Вирок

від 17.12.2024 по справі 369/398/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/398/24

Провадження № 1-кп/369/1450/24

В И Р О К

іменем України

17.12.24 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

представника потерпілої адвокатки ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження№ 12023111050003760від 10.09.2023року заобвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має незакінчену вищу освіту, одружений, працює в ТОВ «Комфі Трейд», зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

09.09.2023 року близько 17 години водій ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» ОСОБА_10 керував мотоциклом марки «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , рухався проїзною частиною вулиці Одеської в напрямку до центра с. Крюківщина Бучанського району Київської області та в районі будинку № 34 в порушення пп. «б», «д» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі ПДР), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагувати на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та, порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР, згідно з яким «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість, не зупинився, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_11 , яка перетинала проїзну частину з права на ліво відносно напрямку руху керованого ОСОБА_8 мотоциклом, та здійснив наїзд на неї.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження: перелом лівої великогомілкової кістки та перелом 5, 6 ребер зліва, які утворилися від дії тупого/тупих предмету/ів, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зрощення переломів необхідний термін більше 21 дня.

Порушення водієм ОСОБА_8 вимог п. 18.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків спричинення потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у висунутому обвинуваченні не визнав, суду повідомив, що він рухався за кермом мотоцикла (скутера) зі швидкістю 30-40 км/год, повертався до ресторану «Домінос», де працював, після того, як відвіз замовлення на адресу доставки. Проїзна частина, якою він рухався, має дві смуги руху, він рухався у лівій смузі, пішохід стрімко вийшла на проїзну частину та дивилась в протилежну сторону, він загальмував та вивернув кермо ліворуч, щоб уникнути наїзду на пішохода та об`їхати її, але уникнути наїзду не вдалось, він проїхав переднім колесом мотоцикла та своїм корпусом пішохода, але будкою зачепив пішохода, яка розкрутилась та впала.

Вважає, що пішохід потрапила в ДТП внаслідок своєї неуважності, у пред`явленому обвинуваченні просив виправдати.

Потерпіла ОСОБА_12 суду пояснила, що проїзну частину вона переходила справа наліво відносно руху мотоцикліста, підійшла до пішохідного переходу, зупинилась, впевнилась в безпеці, побачила, що автомобіль, який рухався зліва, зупинився та пропускав її, інших транспортних засобів не було, тому почала переходити дорогу. Коли перейшла одну смугу та зробила крок на другу смугу в сторону острівця безпеки, вже спостерігала дорожню обстановку справа, щоб продовжити перетин зустрічної смуги. Водія мотоцикла не бачила, по телефону не розмовляла, не чула писку гальм, відчула тільки удар. Погода була ясна, видимість добра, вважає, що водій міг уникнути зіткнення. Після збиття вона втратила свідомість, коли отямилась біля неї було багато людей, хтось надавав домедичну допомогу. Каретою швидкої її відвезли до лікарні, певний час перебувала на стаціонарному лікуванні, яке, як військовослужбовцю, надавалось безкоштовно, окрім витрат на ліки та проведення МРТ, яке вона оплачувала самостійно. Після ДТП до неї звернувся водій чи представник організації, де він працює, придбали милиці та оплатили 200 грн за ліки, яких не було в лікарні, більше до неї зі сторони водія ніхто не звертався. Наразі вона продовжує консервативне лікування, після травмування в ДТП частково втратила працездатність.

Травмування для потерпілої має негативний характер як для військовослужбовця, оскільки після ДТП вона не може повністю виконувати військові обов`язки, їй важко носити бронежилет, скоріше втомлюється.

Через такі обставини звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» 26770,70 грн майнової шкоди, які є витратами на лікування, 5% від вказаної суми у якості моральної шкоди, з обвинуваченого ОСОБА_8 50000 грн моральної шкоди, та з підприємства, де працював обвинувачений (ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ») 200000 грн моральної шкоди.

Представники ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» брали участь у підготовчому провадженні, в судовий розгляд не прибули, пояснень по суті пред`явленого позову не давали.

Представник ПАТ «Страхова група «ТАС» направив до суду заперечення проти цивільного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог до страхової компанії, оскільки потерпіла не надала документи на підтвердження витрат на лікування та лікарських призначень, вимоги є передчасними, так як рішення про виплату приймається страховою компанію після набрання судовим рішенням у кримінальній справі законної сили, та через невчасність подання потерпілою цивільного позову (не до початку судового розгляду), розгляд кримінального провадження просив проводити без представника страхової компанії (том 2 а.с. 40-44).

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона їхала по дорозі і побачила, що на пішохідний перехід вискочила дівчина, яка дивилась саме на неї, ОСОБА_14 , хоча вона наближалась до пішохідного переходу по зустрічній смузі. Дівчина дуже швидким кроком вийшла на пішохідний перехід та стрімко почала переходи, при цьому темна автівка, яка рухалась в крайній правій смузі (в тій смузі, з якої пішохід почала перетинати проїзну частину), встигла зупинитися перед пішохідним переходом, в мотоцикліст не встиг. Вихід пішохода був несподіваним для всіх учасників дорожнього руху. Водій мопеда виїхав колесами на пішохідний перехід, вивернув колесо наліво, але пішохід «налетіла» на нього. Пішохід вдарилась об переднє колесо мотоцикла. З моменту виходу на пішохідний перехід та при русі пішохідним переходом дівчина розмовляла по телефону та дивилась саме на свідка.

З документів кримінального провадження з`ясовано, що відомості до ЄРДР були внесені на підставі рапортів про фіксацію обставин ДТП, яка відбулась 09.09.2023 року о 16.14 в с. Крюківщина на пішохідному переході за участю водія мотоцикла «SYM X-Pro 125», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 та пішохода ОСОБА_5 (том 1 а.с. 130-131, 159, 161-163).

Під час огляду місця ДТП 09.09.2023 року зафіксовано, що наїзд транспортного засобу на пішохода відбувся на пішохідному переході в лівій смузі руху, проїзна частина горизонтальна, пряма, при денному освітленні видимість з робочого місця водія 1000 м, об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч відсутні, мотоцикл почав гальмувати за 1,5 метри до пішохідної «зебри», слід гальмування довжиною 5,6 м, 2,8 м довжина сліду гальмування мотоцикла від початку до місця наїзду та залишився на проїзній частині через 7 метрів після пішохідної «зебри» (том 1 а.с. 164-182).

Водій ОСОБА_8 був тверезий (результат огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest 6820» 0,00 проміле етилового спирту у видихнутому повітрі) (том 1 а.с. 183).

Мотоцикл марки «SYM X-Pro 125», р/н НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ТОВ «ДП «ЛЕВЕРІНГ» (том 1 а.с. 184-185), відповідно до висновку експерта від 04.10.2023 року № СЕ-19/111-23/48206-ІТ не мав несправностей, які б стали причиною наїзду на пішохода (том 1 а.с. 195-197), був закріплений за ОСОБА_8 на підставі наказу № 10 від 08.08.2021 року ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» як за водієм (том 1 а.с. 205).

Тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_5 , як середня, визначена висновком експерта 283/Е від 17-23.11.2023 року (том 1 а.с. 215-219).

23.11.2023 року з 12.50 до 13.40 за участю потерпілої та її представниці у присутності двох понятих слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області було проведено слідчий експеримент, під час якого потерпіла на пропозицію слідчого повідомила як вона перетинала проїзну частину. На фото, доданих до протоколу, потерпіла на милицях, роль потерпілої очевидно виконує жінка-статист, але ці обставини у протоколі не відображені.

Метою проведення слідчого експерименту було визначення темпу руху пішохода. Технічний учасник статист був залучений слідчим для встановлення того, чи порушила потерпіла ПДР.

