Рішення

від 18.12.2024 по справі 288/2383/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2383/24

Провадження № 2/288/655/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до суду з позовом до Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області (далі Відповідач) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 та після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

На час смерті матері з нею проживав та був зареєстрований її син, брат Позивача ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після її смерті, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 брат Позивача помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої зокрема увійшов і вищевказаний житловий будинок, який брат успадкував після смерті матері, однак спадкових прав за життя не оформив.

На підставі рішення суду Позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата та вона прийняла спадщину, оскільки являється єдиним спадкоємцем.

Проте, так як за життя ні мати, ні брат право власності на житловий будинок не оформили, в зв`язку з чим, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті брата, який прийняв спадщину після смерті матері, однак не оформив спадкових прав.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, в поданій позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник Відповідача Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, 27 листопада 2024 року через канцелярію суду надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . /а.с.5/

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.6/

Як вбачається з довідки Корнинської селищної ради № 221 від 15 лютого 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , одиноко. /а.с.7/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.8/

Як вбачається з довідки Корнинської селищної ради № 222 від 15 лютого 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_3 . /а.с.9/

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 20 вересня 2024 року, ОСОБА_6 , після державної реєстрації 12 липня 1960 року шлюбу з ОСОБА_4 , змінила прізвище на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 шлюб було розірвано. /а.с.10/

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 12 вересня 2024 року, ОСОБА_6 , після державної реєстрації 04 травня 1967 року шлюбу з ОСОБА_8 , змінила прізвище на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 шлюб було розірвано. /а.с.11/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 були ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . /а.с.3/

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 21 лютого 2024 року, ОСОБА_10 , після державної реєстрації шлюбу 26 квітня 1986 року, змінила прізвище на ОСОБА_11 . /а.с.4/

Як вбачається з довідки Корнинської селищної ради № 833 від 10 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.12/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 березня 2024 року в справі № 288/575/24, визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили. /а.с.13-14/

КП «Бердичівське МБТІ» на замовлення ОСОБА_1 станом на 08 липня 2024 року виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно характеристики до складу домоволодіння входять: - житловий будинок під літерою «А»; - прибудова «а»; - веранда «а»; - сарай «Б»; - погріб «б». /а.с.15-19/

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 17 квітня 2024 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.20/

31 жовтня 2024 року за вих.№ 364/02-14 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мітніцьким Ю.Г. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак спадкових прав не оформив та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому спадкове майно житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 в зв`язку тим, що заявник не надала документ, який підтверджує належність будинку спадкодавцю. /а.с.21/

13 листопада 2024 року за вих. № 381/02-14 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мітніцьким Ю.Г. видано ОСОБА_1 довідку про те, що після смерті ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , який постійно до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу, спадкоємцем, яка прийняла спадщину після його смерті є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . /а.с.22/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок після смерті брата з тих підстав, що він за життя не оформив право власності на майно, в зв`язку з чим, нотаріусом було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину.

У пункті 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Оскільки на нерухоме майно, не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4.15. частини 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 грудня 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

У відповідності із статтею 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що Позивачем доведено наявність підстав для визнання за нею права власності на будинок, в порядку спадкування за законом після смерті брата.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в поданій позовній заяві просить судові витрати віднести на свій рахунок, в зв`язку з чим суд не здійснює їх подальший розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 182, 328, 392, 1216-1218, 1268, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,ю що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак спадкових прав не оформив.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук