Вирок

від 17.12.2024 по справі 371/915/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" грудня 2024 р. Єдиний унікальний № 371/915/24

Номер провадження № 1-кп/371/217/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/915/24

Провадження № 1-кп/371/217/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024116220000056, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Озерно Білоцерківського району Вінницької області, має базову загальну середню освіту, є особою з інвалідністю ІІ групи, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , не одружений, дітей не має, раніше не судимий,

за частиною 1 статті 249 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Встановлені обставини кримінального правопорушення

За встановленими обставинами кримінального правопорушення, 11 квітня 2024 року приблизно о 18 годині 15 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на річці Росава, на відстані 200 м від будинку під номером АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою зайняття рибним промислом, не маючи належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою заздалегідь принесеного з собою забороненого знаряддя лову - сітки «павук» довжиною 1,45 м, шириною 1,45 м, кроком вічка 20 мм, знаходячись на мілині річки Росава, умисно здійснив незаконний вилов риби такого виду: «карась сріблястий» у кількості сім одиниць, «плітка» у кількості три одиниці.

Рибу обвинувачений склав до заздалегідь підготовленого поліетиленового пакету білого кольору з метою подальшого розпорядження нею на власний розсуд, та був викритий працівниками ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Вказані дії обвинувачений вчинив у період природного відтворення (нересту), який тривав з 1 квітня 2024 року до 20 травня 2024 року відповідно до Наказу Держрибагентства Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області «Про затвердження перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів на період нересту та переліку меж нерестовищ», та в порушення підпункту 1 пункту 1, підпункту 4 пункту 4 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, статті 27 Закону України «Про тваринний світ».

11 квітня 2024 року у період часу з 19 годин 10 хвилин до 19 годин 35 хвилин працівниками поліції під час огляду місця події виявлено та вилучено рибу такого виду: «карась сріблястий» у кількості сім одиниць, «плітка» у кількості три одиниці, та заборонене знаряддя лову - сітка «павук».

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, вказаними діями навколишньому природному середовищу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 15 759 гривень, яка є істотною.

Позиції учасників судового провадження

На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, проте фактичні обставини кримінального правопорушення частково заперечив, від надання показань не відмовився.

Представник потерпілої юридичної особи Миронівської міської ради про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. В поданій до суду заяві міський голова просив проводити засідання без участі представника Миронівської міської ради.

Прокурор не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин, вважає встановленим те, що ОСОБА_7 вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 249 КК України, які полягають у незаконному занятті рибним промислом у період нересту, що заподіяло істотну шкоду.

Захисник не заперечив встановлені досудовим розслідуванням обставини, повідомив, що обвинувачений може не пам`ятати деяких обставин справи у зв`язку зі станом здоров`я.

Заслухавши позиції учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, суд ухвалив дослідити зібрані в ході досудового розслідування докази у повному обсязі.

Цивільний позов прокурора

Прокурор у кримінальному провадженні заявив до обвинуваченого ОСОБА_7 цивільний позов у кримінальному провадженні.

За результатами розгляду кримінального провадження прокурор просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду в розмірі 15 759 гривень.

Показання обвинуваченого

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 викладені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення заперечив частково. Надаючи показання, обвинувачений вказав, що у квітні 2024 року на річці Росава за допомогою сітки «павук», яку сам виготовив, ловив рибу. Зловив сім штук карасів та три плітки. Рибу склав у поліетиленовий пакет білого кольору та йшов додому. До нього підійшли працівники поліції, які забрали рибу та випустили її у воду. Понятих на місці події не бачив. Вважає, що не повинен нести відповідальність за заявленим цивільним позовом.

Після допиту свідків, дослідження наданих прокурором письмових та речових доказів обвинувачений змінив позицію щодо визнання фактичних обставин кримінального правопорушення. Показав, що впізнав пред`явлену до огляду в судовому засіданні рибу як таку, що була ним зловлена, тому не заперечує обставини правопорушення, встановлених в ході досудового розслідування, на березі були інші рибалки, в яких вилучалася зловлена риба, допускає, що працівники поліції випустили у воду не ту рибу, яку зловив він. У вчиненому щиро кається, цивільний позов визнав.

Показання свідків

Свідок ОСОБА_8 показав, що весною 2024 року, можливо у квітні, точної дати не пам`ятає, у вечірній час, працівники поліції його запросили бути свідком події правопорушення. Він прийшов на берег річки в місті Миронівка, недалеко від вулиці Красилівська. Коли прийшов до місця події, побачив там працівників поліції, ще одного свідка та обвинуваченого, на землі лежав «павук» та білий поліетиленовий пакет, в якому було десять рибин. Обвинувачений пояснив, що це все його. Він був присутній про огляді вказаних речей, рибу порахували, запакували та склали протокол, в якому він розписався. Інших обставин він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 надав показання, за змістом яких весною 2024 року, точної дати не пам`ятає, у вечірній час, до нього зателефонували працівники поліції та запросили бути свідком події правопорушення. Працівники поліції забрали його з дому та відвезли на берег річки в місті Миронівка, як їхати в бік міста Канева. Коли його привезли до місця події, він побачив там працівників поліції та обвинуваченого, який повідомив, що зловив рибу. Риба лежала у білому пакеті. Обвинувачений пояснив, що це все його. Інших обставин він не пам`ятає, на місці події щось підписував.

В ході розгляду кримінального провадження прокурор та сторона захисту відмовилися від допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні.

Відмова була прийнята судом, оскільки прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог процесуального закону, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та саме на ньому лежить обовязок щодо доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України.

Показання зазначених свідків, надані в ході досудового розслідування, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами в кримінальному провадженні.

Таким чином буде порушена засада безпосередності, а недотримання її судом, виходячи зі змісту частини 2 статті 23 та статей 86, 94 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом.

Письмові докази

На підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні прокурором надані письмові докази, які досліджені судом.

Фактичні дані наданих стороною обвинувачення письмових доказів є наступними.

Факт незаконного зайняття рибним добувним промислом підтверджується даними протоколу огляду місця події від 11 квітня 2024 року та ілюстративною таблицею до нього.

З протоколу огляду місця вбачається, що об`єктом огляду є територія, яка являє собою грунтовий берег водойми річки Росава, що розташована на відстані 200 м від будинку номер 2 по вулиці Красилівська міста Миронівка Обухівського району Київської області, за геометричними координатами Пн 49, 66647510, Сх 31,00209660.

Під час огляду встановлено, що на березі річки виявлено пристрій для ловлі риби, що має назву «павук», та поліетиленовий пакет білого кольору з написом «АТБ», в середині якого виявлено рибу : «карась сріблястий» у кількості сім одиниць, «плітка» у кількості три одиниці.

Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства у місті Києві та Київській області листом №16-3-9/1175-24 від 22 квітня 2024 року надало сектору дізнання інформацію про подію та скерувало до нього акт перевірки знаряддя лову, знаряддя лову та копії наказів Київського рибоохоронного патруля.

Згідно з даними акта перевірки знаряддя лову від 18 квітня 2024 року, об`єктом огляду є знаряддя лову: «павук», який складається з дерев`яної палиці, на одному із кінців якої прикріплена хрестовина з наявними чотирма металевими трубами, на кінці яких прикріплена сітка, виготовлена з прозорої ліски квадратної форми полотно 1,45 м X 1,45 м, а = 20 мм,

Знаряддя лову, яке було вилучено працівниками поліції в ході проведення огляду місця події від 11 квітня 2024 року за фактом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116220000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, заборонене для використання у промисловому лові користувачами водних біоресурсів.

Наказом начальника Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у місті Києві та Київській області № 139 від 25 березня 2024 року «Про затвердження перенесення строків заборони на добування (вило) водних біоресурсів на період нересту та переліку меж нерестовищ» затверджено терміни заборони на лов (добування) водних біоресурсів у весняно - літній період їх природного відтворення (нересту) у 2024 році на водних об`єктах у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля: у Київському та Канівському водосховищах з 08 квітня до 16 червня; у всіх водосховищах і озерах із затоками, протоками, включаючи зону підтоплення - з 01 квітня до 09 червня; у всіх річках та їх кореневих водах - з 01 квітня до 20 травня (пункт 2 Наказу).

Пунктом 4 даного Наказу було затверджено Перелік меж нерестовищ у районі діяльності Київського, рибоохоронного патруля, на яких забороняється лов (добування) водних біоресурсів у період нересту 2024 року (додаток 1).

Наказом начальника Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства у місті Києві та Київській області №147 від 02 квітня 2024 року «Про внесення змін до додатку 1 наказу від 25 березня 2024 року №139 Про затвердження перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів на період нересту та переліку меж нерестовищ» затверджено викладений в новій редакції «Перелік меж нерестовищ у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля, на яких забороняється лов (добування) водних біоресурсів у період нересту 2024 року».