Функція статиста зводиться до заміни учасника слідчого експерименту під час проведення такої слідчої дії, статист не є самостійним учасником слідчого експерименту й чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку вносити дані про особу, яка виконувала роль статиста, в процесуальні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Натомість слідчий припустився помилки, коли не зафіксував у протоколі слідчого експерименту як потерпіла пояснила темп свого руху і як це відтворила статист, тому результати слідчого експерименту не можна використовувати для розрахунків швидкості (темпу) руху пішохода.

За наведеного слідчий експеримент від 23.11.2023 року за участі потерпілої ОСОБА_5 (том 1 а.с. 200-225) на підставі ч. 1 ст. 86 КПК України визнається недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням ст. 240 КПК України.

Також 23.11.2023 року з 13.45 до 15.00 за участю ОСОБА_8 як свідка слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за участю жінки-статиста було проведено слідчий експеримент, яким було з`ясовано темп руху пішохода (том 1 а.с. 226-231).

30.11.2023 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (том 1 а.с. 245-248).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимим є доказ, який був отриманий з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом, якщо в подальшому ним набуто статусу підозрюваного та обвинуваченого, а вказана слідча дія була проведена за відсутності захисника (висновок Верховного суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 295/13008/15-к).

Оскільки 23.11.2023 року слідчий експеримент було проведено за участю свідка ОСОБА_8 без захисника та 30.11.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 286 КК України, такий слідчий експеримент за участі ОСОБА_8 у процесуальному статусі свідка на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України визнається судом недопустимим доказом, так як він здобутий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до висновку експерта від 27.11.2023 року № СЕ-111-23/63663-ІТ:

1.В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 ПДР.

2.Зафіксованому сліду гальмування мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , на місці дорожньо-транспортної пригоди, відповідає швидкості руху 32-33 км/год.

3.В заданій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити наїзд на пішохода полягала у виконанні водієм мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , вимог п. 18.1 ПДР. При виконанні вищевказаного пункту Правил дорожнього руху водій мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, на що у нього не було перешкод технічного характеру.

4.За даних дорожніх умов, при заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору в діях водія мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 18.1 ПДР, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (том 1 а.с. 237-240).

Проте, пукти 3-4 у вказаному висновку експерта від 27.11.2023 року № СЕ-111-23/63663-ІТ визнаються недопустимими доказами так як здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини під час слідчого експерименту 23.11.2023 року за участю ОСОБА_8 та під час слідчого експерименту від 23.11.2023 року за участі потерпілої ОСОБА_5 , який на підставі ч. 1 ст. 86 КПК України визнаний недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням ст. 240 КПК України.

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_15 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023111050003760 від 08.05.2024 року № 5/24, проведеного на запит сторони захисту (том 2 а.с. 17-22):

1.Відстань від місця наїзду мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_5 з моменту початку реакції водія ОСОБА_8 з наступним застосуванням ним екстреного гальмування мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , тобто з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, виходячи з ситуаційного часу реакції водія, встановленої відстані переміщення загальмованого мотоцикла до місця наїзду і нормативних параметрів гальмування мотоцикла складає 18,8 м.

2.Час, який рухався мотоцикл «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , до місця наїзду на пішохода ОСОБА_5 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, виходячи з ситуаційного часу реакції водія, часу переміщення загальмованого мотоцикла до місця наїзду і нормативних параметрів гальмування мотоцикла складає 1,5 с.

Час, який рухався мотоцикл «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , до місця наїзду на пішохода ОСОБА_5 з моменту початку реакції водія ОСОБА_8 з наступним застосуванням ним екстреного гальмування, тобто з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, виходячи з ситуаційного часу реакції водія, часу переміщення загальмованого мотоцикла до місця наїзду і нормативних параметрів гальмування мотоцикла (1,5с) з технічної точки зору не узгоджується з встановленим під час проведення слідчих експериментів з водієм ОСОБА_16 і потерпілою ОСОБА_5 часом руху пішохода у небезпечному напрямку (4,08….5,18с).

