОБА_3 та лише нещодавно дізнались, що спадщину вона не прийняла, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину не відноситься до таких причин, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду.

У контексті даної справи слід зазначити, що позивачами не наведено обґрунтованих підстав, які б об`єктивно перешкоджали їм звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Крім цього, суд враховує, що позивачі звернулився до нотаріуса лише у вересні 2024 року, тобто через 6 років після закінчення 6-місячного строку для прийняття спадщини. Також суд враховує, що про обсяг спадкового майна, а також прав та обов`язків, які мала ОСОБА_3 на день відкриття спадщини, заявники могли довідатись під час прийняття спадщини після смерті матері. Жодних доказів поважності причин пропуску строку суду не надано.

Статтями 76-80 ЦПК Українивизначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що необізнаність особи щодо порядку набуття права на спадкове майно, на переконання суду не може бути належною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належні та допустимі докази наявності у позивача поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій у матеріалах справи відсутні, причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачами, суд визнає неповажними.

Суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим, позивачами не доведено відповідними доказами та судом не встановлено поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку, задоволення позову суперечитиме вимогам закону, зокрема ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13,141, 247, 258,259, 263-265,268, 273,352,354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_1 доХорошівської селищноїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Хорошівська селищнарада Житомирськогорайону Житомирськоїобласті;адреса місцезнаходження: вул. Героїв України, 13 а, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області; ЄДРПОУ: 04344587.

Повний текст рішення складено 18.12.2024 року.

Суддя А.М. Збаражський