Ухвала

від 18.12.2024 по справі 949/2212/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2212/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тарасюк А.М.

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.

за участю:

прокурора Агатинської Н.А.,

відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури Калаура Олега Леонідовича в інтересах держави в особі Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,

в с т а н о в и в:

Позивач Керівник Сарненської окружної прокуратури Калаур Олег Леонідович в інтересах держави в особі Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить визнати недійсним договір дарування від 21 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є будівля магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 2018 року керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Людинської сільської ради та Висоцької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди в сумі 62710 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у справі №560/235/18, яка набрала законної сили 12 вересня 2019 року, позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Висоцької сільської ради упущену вигоду в сумі 62710 грн.

26 лютого 2020 року Дубровицьким районним судом Рівненської області видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 13 березня 2020 року відрито виконавче провадження №61531447 за виконавчим листом №560/235/18 від 26 лютого 2020 року.

На момент відкриття виконавчого провадження, за Актуальними даними з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, за боржником відсутні зареєстровані речові права на нерухоме майно.

Однак, відповідно до Деталізованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини встановлено, що 21 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір будівлі магазину.

Предметом даного договору є будівля магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить дарувальнику відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 19 серпня 2015 року, виданого Реєстраційною службою Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 серпня 2015 року №42525029.

Зважаючи, що на момент винесення судового рішення у справі №560/235/18, а також то факт, що договір дарування укладено після набрання постановою Рівненського апеляційного суду у вказаній справі законної сили, наявні обґрунтовані підстави вважати, що такий договір укладено боржником з метою недопущення звернення стягнення на майно та уникнення виконання судового рішення.

Отже, ОСОБА_1 , будучи чоловіком ОСОБА_2 , знаючи про наявність судового рішення про стягнення з нього на користь сільської ради коштів у розмірі 62710 грн., шляхом укладення оспорюваного договору дарування будівлі магазину, намагався уникнути звернення стягнення на нерухоме майно (будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні №61531447 про стягнення з ОСОБА_1 збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 62710 грн.

Відтак, очевидно, що сторони оспорюваного договору дарування "вживали право на зло", а укладення договору дарування використано учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника у справі №560/235/18 - ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, договір дарування будівлі магазину є фраудаторним та направлений на ухилення від виконання рішення суду, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

До початку судового засідання через канцелярію суду надійшла заява відповідачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про закриття провадження у даній справі у зв`язку з погашенням заборгованості в повному обсязі. До заяви відповідачами долучено квитанції від 31 жовтня 2024 року, 05 грудня 2024 року та від 11 грудня 2024 року на суми 1160 грн., 1165 грн. та 54058,40 грн.

Крім того, відповідачами подано суду постанову про закінчення виконавчого провадження №61531447 від 18 грудня 2024 року.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подану ними заяву підтримали.

Прокурор Агатинська Н.А., що діє на підставі довіреності керівника Сарненської окружної прокуратури Калаура О.Л., у судовому засіданні не заперечила щодо закриття провадження у справі, оскільки зважаючи на закінчення виконавчого провадження №61531447, відкритого за виконавчим листом №560/235/18 від 26 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 упущеної вимоги в сумі 62710 грн., відсутній предмет спору.

Згідно заяви в.о. голови Висоцької сільської ради Сарненського району Л.Гури, яка надійшла на електронну адресу суду, Висоцька сільська рада просить дану справу розглядати без участі представника.

Вислухавши учасників процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17.

Судом встановлено, що між сторонами по справі виник спір стосовно уникнення звернення стягнення на нерухоме майно для відшкодування упущеної вигоди у сумі 62710 грн. за рішенням суду, зокрема на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом оспорюваного договору дарування.

Проте, з наданих відповідачами до суду квитанцій від 31 жовтня 2024 року, 05 грудня 2024 року та від 11 грудня 2024 року на суми 1160 грн., 1165 грн. та 54058,40 грн. та постанови про закінчення виконавчого провадження №61531447 від 18 грудня 2024 року вбачається, що відповідачами було відшкодовано упущеної вигоди у сумі 62710 грн.

Тому на цей час відсутні не виконані зобов`язання з боку відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відсутній спір в цій справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що між сторонами в цій справі відсутній спір, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 255, 352, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі за позовом Керівника Сарненськоїокружної прокуратуриКалаура ОлегаЛеонідовича вінтересах державив особіВисоцької сільськоїради Сарненськогорайону Рівненськоїобласті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.