Показання водія ОСОБА_8 про незначну відстань між мотоциклом «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , та пішоходом ОСОБА_5 у момент її виходу на нерегульований пішохідний перехід та застосування ним в цей момент заходів екстреного гальмування, направлених на уникнення наїзду, є спроможними з технічної точки зору.

3.У даній дорожній обстановці водій мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_8 з технічної точи зору мав діяти у відповідності з вимогами п. 18.1 ПДР.

4.У даній дорожній обстановці водій мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_8 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування для зупинки свого транспортного засобу до місця наїзду та відповідно не мав технічної можливості виконати вимоги п. 18.1 ПДР.

У даній дорожній обстановці дослідження технічної можливості уникнути наїзду з боку дій водія ОСОБА_8 експертним шляхом проводиться лише для умов застосування ним екстреного гальмування керованого мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 .

5.У даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_8 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР з технічної точки зору, у тому числі вимогам п. 18.1 ПДР, які є стосовні конкретних обставин даної пригоди.

У даній дорожній обстановці з технічної точки зору причинний зв`язок між діями водія мотоцикла «SYM X-PRO 125», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_17 і виникненням (настанням) даної ДТП відсутній.

Для проведення експертизи за зверненням сторони захисту були використані дані слідчих експериментів, які визнані судом недопустимими доказами. Тому висновок судового експерта ОСОБА_15 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023111050003760 від 08.05.2024 року № 5/24 визнається недопустимим доказом так як здобутий завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини під час слідчого експерименту 23.11.2023 року за участю ОСОБА_8 та під час слідчого експерименту від 23.11.2023 року за участі потерпілої ОСОБА_5 , який на підставі ч. 1 ст. 86 КПК України визнаний недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням ст. 240 КПК України.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд висновує наступне.

Так, відповідно до п. 18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Також згідно п. 18.4 ПДР якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Не дотриманням водієм ОСОБА_8 п. 18.4 ПДР було встановлено під час допиту свідка ОСОБА_14 , яка вказала, що в правій смузі перед пішохідним переходом зупинився легковий автомобіль.

Пунктом 1.4 ПДР визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством (п. 1.9 ПДР). Безпечною є швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах (п. 10.1 ПДР (терміни)). Оглядовість об`єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія (п. 10.1 ПДР (терміни)).

Оскільки під час огляду місця ДТП 09.09.2023 року було зафіксована видимість з робочого місця водія 1000 м, відсутність об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч, для уникнення наїзду на пішохода ОСОБА_5 у водія ОСОБА_8 не було перешкод, йому необхідно було виконати п. 18.4 ПДР.

Саме невиконання водієм ОСОБА_8 п. 18.4 ПДР стало причиною наїзду на пішохода ОСОБА_5 , яка на виконання п. 4.7 ПДР переходила проїзну частину по пішохідному переходу. ОСОБА_5 не порушила, ані п. 4.10 ПДР, ані пп. «а» п. 4.14 ПДР, оскільки безпечно перейшла праву смугу руху та майже і ліву смугу руху, оскільки наїзд на неї відбувся біля острівця безпеки. Темп руху пішохода по пішохідному переходу Правилами дорожнього руху не визначається, судом достовірно з`ясовано з показань свідка, що ОСОБА_5 пішохідний перехід не перебігала.

Для висновку про невиконання водієм ОСОБА_8 п. 18.4 ПДР спеціальних знань непотрібно, висновок про порушення обвинуваченим правил дорожнього руху суд робить на підставі аналізу фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованих в схемі місця ДТП, та показань потерпілої і свідка, у достовірності яких сумніву не виникає.

Показання обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає лінією захисту, спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження показань обвинуваченого не надано та вони відсутні в матеріалах кримінальної справи.

