Ухвала

від 18.12.2024 по справі 357/18014/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/18014/24

Провадження № 2/357/6417/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18.12.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Матюшенкова Д.В. звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в системі «Електронний суд» з позовною заявою до Білоцерківської міської ради, третя особа Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

За приписами ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.4 статті177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві просить визнати за нею право власності на частину нерухомого майна, тобто позовна заява має майновий характер.

Відповідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою даної статті визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову 881730,64 гривень, а тому, при зверненні до суду вона повинна сплатити судовий збір у розмірі 1% від вказаної суми з застосуванням коефіцієнту 0,8, тобто 7053,85 гривень та на підтвердження цього надати суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору.

Проте, позивач документа на підтвердження сплати судового збору до суду не подала. Натомість, позовна заява містить клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду або зменшення його до мінімального розміру 1211,20 грн., у разі відмови у звільненні від сплати судового збору. При цьому, представник позивача посилається на те, що розмір судового збору, який позивачу необхідно сплатити перевищує 5 відсотків розміру її доходу за попередній 2023 рік.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною першою ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Клопотання про це може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Дослідивши клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, суд встановив, що за 2023 рік позивач отримала єдиний дохід у вигляді пенсії, який склав 29400,00 грн. Розмір судового збору, який ОСОБА_1 повинна сплатити при поданні зазначеної позовної заяви до суду становить 7053,85 гривень, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній рік (29400,00 грн. х 5% = 1470,00 грн.).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Враховуючи те, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу особи до суду, суд вважає за справедливе зменшити позивачу розмір судового збору до 1470 грн. 00 коп., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено занаступнимиреквізитами:отримувачкоштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101,кодотримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувачаUA188999980313101206000010776, кодкласифікації доходів бюджету:22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір,за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківськийміськрайонний суд Київської області.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач повинен усунути недоліки позову шляхом сплати судового збору.

Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Матюшенкова Д.В. про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмірсудового зборуза поданнядо судуїї позовноїзаяви доБілоцерківської міськоїради,третя особаПерша Білоцерківськаміська державнанотаріальна конторапро визнанняправа власностіна спадковемайно до 1470,00 гривень.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області Олена СОМОК