Згідно вказаного Переліку, лов водних біоресурсів у період нересту 2024 року забороняється

на водних об`єктах у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля, а саме: у всіх водосховищах, річках і водотоках (в межах Київської області з заплавами і озерами, затоками і протоками).

Для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, пунктом 6 частини другої статті 242 КПК України встановлена обов`язковість призначення експертизи.

У кримінальному провадженні була проведена судова інженерно-екологічна експертиза для встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визначення її істотності.

За наслідками експертного дослідження, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 11 квітня 2024 року на річці Росава в місті Миронівка Обухівського району Київської області становить 15 759 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять). Спричинена шкода, згідно пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» є істотною через вилов риби в період нересту.

Такі фактичні дані підтверджені висновком експерта № СЕ-19/111-24/25991-ФХЕД від 08 травня 2024 року.

Наданий органом досудового розслідування висновок експертизи щодо збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного вилову риби, суд визнає належним доказом того факту, що внаслідок незаконного вилову риби було завдано істотної шкоди.

Наведені та проаналізовані вище докази слід вважати належними, та такими що відповідають вимогам статті 85 КПК України.

Будь яких доказів, які б містили в собі очевидні ознаки недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення права і свобод людини, визначених в статті 87 КПК України, судом у даному кримінальному провадженні не встановлено.

За положеннями статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частина 1 статті 249 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності виключно за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Суспільною небезпечністю цього кримінального правопорушення визначається завдання шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижацького знищення. Об`єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання і охорона риби та інших водних тварин та їх відтворення. Предметом злочину є риби різноманітних порід, що знаходяться у стані природної волі. Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо ним заподіяно істотну шкоду.

За положеннями Закону України «Про тваринний світ», одним із видів використання об`єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добування риби. Промисловим рибальством є спосіб спеціального використання об`єктів тваринного світу підприємствами, установами, організаціями і громадянами, яким надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках, до яких також належать внутрішні морські води, які використовуються для промислового добування риби. Під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби з використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюється як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів. Незаконність зайняття рибним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, а також забороненим способом і знаряддям лову.

У судовому засіданні дослідженими доказами знайшло своє повне підтвердження обвинувачення ОСОБА_7 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, доведена у повному обсязі.

Наведеними доказами беззаперечно підтверджується незаконні дії обвинуваченого, пов`язані з незаконним зайняттям рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову, на річці Росава у місті Миронівка Обухівського району Київської області, у забороненому місці та у період нересту.

Будь-яких підстав не довіряти показанням допитаних судом свідків, даним досліджених письмових доказів суд не вбачає, оскільки вони в повній мірі узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях.

Суд наголошує, що правова концепція доведення вини особи «поза розумним сумнівом» сформульована та обґрунтована у рішеннях ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Козинець проти України» від 06 грудня 2017 року та ін. За цією концепцією сукупність зібраних слідством та безпосередньо досліджених судом доказів з додержанням критеріїв їх належності, допустимості, достатності, виваженості та взаємозв`язку між собою з урахуванням особливостей національного кримінального та кримінально-процесуального закону повинна відповідати загальним принципам права особи на справедливий суд, закріпленим в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сам процес та результат доведення вини особи має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, провівши дослідження доказів та надавши оцінку доказам у їх сукупності, дійшов до переконання про визнання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди, та вважає, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Кваліфікація дій обвинуваченого

Приймаючи до уваги проаналізовані судом під час розгляду кримінального провадження докази, тези правової концепції доведеності вини особи «поза розумним сумнівом», суд вважає, що подія кримінального правопорушення, викладена в обвинуваченні, знайшла своє підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у діях обвинуваченого об`єктивно міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України.

Обвинувачений є винними у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.

Мотиви призначення покарання

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до статей 36 - 43 КК України,виключають кримінальнупротиправність діяння обвинуваченого,а такожпідстав длязвільнення відкримінальної відповідальності,передбачених статтями 44 - 49 КК України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусових засобів виховного чи медичного характеру, та обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Згідно даних висновку судово-психіатричного експерта № 275 від 19 червня 2024 року обвинувачений ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на легку розумову відсталість, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, в даний час страждає на легку розумову відсталість, на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує.

Судом досліджено письмові докази, що характеризують обвинуваченого.

ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується як такий, відносно якого компрометуючі матеріли відсутні, не одружений, дітей не має, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, має інвалідність 2 групи з дитинства, до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 31 серпня 1994 року до даного часу.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними характеристики з місця проживання, виданої Миронівською міською радою № 01-24/82 від 17 квітня 2024 року, пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , довідок Комунального некомерційного підприємства Миронівської районної ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» від 15 квітня 2024 року, вимоги УІАП та координації поліції «102» ГУ НП в Київській області № 2191/109/1602/02-24 від 12 квітня 2024 року, висновку судово-психіатричного експерта № 275 від 19 червня 2024 року.

За приписами статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом враховується, що він вчинив кримінальне правопорушення у виді проступку, до вчинення кримінального правопорушення дотримувався правомірної поведінки, має позитивну характеристику за місцем проживання.

За змістом обвинувального акту, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України, є щире каяття.

На підставі ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обставиною, що пом`якшує покарання за скоєне.

Обвинувачений визнав свою провину у вчиненні правопорушення, правдиво повідомив про обставини, що мали місце, його щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки.

Обставин, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Обвинувачений зазначив, що не працевлаштований, отримує незначну пенсію по інвалідності. Сплатити штраф як покарання та кошти за заявленим цивільними позовом не має змоги.

Призначаючи покарання обвинуваченому у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього жкодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є кримінальним проступком, ті обставини, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, вчинив один епізод протиправної діяльності, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, що свідчить про його відношення до скоєного, перебуває на обліку у лікаря психіатра, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 з призначенням йому покарання в межах санкції частини 1 статті 49 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, воно є достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішення цивільного позову, заявленого до обвинуваченого

На підставі частини 2 статті 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (частина 1 статті 129 КПК України).

Рішення за цивільним позовом суд приймає після того, як вирішить загальні питання щодо обвинувачення та визначення покарання. Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо в судовому засіданні були доведені підстави цивільного позову.

Згідно зі статтею 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, що завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір шкоди прокурором обраховано правильновідповідно до Постанови КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу», а також відповідним висновком експертизи.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена, а обставини, викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що позов прокурора в інтересах держави в особі Миронівської міської ради, є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Мотиви суду щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Відповідно до пунктів 12-14 частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Застосовані ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що долучено до кримінального провадження як речові докази, підлягають скасуванню.

Питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує на підставі статті 124 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 6058 гривень 24 копійки, що документально підтверджено довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 119 КПК України регламентовано, що суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, за власною ініціативою має право своєю ухвалою звільнити особу від належних до оплати процесуальних витрат повністю або частково.

З урахуванням того, що ОСОБА_7 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, не працевлаштований, суд вважає за можливе процесуальні витрати, витрачені на проведення експертизи, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються цільовим призначенням, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України та статей 96-1, 96-2 КК України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, у тому числі, частиною 1 статті 249 КК України.

Таким чином, спеціальна конфіскація застосовується при вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України.

Частиною 1 статті 96-2 КК України визначені випадки застосування спеціальної конфіскації, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У зв`язку із зазначеним, на підставі статей 96-1, 96-2 КК України, слід застосувати спеціальну конфіскацію - конфіскувати в дохід держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення: знаряддя для риболовної ловлі «павук», яке було виготовлене та використане як знаряддя для вилову риби, та рибу, виловлену внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 96-1, 96-2, 100, 124, 119, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі частини 2 статті 59-1 КК України, покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Обухівської окружної прокуратури до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі Миронівської міської ради матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 15759 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі в розмірі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 копійки віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року.

Керуючись правилами статей 96-1, 96-2, 100 КПК України, застосувати спеціальну конфіскацію та після набрання вироком чинності конфіскувати у власність держави майно, яке зберігається в Управлінні державного агентства меліорації та рибного господарства у місті Києві та Київській області :

Знаряддя для ловлі риби «павук», яке складається з дерев`яної палиці, на одному із кінців якої прикріплена хрестовина з наявними чотирма металевими трубами, на кінці яких прикріплена сітка, виготовлена з прозорої ліски квадратної форми, яке було опечатано биркою № 2 з підписами понятих та пояснювальними написами;

Поліетиленовий пакет білого кольору з вмістом риби: сім риб породи коропові «карась», та три риби породи коропові «плітка звичайна», який опечатано биркою № 1 з підписами понятих та пояснювальними написами.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1