Отже вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена поза розумним сумнівом, його дії судом кваліфікуються як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності притягується вперше (том 1 а.с. 241), на спеціальних обліках не перебуває (том 1 а.с. 242, 243), з 18.08.2021 року по 16.10.2024 року працював кур`єром в ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ», де зарекомендував себе дисциплінованим, відповідальним працівником, який бездоганно виконував свої посадові обов`язки, в роботі з клієнтами був доброзичливий та стриманий, у будь-якій ситуацій робив все заради мирного вирішення конфлікту, дисціплінарних стягнень не мав, з колегами перебував в дружніх стосунках (том 1 а.с. 244), з 19.10.2023 року працює в ТОВ «Комфі Трейд» продавцем непродовольчих товарів (том 2 а.с. 23).

Обставин, що відповідно до ст. 66, 67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , не встановлено.

За наведеного, вислухавши позицію сторони обвинувачення та захисту, думку потерпілої та її представниці, враховуючи соціальні характеристики обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, суд вважає, що ОСОБА_8 заслуговує на покарання штраф з призначенням додатково покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такий процесуальний примус буде достатнім для усвідомлення ним негативних наслідків вчиненого.

27.11.2024 року судом було з`ясовано в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, клопотань про доповнення судового розгляду не надійшло, тому було завершено стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами та ухвалено рішення про перехід до судових дебатів, за клопотанням сторони захисту було надано час для підготовки до судових дебатів до 17.12.2024 року.

16.12.2024 року за вх. № 56251 захисник ОСОБА_7 подав клопотання про виклик судового експерта та проведення слідчого експерименту, які на обговорення учасників судового розгляду не ставились та по ним не приймалось процесуальне рішення, оскільки такі клопотання надійшли після переходу суду до судових дебатів.

З цих же підстав на обговорення учасників судового розгляду не ставились клопотання представника потерпілої адвокатки ОСОБА_6 про приєднання до матеріалів кримінальної справи копії довідки про проходження ОСОБА_5 військово-лікарської комісії, яке надійшло в системі «Електронний суд» 10.12.2024 року та зареєстровано за № 55497.

Ухвалюючи обвинувальний вирок суд вважає доведеними вимоги потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ПрАТ «Страхова група «ТАС» 26770,70 грн майнової шкоди та 5% від цієї суми 1338,53 грн як відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпілою надані відповідні документи про витрати на лікування, а також суд вважає, що обвинувачений повинен відшкодувати потерпілій завдану моральну шкоду, тому стягує з ОСОБА_8 50000 грн моральної шкоди, оскільки обвинувачений виявив байдужість до стану потерпілої після ДТП, під час судового провадження не вибачився перед нею, що створило для ОСОБА_5 психологічний дискомфорт.

Підстави для стягнення з власника джерела підвищеної небезпеки і роботодавця обвинуваченого ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» на користь потерпілої 200000 грн моральної шкоди відсутні, оскільки судом задоволено вимоги про стягнення моральної шкоди з винуватця ДТП обвинуваченого ОСОБА_8 .

Долю речового доказу суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України зі скасуванням арешту, накладеного на транспортний засіб. Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. 127-129, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання штраф розміром 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, яке знаходиться в м. Києві по Берестейському проспекту, 65, на користь потерпілої ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн 70 коп майнової шкоди та 1338 (одну тисячу триста тридцять вісім) грн 53 коп моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 (п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди.

У стягненні з ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» на користь потерпілої 200000 (двохсот тисяч) грн моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь держави на рахунок UA658999980314090544000010001 в Казначействі України (ел.адм.податки), код класифікації 24060300 (інші надходження), отримувач платежу ГУК у Київській області/м. Київ, код отримувача за ЄДРПОУ 37955989, 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн.

Арешт, накладений на мотоцикл марки «SYM X-Pro 125», р/н НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2023 року у справі № 369/14432/23, скасувати.

Речовий доказ у справі: мотоцикл марки «SYM X-Pro 125», р/н НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів в смт Макарів Бучанського району Київської області по вул. Стуса, 34, повернути ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ», яке розташоване в м. Києві по вул. Васильківській, 100а.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_18