Ухвала

від 18.12.2024 по справі 362/8435/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8435/24

Провадження 2/362/3552/24

У х в а л а

"18" грудня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус КМНО Татаріна Олеся Владиславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванові Андрій Валерійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуся до суду з зазначеним позовом.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У позовній заяві позивач зазначив, вимогу майнового характеру та вимогу немайнового характеру.

Однак, позивач позовній заяві зазначив ціну позову 40488,33 гривень.

При цьому одночасно зазначає, що вартість вказаної спірної ділянки відповідно до договору купівлі-продажу становить 302800,00 гривень, а тому позивачу необхідно сплатити надати докази сплати судовго збору відповідно до дійсної вартості майна - 302800,00 гривень.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Вимогами ст. 16 ЦК України, передбачено, способи захисту цивільних прав та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Особа, звертаючись із позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20).

Отже, позовні вимоги в частині переведення на позивача права покупця за договором купівлі-продажу не відповідає ст. 16 ЦК України, а тому позивачу необхідно уточнити свої вимоги.

Відтак, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, надання належним чином завірених достовірних доказів.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ковбель